Ефективність сільського господарства зростає
За п’ять років, за підрахунками бізнесу, аграрії подвоять використання мінеральних добрив
До 2017 року обсяг споживання мінеральних добрив внутрішнім ринком зросте вдвічі. Передбачається, що зростання споживання азотних добрив з нинішніх 950 тисяч тонн зросте до 2 мільйонів тонн (у перерахунку на поживну речовину), фосфорних — з 225 до 460 тисяч тонн, калійних — з 125 до 270—280 тисяч тонн. Про це йдеться в прогнозах компанії Ostchem, що керує підприємствами азотної хімії Group DF.
Стрімке зростання використання добрив на внутрішньому ринку пов’язане з підвищенням ефективності сільського господарства, вважає голова ради директорів групи компаній Group DF Дмитро Фірташ. Зокрема, зростатиме кількість орних земель і обсяги добрив, що вносяться на 1 гектар. «Протягом наступних п’яти років в Україні може збільшитися кількість оброблюваних орних земель на 7 мільйонів га (з 18,7 мільйонів га цього року до 25,4 мільйонів га 2017 року). Обсяги внесення добрив на гектар зростуть на 35—40%», — пояснив він. Завдяки цим чинникам частка України у світовому споживання добрив становитиме 1,5—1,7%, тоді як нині вона менш як 1%.
Аграрні експерти згодні з прогнозами хіміків і також підтверджують збільшення попиту на добрива з боку українського АПК. За словами генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимира Лапи, загроза світової продовольчої кризи і стрімке зростання кількості населення на планеті — усе це підштовхне Україну до активнішого розвитку агросектора і переробки. Вже нині, каже він, близько 100 компаній (серед яких великі й середні агрохолдинги) зосередили в своїх руках 5 мільйонів га земель сільгосппризначення і активно впроваджують нові технології, сорти, купують сучасну техніку, аби отримати велику врожайність культур. Але, окрім цих чинників, врожайність багато в чому залежить також від кількості внесених добрив.
«Якщо в Радянському Союзі вносили 190 кг на 1 га орних земель, то нині в середньому на 1 га припадає близько 70 кг добрив. Для ведення ефективного сільського господарства можна ще щонайменше удвічі збільшити використання добрив. Але й цими цифрами аграрний потенціал не вичерпується», — каже «Дню» Лапа. За його розрахунками, подвоєння обсягів споживання добрив дасть змогу значно підвищити збір зернового врожаю. «Приміром, врожайність пшениці може зрости в середньому на 30 центнерів з га до 50—60 центнерів. Загалом же збільшення удвічі споживання міндобрив на 1 га дасть змогу в перспективі збільшити зерновий урожай на 60—75%», — переконаний аграрний експерт.
Аби ці прогнози справдилися, важливо забезпечити фінансову незалежність аграріїв. І тут, кажуть експерти, важливо, по-перше, аби держава відмовилася від адміністративного регулювання ціни на агропродукцію. І по-друге, треба знижувати собівартість виробництва хімічної продукції.
Останнім і займаються основні українські хімічні підприємства, вкладаючи в модернізацію і енергозбереження величезні кошти. «2011 року вклали 1,1 мільярда гривень, 2012 року вкладемо ще близько 1 мільярда. План щодо інвестицій наступного року — 1—1,3 мільярда гривень», — озвучив суму вливань під час робочої наради з правлінням підприємства ПАТ «Концерн Стирол» Дмитро Фірташ. Зокрема, за його словами, лише в концерн вкладуть близько 500 мільйонів гривень інвестицій (на будівництво нового виробництва аміачної селітри —найпопулярнішого мінерального добрива серед вітчизняних аграріїв). Це дасть змогу збільшити нинішні потужності «Стиролу» на 900 тисяч тонн. Окрім того, упродовж двох років концерн планує майже на 10% збільшити обсяги виробництва аміаку (базового продукту для виробників азотних добрив) — до 4,7 тисяч тонн на добу.
Окрім добрив українські заводи (згідно із задумом їхнього власника) почали розвивати ще один напрям — нафтохімію. Як уточнив бізнесмен «Дню», у нафтохімічне виробництво (на «Рівнеазот», «Стирол», черкаський і сіверськодонецький «Азот») найближчими роками має намір вкласти 2,5—2,7 мільярда доларів. За його словами, лише на сіверськодонецькому «Азоті» необхідно буде замінити до 80% всього обладнання, що використовується для виробництва нафтохімічної продукції. Саме це підприємство, за його словами, стане базовим для впровадження нафтохімічних технологій, адже воно має розвинену наукову і виробничу базу, що дасть змогу створити повний цикл виробництва від напівфабрикатів до кінцевої сировини. З цією метою найближчим часом при Сівєрськодонецькому «Азоті» буде відкрито спеціалізований науково-дослідний інститут. «Інститут має стати базовим науковим центром з розвитку хімічного і нафтохімічного виробництва підприємств холдингу», — зазначив Фірташ. Загалом в інституті працюватиме близько 400 осіб, з яких половина, — над науковими розробками. Основу становитимуть фахівці чотирьох сіверськодонецьких інститутів, що спеціалізуються на розробці хімічних технологій, а також планується налагодити співпрацю з профільними науковими підрозділами Університету Кембріджа (Велика Британія).
