Добрi наміри

З 1 липня 2004 року кожне українське підприємство буде зобов’язане відкрити спеціальний банківський рахунок для сплати податку на додану вартість. Реалізацію цієї ідеї передбачено підписаним 1 березня президентським указом. Згідно з указом, за п’ятимісячний термін Кабмін і Нацбанк зобов’язані розробити механізм, згідно з яким нарівні з розрахунковим рахунком компанії, існуватиме ПДВ-рахунок, гроші з якого можна перевести або до бюджету для сплати ПДВ, або іншому постачальнику на його ПДВ-рахунок. Iз великим ентузіазмом цю новину зустрів прем’єр-міністр Віктор Янукович. На його погляд, введення спеціальних рахунків iз податку на додану вартість зробить більш прозорою систему нарахування і стягування цього податку, а також збільшить надходження до бюджету.

Значення нововведення зводиться до боротьби з ухиленням від сплати ПДВ. Президент Леонід Кучма вважає, що на сьогоднішній день цей податок не виконує своєї функції, оскільки існує маса способів його уникнути. Найбільш популярною лазівкою є створення фірм-одноденок, які виконавши функцію фінансового посередника з переведення коштів у готівку, ліквідуються разом із величезною податковою заборгованістю при перших же підозрах на можливі проблеми з владою. Яким чином цю лазівку планується перекрити через механізм ПДВ- рахунків, поки що незрозуміло. Але очевидно, що впровадження цієї ідеї зробить адміністрування податку набагато легшим для державних органів.

А ось бізнесмени від цього навряд чи будуть у захопленні. Адже, передусім, підприємства втрачають свободу у розпорядженні власними коштами. 20% заробленого буде заморожуватися на спецрахунку. Це може призвести до вимивання і без того бідних оборотних коштів українських фірм. Передбачається, що раз на місяць компанія зможе переводити гроші з ПДВ-рахунку на розрахунковий, але це буде лише залишок після сплати всіх податкових зобов’язань. Для цього треба буде пройти громіздку процедуру запиту в банк, якому, у свою чергу, слід буде виконати процедуру контролю за ПДВ- рахунком, ще, до речі, не розроблену НБУ. Ясна річ, такій перспективі навряд чи зрадіють і самі банкіри.

Сьогодні механізм ПДВ- рахунків діє і всього півтора року в одній лише країні світу — Болгарії. Так що рано говорити про його ефективність. З 1 липня 2004 року цю ідею збирається реалізувати і Росія. Відповідне рішення вже прийнято її урядом. Але зараз у Москві розгортається масштабна лобістська кампанія, направлена на відстрочку цієї дати на півроку, оскільки ні податкові органи, ні банки, ні бізнес ще не готові працювати по-новому. Враховуючи, що відстрочку активно підтримує впливовий нафтовий і газовий бізнес, її, напевно, нададуть. В іншому випадку там передбачають масовий перехід бізнесу в офшорні зони.

Очевидно, під впливом новин зі сходу ідея ПДВ-рахунків почала розроблятися і в Україні. Але структура болгарської економіки дуже відрізняється від української, щоб повноцінно використати її досвід для впровадження нової ідеї. А це обіцяє нашим підприємцям незліченну кількість імпровізацій на тему спецрахунків із боку Держподаткової адміністрації. Чи вистачить п’яти місяців, щоб уникнути повторення скандалів і судових розглядів, які щоразу супроводжують подібні процеси, сказати складно. Ну а те, що судові позови будуть, не викликає жодних сумнівів. Передусім, ідея ПДВ-рахунків може не узгоджуватися з низкою законів. Разом iз тим спроба ухвалити відповідний закон, очевидно, приречена на провал. Власне, в 2001 році парламент вже з тріском провалив такий законопроект. Схоже, саме тому на цей раз планується вирішити питання повноваженнями Кабміну та НБУ.

Щоб загалом непогане нововведення не стало бідою для держави і бізнесу, безумовно, треба, як мінімум, півроку для ознайомлення громадськості з уже розробленими та повністю готовими до впровадження документами.