«Дешевий» ревізор – дірка в бюджеті

Законопроект про Рахункову палату, внесений до Верховної Ради Президентом України і ухвалений у першому читанні, минулої середи обговорювався на слуханнях у бюджетному комітеті парламенту за участі громадськості. Виступаючи на початку дискусії, заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд зауважила, що державні гроші, то є гроші кожного громадянина України і майбутнє людей, які платять податки. Вона також вказала, що без парламентського контролю за публічними фінансами в країні не може бути справжньої демократії.

ФАХОВИЙ, А НЕ ПОЛІТИЧНО ЛОЯЛЬНИЙ

«Одна з причин того, що у нас є корупція, що нас періодично штовхає у тоталітаризм, — впевнена віце-спікер, — це те, що в Україні не існує достойної функції парламентського контролю за використанням публічних коштів. Якщо хочемо мати парламентську демократію, ми повинні від імені громадян України забезпечити контроль за використанням публічних коштів. А щоб цей контроль був повноцінним і ефективним, потрібно створити нову редакцію закону про Рахункову палату». У нинішньому вигляді цей орган, роз`яснює Сироїд, був навмисно створений таким, щоб він нікому не заважав і тихенько, нікому не завдаючи зайвого клопоту, щось там собі робив».

Вона відзначає три принципи, від яких залежить ефективність Рахункової палати. На її думку, це незалежність цього органу, його компетентність і повноважність. Досі, вказує Сироїд, вони були зневажені. На її думку, члени колегії рахункової палати повинні мати такі ж гарантії незалежності, як судді та прокурори. Службовці палати мали б користуватися правами, які передбачені законом про державну службу, тоді як на технічних працівників цей закон не має поширюватися. Сироїд пропонує передбачити гарантії фінансової незалежності державних аудиторів у самому законі.

Говорячи про добір керівних кадрів палати, політик вказує, що не можна йти шляхом політичного погодження кандидатур. «Член рахункової палати повинен бути передусім фаховим, а не політично лояльним, — відзначає віце-спікер. — Тому я переконана, треба йти шляхом відкритого публічного конкурсу». Сироїд наголошує на тому, що Рахункова палата має контролювати всі публічні фінанси, разом із різними фондами та державними підприємствами — до останньої кінцевої точки, куди доходить кожна державна копійка, зібрана податківцями.

ПЕРЕВІРКИ «В БОРГ»

Нинішній голова Рахункової палати Роман Магута розповів про історію її діяльності, протягом якої палату постійно обмежували та відбирали в неї найголовніші функції. Характеризуючи проект нового закону, він зазначив, що в ньому йдеться про розбудову функцій Рахункової палати, а не про їх звуження. Втім, Магута вказує, що через норму даного закону не можна боротися з розширенням чи зі скороченням чисельності апарату палати, бо це означатиме втрату нею своєї незалежності від органів влади. «Є кошти в бюджеті — структура активізується, немає ресурсу — вона вишукує нові шляхи», — говорить очільник державних аудиторів. Сьогодні ж, через недостатність фінансового забезпечення, Рахункова палата допускає виїзд своїх працівників на перевірки «в борг або власним коштом». І Магута самокритично нагадує народним обранцям вислів: «Дешевий аудитор — це корумпований чиновник». «Якщо ми виписуємо закон на перспективу, то маємо закласти в нього і цю складову аудиторської діяльності, — пропонує керівник, — усунувши можливість прямого втручання в діяльність Рахункової палати виконавчої влади».

НЕДОТИЧНІ ДО КОРУПЦІЇ

Вимоги українських аудиторів підтримав представник Національного аудиторського офісу Великобританії та Міжнародної організації вищих органів аудиту Ієн Роджерс. За його словами, вищий орган аудиту повинен бути незалежним від уряду та мати достатнє фінансування для виконання своїх функцій. У багатьох країнах ресурси для таких органів виділяються саме парламентом, а не урядом, наголошує Роджерс. Він також вказує, що вищий орган аудиту має бути незалежним щодо оприлюднення своїх досліджень. Основною функцією такого органу експерт називає можливість забезпечити відкриту звітність як парламенту, так і уряду. На його думку, голова вищого органу аудиту не може призначатися ні парламентом, ні урядом. Цей орган «відображає витрати уряду, дохідну і витратну частини бюджету, має стояти над корупцією і не бути дотичним до неї». Прозорість роботи Рахункової палати, як вважає Роджерс, має здійснюватися шляхом видання і ознайомлення суспільства з інформацією про її діяльність і яким чином вона використовує надані їй ресурси.

Фахівець також вважає, що в разі виявлення або підозри в корупційних діях державні аудитори повинні мати право доносити таку інформацію до відповідних органів. Посилаючись на досвід Національного аудиторського офісу Сполученого Королівства, Роджерс розповідає, що цьому органу надається законодавче право проводити внутрішнє розслідування за фактами корупції і навіть за відповідними підозрами та сигналами, які можуть надходити анонімно, за телефонним дзвінком чи навіть у вигляді поголосів.

Експерт відзначає роль аудиторської палати у залученні інвестицій. За його словами, інші держави та уряди, приватні інвестори охоче здійснюватимуть інвестиції, якщо знатимуть, що в даній країні існує належний орган вищого аудиту. Роджерс пропонує деякі зміни до законопроекту. Він виступає проти того, щоб у законі встановлювався ліміт щодо кількості співробітників цього органу, бо будь-яке обмеження означатиме вплив на незалежність Рахункової палати України та підриває ефективність її роботи у майбутньому.

Роджерс поділився досвідом кадрового забезпечення аудиторського офісу в його країні. Дані про вакансії повідомляються в ЗМІ. Далі група найкращих аудиторів проводить інтерв`ю з претендентами. Після такого попереднього добору кандидата запрошують у парламентський комітет де він відповідає на запитання. Після цього кандидатуру представляють парламенту, і він, згідно з процедурою, її затверджує або відхиляє. «Парламент — структура, яка затверджує, — наголошує Роджерс. — Але він не долучається до ранніх стадій добору кандидатів».

ПОЗБУТИСЯ ДУБЛЮВАННЯ

Консультант бюджетного комітету Анатолій Максюта вказує на небезпеку дублювання функцій Рахункової палати і Державної фінансової інспекції і пропонує у законі їх чітко розділити. Колишнього заступника міністра фінансів підтримує в цьому член колегії Рахункової палати Василь Невідомий. Він наголошує на підвищенні статусу висновків і рекомендацій державних аудиторів та на ефективності роботи палати. На його думку, слід підвищити ефективність роботи палати й забезпечити отримання не менше 10 гривень ефекту її досліджень та розслідувань на кожну витрачену гривню (У США, за його даними, це співвідношення 1:100).

Перший заступник голови бюджетного комітету Василь Омельченко (фракція Радикальної партії) відзначає, що минулого року зафіксовано невиплату дивідендів у держбюджет державними компаніями лише 596 мільйонів гривень. Звертаючись до представників Рахункової палати, він констатує: «Або вам не дали реальних даних, або це ви недогледіли». Він сподівається, що в новому законі Рахункова палата отримає такі повноваження, щоб громадяни, виборці відчули якісну роботу вашої установи. Зокрема, він вважає, що не слід обмежувати кількість фахівців та членів колегії Рахункової палати, вказавши лише, що кількість останніх має бути непарною, щоб у їхній роботі «не виникало патових ситуацій».

Представник фракції «Народного фронту» Олександр Глазунов вважає, що Рахункова палата повинна мати право перевіряти використання коштів державного бюджету структурами усіх форм власності. На його думку, керівники усіх перевірених палатою компаній та міністерств мають в обов`язковому порядку реагувати на висновки, зроблені державними аудиторами в частині використання довірених державних коштів та нести відповідальність за порушення.

Директор громадської організації «Публічний аудит» Максим Гольдарб підкреслює, що завдяки ухваленню нового закону Рахункова палата має стати «основою влади парламентаризму». Він закликає державних аудиторів взяти на себе весь фінансовий контроль в Україні, зробити так, щоб Рахункова палата була не декларативним органом, виписувала те, яким чином в країні необхідно розпоряджатися публічними фінансами. Проте він відзначає, що у законопроекті повноваження Рахункової палати дещо звужені. Експерт вважає, що вони мають поширюватися на всі сфери, де використовуються державні кошти. Він пропонує взагалі відмовитися від контрольно-ревізійної служби — Державної фінансової інспекції, яку вважає атавізмом радянської системи.

Змістовну оцінку законопроекту підготувала від імені Реанімаційного пакету реформ доктор економічних наук Юлія Слободянюк. Вона зауважує, що чи не вперше науковці отримали можливість долучитися до обговорення законопроекту не постфактум, а в процесі розгляду. Зокрема, вона вважає необхідним зовнішній аудит Рахункової палати, але називає недопустимим, щоб аудит самої палати здійснювався Державною фінансовою інспекцією, яка, у свою чергу, є об’єктом перевірок державних аудиторів. Слободянюк передала модератору слухань, заступнику голови бюджетного комітету Івану Крулько чималий том висновків і зауважень, зроблених науковцями, і той продемонстрував його учасникам слухань, порівнявши з кількома сторінками самого законопроекту, та зробив висновок про значну роботу, яку ще мають виконати законотворці, готуючись до другого читання.