«Дешевий тепловоз»
Підсумки конкурсу з фактично одним учасником підведе суд![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20071204/4211-5-1.jpg)
Цього тижня керівництво Фонду державного майна збирається підвести підсумки не дуже успішної роботи. Для цього за підтримки іноземних донорів передбачається провести так звану фінальну конференцію «Розробка теоретичної основи для вдосконалення державної програми приватизації».
Варто сказати, що держпрограма, що перманентно не виконується, і в попередньому і в цьому році, створила немало труднощів для бюджету країни й дійсно потребує вдосконалення. Але чи прагне до цього ФДМУ? Діяльність Фонду, радше, переконує в зворотному. Так, нещодавно від Соцпартії України стало відомо, що приватизаційне відомство розглядає можливість оскаржити в Верховному Суді України судове рішення щодо незаконності приватизації 76% акцій ВАТ «ХК «Луганськтепловоз». Як повідомляє УНІАН, у прес-службі партії послалися в цьому питанні на думку голови Фонду держмайна Валентини Семенюк. «Поки ми не можемо вдаватися до жодних дій, оскільки офіційного документу — рішення суду — ще не отримали. Однак після того, як воно буде в нас на руках, юристи ухвалять рішення щодо наших подальших дій. У принципі, ми зараз розглядаємо можливість спростування цього рішення у Верховному Суді України», — заявила «головний приватизатор» країни.
Нагадаємо, що 23 березня цього року Фонд держмайна провів конкурс із продажу 76% акцій ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» із відкритою пропозицією ціни за принципом аукціону. Переможцем стало ВАТ «Керуюча компанія «Брянський машинобудівний завод» (Росія), яке запропонувало за пакет трохи більше 292,5 мільйона гривень при стартовій ціні 292 мільйона. Різниця в цифрах показує, що боротьби на конкурсі за таке могутнє та перспективне підприємство практично не було. Так, власне, і бути не могло. На участь у конкурсі подавали заявки чотири компанії: ВАТ «Деміховський машинобудівний завод» (Росія, Московська область), АТ «Дніпровагонмаш» (м. Дніпродзержинськ); ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Марганець, Дніпропетровська область); ЗАТ «Керуюча компанія «Брянський машинобудівний завод» (Росія, м. Брянськ, правонаступник ЗАТ «Виробнича компанія «Брянський машинобудівний завод»).
Але вітчизняним претендентам було указано на двері. До конкурсу були допущені лише дві афільовані компанії: ВАТ «Деміховський машинобудівний завод» і ЗАТ «Керуюча компанія «Брянський машинобудівний завод».
Суди спробували відновити справедливість. 25 червня Госпсуд Києва частково задовольнив позов ВАТ «Дніпровагонмаш», визнавши недійсним договір купівлі-продажу 76% акцій ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» і зобов’язавши покупця — ЗАТ «Керуюча компанія «Брянський машинобудівний завод» — повернути акції Фонду державного майна. У рішенні суду, зокрема, сказано, що суд постановив визнати недійсним рішення Фонду держмайна від 26 вересня — 2 жовтня 2006 року в частині недопущення ВАТ «Дніпровагонмаш» до участі в конкурсі з продажу акцій ВАТ «ХК «Луганськтепловоз». Також Госпсуд визнав недійсним наказ ФДМУ від 22 березня 2007 року «Про поновлення конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» і постановив визнати недійсним рішення ФДМУ про визначення переможця конкурсу та визнати недійсним договір купівлі-продажу 76% акцій підприємства між ФДМУ й ЗАТ «Керівна компанія «Брянський машинобудівний завод».
8 листопада Вищий господарський суд України відхилив касаційні скарги Фонду державного майна, ЗАТ «Керівна компанія «Брянський машинобудівний завод», ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» і залишив без змін судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій. Таким чином, суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій підтвердили незаконність приватизації «Луганськтепловоза». Що скаже остання інстанція?
Керівник економічних програм Центру досліджень корпоративних відносин В’ячеслав Бутко вважає можливі спроби оскаржити рішення Вищого господарського суду України щодо приватизації ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» безперспективними. Разом із тим, експерт уточнив, що «питання повернення проданого пакету акцій «Луганськтепловоза» у держвласність, насамперед, залежить від бажання Фонду держмайна. Якщо Фонд займе державну позицію, то повернення акцій «Луганськтепловоза», теоретично, можливе у строк, обумовлений постановою Кабміну про порядок повернення до державної власності об’єктів приватизації» (згідно з постановою Кабміну від 18 січня 2001 року «Порядок повернення в державну власність об’єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об’єктів», ФДМУ протягом двох тижнів після отримання рішення господарського суду готує та подає реєстротримачу документи, необхідні для внесення до реєстру власників акцій акціонерного товариства запису про перехід права власності на цей пакет акцій). При цьому Бутко нагадав, що «в Україні існує відповідальність за невиконання судового рішення, як адміністративна, так і карна, але я сподіваюся, що в даному випадку до цього не дійде». Експерт наголосив, що після повернення «Луганськтепловоза» у держвласність було б доцільним провести повторний конкурс із його приватизації. «Реальний конкурс із приватизації «Луганськтепловоза» дозволить Україні виручити за підприємство адекватні гроші. Інтерес до придбання «Луганськтепловоза» виявив концерн Siemens, а також польські й українські інвестори», — говорить Бутко. Думається, що в конкурсі могли б взяти участь і росіяни. Якщо їм вдасться перемогти у чесній боротьбі, тоді можна буде говорити, що в України є не лише аналітичне, але й практичне підґрунтя для вдосконалення програми приватизації.
ДО РЕЧІ
Коаліція Блоку Юлії Тимошенко й блоку «Наша Україна — Народна самооборона» має намір у обов’язковому порядку при приватизації контрольних пакетів акцій стратегічним інвесторам пов’язати її з продажем невеликих пакетів акцій портфельним інвесторам через фондові біржі окремими невеликими лотами — до 5— 10% статутного фонду. Це передбачено коаліційною угодою БЮТ і НУ-НС.
Коаліція ставить завдання не допустити переміщення оберту цінних паперів українських емітентів до офшорних зон та інших закордонних ринків, проводячи для цього збалансовану економічну політику (реєстраційну, регуляторну та податкову) щодо всіх учасників ринку — емітентів, інвесторів, професійних учасників.
Для цього коаліція зобов’язується забезпечити розширення пропозиції цінних паперів на фондових біржах, покращення економічних умов інвестування в цінні папери, передусім, для населення. Намічено також ухвалити закон «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» і нормативний акт про спрощений порядок здійснення валютних операцій з інвестиціями, що направляються в цінні папери українських емітентів, які обертаються на фондовому ринку. Передбачається також ухвалити закони «Про систему депозитарного обліку в Україні», «Про рейтингування», «Про похідні цінні папери», «Про термінові фінансові інструменти», «Про довірче управління».