Держнагляд за бізнесом недієвий

Податкова служба наразилася на критику Генеральної прокуратури. Приводом для цього, за словами Генпрокурора Олександра Медведька, стала відсутність координації між обласними інспекціями та оперативними підрозділами податкової міліції.

«Прокурорам усіх рівнів тільки у поточному році внесено більше 1100 прокурорських актів, спрямованих на усунення порушень закону в діяльності податкової міліції», — обурений Медведько. Проведений Генпрокуратурою аналіз роботи податкової міліції за останні три роки показав, що вживані нею заходи не дають бажаного ефекту. Боротьба з економічною злочинністю, ухилянням від оподаткування та незаконним відшкодування ПДВ — вже звичний перелік найпроблемніших ділянок для податківців. Знають про них усі, але активно уникають їхнього розв’язання. Чому?

«Доводиться констатувати, що однією з основних причин недоліків діяльності податкових органів залишається намагання створити статистичне благополуччя в боротьбі зі злочинністю. З року в рік майже половина злочинів знімаються з розгляду, як незаконно поставлені. Так, у 2005 році знято 46%, у минулому — 43%, а в цьому — вже 33%», — деталізує Медведько. Навівши критичні факти, він організував виховний момент для присутнього на зібранні голови ДПАУ Анатолія Брезвіна, якому порадив подбати про якість інформації, надаваної податківцями для порушення кримінальних справ. Коментар з приводу сказаного Генпрокурором від головного податківця «Дню» отримати не вдалося. Не став удаватися в деталі й директор Департаменту масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА України Віктор Косарчук, пославшись на неповне володіння даною інформацією.

Прискіпливу увагу Генпрокуратури до податкової міліції експерт Асоціації міст України Юрій Ганущак пояснює одвічним перетягуванням силового каната. Мовляв, недаремно «у нас кожен орган намагається мати свою силову структуру... З іншого боку, він (генпрокурор. — Авт. ) має рацію, бо сама по собі силова структура в складі спеціального органу, яким є ДПАУ, повинна бути максимально заформалізована у своїй діяльності. Якщо цього немає, то будь-які проколи, що здійснюються у поточній роботі, трактуються не на користь податкової поліції. І тоді цей люфт між тим, що потрібно, і тим, що можна, дозволяє робити дуже багато політичних інсинуацій».

Тим часом Медведько пропонує керівництву ДПАУ пильніше та краще контролювати виконання податківцями та правоохоронцями своїх обов’язків. На його думку, ефективнішим критерієм для цього буде кількість притягнутих до кримінальної відповідальності не дріб’язкових, а великих порушників та розгляд таких справ у судах з реальним відшкодуванням збитків держави. Ця теза Генпрокурора не нова й навіть добре знайома еліті податківців. Проблема в іншому — виконувати її ніхто не поспішає. Як наслідок, наприклад, у 2007 році із 160 кримінальних справ про незаконне відшкодування ПДВ до суду потрапили тільки 9%. А про реальне повернення коштів у таких справах краще взагалі не згадувати.

У той же день, коли представники податкового відомства слухали «компліменти» від Генпрокурора, у самій ДПАУ зібралася громадська колегія і обговорювала зміни до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Нагадаємо, що прийнявши закон про держнагляд 5 квітня 2007 року, Верховна Рада фактично визначила правові та організаційні засади, основні приципи й порядок контролю у сфері господарської діяльності. Але, як з’ясувалося пізніше, у податковому відомстві не повністю погоджуються з цим документом. Мовляв, буква закону не враховує особливості здійснення податкового контролю та наявність окремих спецпроцедур. Зокрема, не задовольняють податкових експертів норми, які визначають підстави та терміни позапланових заходів.

Народний депутат Ксенія Ляпіна називає такі дії податківців намаганням вислизнути з-під дії нового закону. Однак пан Ганущак трактує цю ситуацію, як «хворобу переросту, коли наступає час приведення до здорового глузду системи організації дій між державними органами».