Для боротьби з проблемними кредиторами...

Знайомий банкір нещодавно поскаржився: проблем у нас було б набагато менше, якби Державна виконавча служба (ДВС) працювала як належить — справи ми виграємо, а домогтися виконання рішень судів часто-густо роками не можемо.

Проблема, як то кажуть, перезріла. Народний депутат (об’єднання «Самопоміч») Руслан Сидорович вважає, що ситуація з виконанням судових рішень у нашій державі катастрофічна. За його словами, з цією проблемою довго намагалися боротися, але результатів наразі немає. Серед причин цього народний обранець називає жахливий стан зарплати держвиконавців, але вказує, що нинішня ситуація з державними фінансами і бюджетом не дозволяє поліпшити матеріальне становище цих працівників.

• Виходом із цього Сидорович вважає створення нової інституції — приватної виконавчої служби. Тим більше, що в Коаліційній угоді таке завдання було передбачено. На думку депутата, створення цієї служби дозволить істотно підвищити відсоток виконання судових рішень, а головне — посилить авторитет судової влади, бо кожне невиконане судове рішення не тільки має негативні наслідки для позивача й відповідача, а й підриває довіру до неї. Сидорович наголошує, що відповідний закон уже опрацьовано, і на наступній сесії Верховної Ради, що розпочнеться в лютому 2015 року, документ уже можна буде розглядати й ухвалювати.

• «У Латвії завдяки запровадженню приватної виконавчої служби рівень виконання судових рішень в майновій сфері підвищили до 80%, — відзначає член ВОО «Асоціація правників України», партнер «Аріо Кепітал Груп» Юліан Хорунжий, — тоді як в Україні сьогодні цей рівень менше 4%». «Нас розділяє прірва», — констатує правник і вказує, що сьогодні в Україні близько шести тисяч державних виконавців, зарплата яких не набагато вища від мінімальної. Служба загалом, за його даними, ледве себе окупає, бо рівень надходжень від боржників надто низький. Це несе значні економічні виклики для держави, бо переважна частина стягнень має бути повернута банківським установам. Отже, кошти не потрапляють в економічний обіг держави, наголошує правник, і це глобальна проблема для економіки країни.

• Колега Хорунжого по Асоціації правників Андрій Авторгов стверджує, що  цього року в підрозділах ДВС були на примусовому виконанні справи на суму близько 400 мільярдів гривень. Реально стягнуто лише 3,7%. Але у звіті служби йдеться не про реальні стягнення, а лише про завершені провадження. Якщо виконавчий документ вимагає стягнення 1 мільйона гривень, а стягнуто (через відсутність боржника чи майна на потрібну суму) лише 100 або десять тисяч гривень, то це означає, що виконання завершено. «Це дозволяє видати бажане за дійсне, — відзначає Авторгов, — тобто відсоток завершення фігурує замість відсотка стягнення згідно з виконавчими документами». А крім того, ДВС стикається ще з такими перепонами, як дія низки мораторіїв, та й позивачі нерідко нечітко формулюють свої вимоги.

• Хорунжий  говорить про ключові елементи реформи. Майбутнім приватним виконавцям вона, за його словами, відкриває доступ до професії. Вимоги до них: вища юридична освіта, трирічний стаж роботи правником,  складення кваліфікаційного іспиту.  Такі умови існують для того, щоб Мін’юст видав відповідне свідоцтво на право роботи. В майбутньому в країні планується створити самоврядну організацію, яка розв’язуватиме всі проблеми, пов’язані з роботою цієї служби, але поки контроль над нею залишається за Мін’юстом. Це робиться для гарантій як стягувачів, так і боржників, пояснює Хорунжий.

• Функції у державних і приватних виконавців будуть різними. Останні отримають можливість працювати лише з приватними клієнтами — стягувачами та боржниками. Державні підприємства, як і раніше, звертатимуться до державної служби. До її відання належатимуть також такі справи, як стягування аліментів, відбирання дитини, виселення з житлових приміщень. Адже це — дуже ризиковані види стягнень, вказує правник. Фізична особа, яка отримала наказ на виконання судового рішення, зможе сама обирати, до кого їй звертатися — до державної чи приватної виконавчої служби.

• Приватні виконавці не матимуть зарплати, а отримуватимуть лише винагороду за стягнення. Розмір її встановлюватиме Кабмін (у країнах Європи ця винагорода становить від 1% до 15%, залежно від суми). Держава не нестиме на цю систему жодних видатків. Безпосередньо приватними виконавцями опікуватимуться так звані виконавчі округи, які створюватимуться залежно від кількості населення та кількості рішень суду, що підлягають виконанню. Чисельність приватних виконавців, на думку правника, орієнтовно становитиме три тисячі осіб. А разом із помічниками кількість нових робочих місць може перевалити за 10 тисяч.

• Серед переваг приватної служби Хорунжий називає зменшення навантаження на державних виконавців, яке сьогодні становить понад 100 проваджень на місяць. «Це шалений документообіг і шалена кількість роботи», — відзначає він і вказує також на скорочення строків виконавчого провадження, оскільки приватний виконавець дуже зацікавлений у тому, щоб завершити справу якомога швидше і отримати винагороду. Правник упевнений, що введення приватних виконавців зменшить корупційну складову, не допускатиме умисного зменшення  вартості майна, яке підлягає продажу. Адже наслідком такої корупційної діяльності, навіть в тому разі, якщо правоохоронні органи не звернуть на неї уваги, буде те, що такий виконавець втратить довіру, і банки, які здебільшого є визискувачами, за послугами до нього більше не звертатимуться, тобто він втрачатиме найвигідніших клієнтів, і йому просто не буде місця на ринку.

• «День» поцікавився, чим відрізняються приватні виконавці від колекторів, які свого часу з’явилися в Україні й були сприйняті нашими людьми не надто привітно. Чи не сприятиме й запровадження приватних виконавців додатковому соціальному збуренню?

• Радник-консультант групи Світового банку Євген Рокитський (висловлює свою приватну думку) не згоден із колегами, які вважають, що колектори в Україні взагалі не мають законних підстав для своєї діяльності. Він вважає, що колектори також потрібні суспільству, але радше як інститут медіаторів, які здатні на досудовому етапі не допустити конфлікту. А виконавці, на його думку, мають принципово іншу економічну функцію: «Іменем закону виконавець завершує правосуддя, встановлюючи його остаточно». Рокитський вважає, що серед колекторів є велика кількість людей, які готові разом із приватними виконавцями адекватно сприяти виконанню судових рішень.

• Сидорович як народний депутат відреагував на можливість додаткового соціального напруження. За його словами, Рада відпрацює закон, що вирішить проблеми позичальників, які свого часу брали валютні кредити під 5% і передбачить для них певні компенсації, особливо при загрозі втрати житла. При цьому він вважає, що має бути дотримано суспільний баланс інтересів і не зруйновано остаточно банківську систему.