Децентралізація + медреформа

Лікувально-профілактичні заклади Одещини одними з перших почали впровадження медичної реформи. Найпрогресивнішою в цьому виявилася Балтська міська громада. Її голова Сергій Мазур, розповідаючи про досягнення у сфері охорони здоров’я, не приховував задоволення. Лише за минулий рік у громаді відкрили консультаційно-діагностичний центр, сімейну стоматологію, яка працює на державно-приватних засадах, та реперфузійне відділення, спеціалісти якого надають допомогу при інфаркті міокарда. У планах ОТГ також відкриття кардіологічного центру, який надаватиме послуги жителям усього північного регіону Одеської області.

ПРІОРИТЕТ — ЗАЛУЧИТИ ФАХІВЦІВ ДО ГЛИБИНКИ

«Одразу після створення ОТГ ми визначили медицину пріоритетом для розвитку Балтської громади. З цією метою створили комунальне підприємство «Балтський центр первинної медико-санітарної допомоги», до складу якого увійшли чотири амбулаторії та 16 фельдшерсько-акушерських пунктів. Нині в закладі проведений ремонт, поліпшена матеріально-технічна база, створено єдиний медично-інформаційний реєстр (діє електронна картка. — Авт.) з підключенням до диспетчерської Балтського відділення швидкої медичної допомоги та приймального відділення Балтської центральної районної лікарні», — перераховує голова Балтської міської громади Сергій МАЗУР.

«Друге завдання, яке ми вирішили, це доступність якісних медичних послуг, — продовжує голова Балтської ОТГ. — Для цього організували безоплатний підвіз жителів сільської місцевості до центральної районної лікарні. Пацієнти отримують безкоштовну допомогу в денному стаціонарі й забезпечення окремими медикаментами за програмою «Доступні ліки». Пріоритетним залишається третє завдання — створення єдиного медичного простору, де функціонуватимуть лікарня інтенсивного лікування, лікарня паліативної допомоги, хоспіс та амбулаторії загальної практики сімейної медицини, які в подальшому координуватимуться радою госпітального округу на півночі Одещини».

Разом з тим у медичних закладах Балтської громади відчувається дефіцит медичних фахівців. Тому кадрова політика влади спрямована на залучення спеціалістів шляхом створення належних умов праці та забезпечення житлом. Так, у селі Пасат за кошти громади придбали службове житло для працівника фельдшерського пункту, а в селі Гольма на базі місцевої амбулаторії відремонтували приміщення, які слугуватимуть житлом для медпрацівників. Серед завдань поточного року залучення медичних фахівців до глибинки визначено як пріоритетне.

«КУДИ ЛЮДЯМ ЗРУЧНО, ТУДИ ВОНИ Й ЗВЕРТАЮТЬСЯ»

Приклади позитивних змін у сфері охорони здоров’я мають й інші регіони країни. Зокрема, на Полтавщині на розвиток сільської медицини цього року держава надає 165 мільйонів гривень, із них 120 — на будівництво нових об’єктів. Паралельно в усіх районах області сформували дорожні карти — так звані спроможні мережі першої медичної допомоги, на яких зазначено наявні фельдшерсько-акушерські пункти й амбулаторії, кількість населення, медичний персонал, обладнання і навіть стан під’їзних доріг. Також у документах прорахована логістика, пов’язана з територіями доступності.

«80% наших пацієнтів обслуговують саме на первинному рівні, тобто вони належать до компетенції сімейного лікаря або фельдшера, тому «первинка» заслуговує на найбільшу увагу й ресурси,            — зауважує Віктор ЛИСАК, директор департаменту охорони здоров’я Полтавської області. — Що ми зробили в Полтавській області? По-перше, розмежували вторинний та первинний рівні. І якщо колись на первинну ланку було спрямовано 5—7% ресурсів, то сьогодні понад 30%. По-друге, в області укладено близько 20 договорів між районами щодо медичного обслуговування населення. Наприклад, жителі Чорнухинського району користуються медичними послугами трьох інших районів — Пирятинського, Лохвицького і Лубенського. Тобто куди людям зручно, туди вони й звертаються. По-третє, ми суттєво розширили мережу амбулаторій, що дало змогу поліпшити доступність та якість надання медичних послуг і сприяло створенню нових робочих місць».

За словами Віктора Лисака, важливим питанням залишається стандартизація надання медичних послуг та перенавчання спеціалістів, «які не повинні працювати по-старому, а мусять бути конкурентоспроможними на ринку надання медичних послуг, причому як у місті, так і в селі».

Наразі Полтавщина активно працює над створенням інформаційної мережі та підключенням медичних закладів до єдиної електронної системи. Паралельно запроваджують телемедичні технології, зокрема реалізують консультативно-діагностичний проект, який передбачає заочне телеметричне та онлайн-консультування пацієнтів із Полтавщини. Обсяг послуг — від зв’язку і пошуку потрібного фахівця до, власне, консультування.

«МИ ВЖЕ НЕ ГАНЯЄМОСЯ ЗА КІЛЬКІСТЮ, А ДБАЄМО ПРО ЯКІСТЬ»

Для медицини Тернопільської області поточного року передбачено майже 180 мільйонів гривень. За ці кошти в області планують відремонтувати 74 амбулаторії, збудувати 35 житлових приміщень для лікарів, закупити 130 автомобілів, на решту коштів — придбати медичне обладнання. Адже питання розбудови мережі «первинки» — одне з першочергових, стверджує голова Тернопільської обласної ради Віктор ОВЧАРУК.

«Якби не децентралізація, яка розпочалася чотири роки тому, ми не змогли б досягти сьогоднішніх успіхів. Той, хто першим «вскочив» у цей поїзд, має найкращу ситуацію з розвитку. У Тернопільській області нині 36 громад, і сьогодні ми вже не ганяємося за кількістю, а дбаємо про якість та їхній ефективний розвиток в усіх сферах, — акцентує Овчарук. — Найкращий доказ успішної децентралізації — можливість реалізувати те, про що давно мріяли. Ми, наприклад, завершуємо грандіозний проект — будівництво кардіоцентру. І тепер жителям області не потрібно їхати до Києва, бо операції різної складності, навіть на відкритому серці, проводяться у нас, в області. Фінансова децентралізація забезпечує перевиконання місцевих бюджетів усіх рівнів і надала можливість реалізувати масштабні проекти. Переконаний, що проведення змін у контексті медичної реформи, де гроші спрямовуватимуть за пацієнтом, дозволить нам отримати й економічний ефект, адже кошти відтепер залишатимуться в регіоні».

На Тернопільщині, як додає Віктор Овчарук, одними з перших запровадили електронний реєстр пацієнтів із забезпеченням електронною картою, яку в подальшому інтегрують у єдину державну систему еHealth.

Нині в області працюють над створенням повноцінного самостійного медико-психологічного центру для лікування та реабілітації учасників АТО, де надаватимуть кваліфіковану допомогу з широким комплексом реабілітаційних заходів.

ШІСТЬ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ГРОМАД

1 квітня поточного року стартувала національна кампанія «Лікар для кожної сім’ї», яка надає право кожному українцю обрати лікаря в будь-якому закладі первинної допомоги незалежно від місця проживання або прописки. Заступник міністра охорони здоров’я Павло КОВТОНЮК під час урядової наради наголосив, що кінцевого терміну підписання декларацій немає, тож обрати лікаря встигнуть усі, але відкладати це на кінець року не варто, бо попереду ще кілька етапів реалізації реформи і затримувати її хід не варто, інакше в громадах буде багато домашньої роботи.

«Громади, які хочуть долучитися до чемпіонів і бути серед перших, мусять виконати ще шість завдань, — наголошує Ковтонюк.         — Перше — реорганізувати медичні заклади на комунальні некомерційні підприємства. По-друге, підключитися до електронної системи охорони здоров’я eHealth, що передбачає забезпечення кожної амбулаторії комп’ютером із виходом у мережу. Третій напрямок — сучасне оснащення, бо дуже важливо мати прилади, розхідні матеріали, меблі і транспорт. Пацієнт не повинен купувати бахіли чи вату в аптеці, коли звертається до свого сімейного лікаря. Розроблений табель оснащення медичного закладу не так складно виконати, і він мусить бути одним стандартом для всіх. Четвертий крок — сервіс. Ми виписали базові тризіркові і найкращі п’ятизіркові вимоги до сервісу в медичних закладах. Перший передбачає запис на прийом по телефону чи в онлайн-режимі, організацію прийомів у вихідні, святкові дні та вночі — скеруйте свого пацієнта, щоб він був поінформованим. Більше того, зробіть так, щоб він не бігав по поліклініках у пошуках своїх результатів, забезпечуйте забір базових аналізів в амбулаторію. Якщо перших три пункти для вас легко реалізувати, то надайте п’ятизірковий рівень сервісу                — до щойно названих вимог обладнайте відкриту рецепцію, зручну зону очікування, місце для дитячих візочків тощо. І тоді пацієнти вам подякують. Хто все це зробить до липня, той буде готовий до укладення договору з Національною службою здоров’я, що надасть закладу можливість отримати суттєву фінансову підтримку».

«Ви не будете самі на цьому шляху, — переконував представників громад Павло Ковтонюк. — Упродовж усього періоду ми готові надавати всебічну допомогу з різних питань. Виконання домашньої роботи дасть змогу громадам і закладам отримати фінансові стимули вже у другій половині року, і тоді медицина запрацює за новим принципом, коли кошти реально підуть за пацієнтом».