Друга воєнна посівна. Виклики та сподівання українських фермерів

В усіх регіонах Україні наразі тривають польові роботи, бо ніяка війна не в змозі відмінити весну. Попри труднощі, пов’язані з російською агресією, більшість малих агропідприємців наразі позитивно оцінюють стан свого бізнесу, але без державної, донорської підтримки втримати продовольчий фронт буде важко. 

Про це свідчать результати опитування малих фермерських господарств (обробляють від 5 до 100 га землі), проведеного Українською Радою Бізнесу у співпраці з Help-Hilfe zur Selbsthilfe в Україні за фінансової підтримки Aktion Deutschland Hift. Опитано 400 респондентів з усіх регіонів України, які вирощують зернові культури, овочі, ягоди, а також займаються садівництвом.

Ключові проблеми воєнної посівної

Відповідно до дослідження, загалом стан свого бізнесу як добрий та задовільний оцінюють понад 71% фермерів. Ще 21% вважають його незадовільним і лише 8% – критичним.

І хоча більшість українських фермерів налаштовані позитивно, основним викликом для них є стабілізація та утримання показників діяльності на нинішньому рівні, оскільки мають наступні проблеми: 

- недостатність кваліфікованих працівників;

- слабкий захист прав власності та рейдерство;

- проблеми у розрахунках із торговими мережами;

- ризики, пов’язані із можливістю відімкнення електроенергії;

- непередбачувані дії держави, постійні зміни законодавства.

І хоча рівень пріоритетності ключових проблем між регіонами має загалом спільний характер, деякі частини країни більш гостро потребують вирішення окремих питань. 

Особливістю цього опитування є акцент на малих фермерських господарствах (від 5 до 100 га), які є вкрай важливими для галузі.  Вони є тим базисом, на якому засновано благополуччя галузі в цілому, які заповнюють ті ніші, які недоступні або не цікаві великим компаніям. 

Яка потрібна допомога і на що?

Опитування показали, що 80% фермерів шукають підтримки – від держави, донорів, банків.

78% малих агровиробників заявили, що потребують фінансової допомоги від кредитних установ або донорських програм. Також фермери зацікавлені у консультаційних порадах від експертів у питаннях: фінанси та інвестиції, постачання та збут, пошук партнерів та побудова відносин з владою.

При цьому більше половини (52%) фермерів, які шукають кредитні чи донорські кошти, розраховують отримати їх в межах від 500 тис. до 5 млн. гривень. Ці гроші їм необхідні на: розвиток та відновлення господарства; допомогу з оподаткуванням; нову техніку та новітнє обладнання; страхування та покриття ризиків; на вихід на нові ринки та дослідження; на навчання та розвиток, на виплату боргів та оплату праці; закупівлю хімікатів; логістику.

Готові підставити плече

Наразі 76% із 400 опитаних фермерів готові кооперуватися і допомагати колегам по агросектору: консультувати, реалізовувати спільні проекти, надавати послуги, рекомендації продукції своїм клієнтам і навіть ділитися ресурсами. Також сільгоспвиробники налаштовані ділитись досвідом у виробництві, ініціативністю до змін, знанням європейських практик, зв’язками партнерів, знанням іноземних мов та іншими різними секретами І це я позитивним моментом. 

Однак бажаючих розробляти спільні продукти та створювати спільні інфраструктурні проекти з іншими підприємства серед фермерів поки небагато – лише 39%.

Очікування від держави

Серед найактуальніших змін, без яких важко вижити малому агробізнесу, фермери називають: 

- тимчасове позбавлення сплати єдиного податку фермерів 4 групи;

- вирішення проблеми щодо блокування податкових накладних, повернення презумпції невинуватості платника податку;

- створення організації водокористувачів для розвитку зрошення;

- відтермінування запровадження мінімального податкового навантаження на 1 гектар;

- продовження безмитного режиму з ЄС та квот ще на кілька років.

«За» і «проти» продажу іноземцям українських земель

І про відкриття ринку землі для закордонних покупців. Лише 6% респондентів позитивно оцінюють можливість продажу землі іноземцям з 2024 року без обмежень, аргументуючи свою позицію надходженням податків та розвитком не тільки економіки, але й конкуренції. У той же час 14% респондентів не хочуть аби продавали землю за закордонним бізнесменам. На це у них свої аргументи – відсутність прозорості, воєнний стан, у порівнянні з іноземцями в українців менше коштів, а головне – «це українська земля». 

Однак більшість опитаних (67%), враховуючи чимало невирішених внутрішніх питань та проблем на ринку, пов’язаних бойовими діями, вважає, що іноземцям з 2024 року треба дозволити купувати сільськогосподарської землю, але за умови - обмежити закордонних покупців обсягами земель.

Як допомогти фермерам відновитись?

Виходячи з висновків опитування фермерів, оцінок економічної ситуації від Нацбанку, пропозицій  Плану відновлення України – вбачається доцільним реалізувати такі кроки:

1) Вирішення проблеми із блокуванням податкових накладних, повернення презумпції невинуватості платника податку;

Робота по вдосконаленню СМКОР триває з жовтня 2022 року.  У жовтні Міністерство фінансів внесло зміни до Постанови 1165 і блокування стали аномальними – почали торкатись 30-35 тис ТОВ на місяць і під блокування потрапили 1.7% від всіх ПН. Протягом трьох місяців тривала робота експертів, народних депутатів, фахівців Мінфіну та ДПС – і нарешті у березні відсоток блокувань почав знижуватись – на цей час складає близько 0.7% від всіх ПН.
Проте система і далі потребує доопрацювання, зміни ідеології з “каральної” на аналітичну – потрібне запровадження законодавчого обмеження часу блокування податкових накладних за прикладом загальносвітового механізму, що діє у сфері протидії відмиванню «брудних» грошей (спочатку кошти заморожуються на незначний час для додаткового вивчення та лише за наявності вагомих підстав блокуються на тривалий, але обмежений термін). При цьому саме тимчасовість блокування ПН стане підставою для впровадження з боку ДПС реальних заходів податкового контролю. Зазначене дасть можливість відмовиться від презумпції «винуватості платника податків», повернути платнику презумпцію невинуватості та зробить систему більш аналітичною та спрямованою на кінцевий результат – на боротьбу із схемами.

2) Тимчасове призупинення обов’язку фермерів сплачувати єдиний податок 4 групи

На реалізацію цієї задачі у ВРУ є два законопроєкти - №8298 та №8299, які зокрема передбачають звільнення від оподаткування на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан - платників ЄП 4 групи за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або які є тимчасово окупованими, а також визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Вбачається доцільним доповнити їх також відтермінуванням запровадження мінімального податкового навантаження на 1 гектар для цих територій і прийняти Парламентом якнайшвидше.

3)  Вирішення проблеми консолідації с/г земель

На цей час у ВРУ є два законопроєкти на цю тему - №5438 (КМУ) та 5438-1 (групи  депутатів). Майже два роки ці проєкти не розглядаються Парламентом, нажаль народні депутати не вважають це питання пріоритетним.

В той час як  поточна неефективна земельно-майнова структуризація щороку лише погіршується різними заходами землеустрою через подальшу парцеляцію та подрібнення земель під час спадкування, орендних відносин тощо. Вкрай важливим є врегулювання цього питання та запровадження сучасного ефективного механізму консолідації земель.

4)  Створення організацій водокористувачів для розвитку зрошення

Для повноцінної реалізації Закону № 2079-IX «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» та виконання поставлених завдань необхідно внести низку поправок до нормативно-правових актів, зокрема до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ № 1051, внести зміни до Податкового Кодексу України щодо забезпечення неприбутковості організацій водокористувачів та внести зміни до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності (проєкт закону №7577)

5)  Законодавче врегулювання взаємовідносин між виробниками та торговими мережами.

У квітні 2019 року Європейський Парламент прийняв Директиву ЄС 2019/633, щодо недобросовісних торгових практик у відносинах торговельних мереж із виробниками сільськогосподарської продукції. Вбачається, що впровадження певних обмежень для торгівельних мереж піде на користь сільгоспвиробників. В той же час до впровадження таких правових норм необхідно підходити виважено ат збалансовано, враховувати інтереси всіх стейкхолдерів. Вбачається доцільним вивчити міжнародний досвід та визначити оптимальні регуляції для України.

 Крім цього, за висновками опитування  та аналітичної роботи – пропонується ще близько двадцяти рекомендації для органів державної влади та для гуманітарних та донорських організацій у широкому діапазоні проблем - від «надання донорської допомоги на розвиток переробки» до «діяльності  з розмінування полів». Зараз саме той час, коли треба думати про забезпечення надійного економічного тилу, про відновлення економіки.

 Сподіваємось, що представники влади врахують пропозиції експертного середовища та бізнесу і ближчим часом внесуть необхідні зміни до законодавства та інших НПА.

Гетман Олег

Координатор експертних груп

Економічної експертної платформи