Експерт: «Угода із RWE без «Газпрому» не діятиме»
Про перспективи українсько-німецької газової коаліціїНапередодні вчорашньої поїздки до Москви на неформальний саміт СНД Президент України Віктор Янукович висловив у Донецьку сподівання на те, що найближчим часом Україна та Росія знайдуть у газовому питанні взаємовигідні підходи. «З ентузіазмом дивлюся на відносини України та Росії й завжди дивився, — сказав Президент і продовжив: — Щодо цього питання (про перспективи перегляду газових контрактів. — Авт.), я дивлюся з надією, що ми найближчим часом розв’яжемо й цю проблему».
Ентузіазм і оптимізм Президента — явища настільки ж передбачувані, наскільки й не зовсім виправдані. Перманентні газові переговори тривають уже понад два роки, а прогрес на них досі на рівні надії, яка, як відомо, вмирає останньою. Щоправда, останнім часом офіційний Київ, схоже, сподівається не на манну небесну, а ще й на власну ініціативу. Як позитивні зрушення можна відзначити в першу чергу укладену минулої п’ятниці рамкову угоду між «Нафтогазом України» та RWE Supply & Trading GMBH (RWEST, Німеччина) про купівлю-продаж природного газу. Вона створює юридичні основи для можливих постачань природного газу з боку RWEST, але, як наголошується в повідомленні про договір, «не містить зобов’язань сторін щодо обов’язкового здійснення купівлі або продажу енергоресурсу». Ціни й обсяги постачань визначатимуться окремими контрактами.
Ще в середині березня прем’єр України Микола Азаров повідомляв про те, що ведуться переговори щодо купівлі природного газу в RWE і його транспортування так званим методом реверсного потоку. Прем’єр передрікав, що це обійдеться країні дешевше, ніж його закупівля в російського «Газпрому». До речі, минулої суботи набрав чинності закон «Про внесення змін до Закону України «Про трубопровідний транспорт» щодо реформування нафтогазового комплексу». Документ, серед іншого, дозволяє «Нафтогазу» й іншим державним компаніям купувати газ без тендерних процедур. Оперативні закупівлі «Нафтогазом» вуглеводнів на європейському спотовому ринку, який створює альтернативу довгостроковим контрактам, покликані здешевити вартість газу для українських споживачів.
Одночасно Азаров «добуває» газ і за межами Європи. Напередодні 9 травня він здійснив бліц-візит до столиці Катару Дохи. Результати обнадіюють. Азаров повідомив журналістів, що Україна вивчає можливість придбання й способи доставки скрапленого газу з Катару. Причому катарський газ буде, за словами прем’єра (з урахуванням доставки), втричі дешевшим за той, який Україна купує в Росії.
Якщо сприймати всю цю інформацію як абсолютно правдиву, то, виходить, Україна нарешті, напередодні неформального саміту в Москві, намацала важелі, завдяки яким можна вплинути на жорстко непоступливу російську позицію на газових переговорах, оперуючи чинниками незалежності України від російських постачань. Утім, у цій думці істина, мабуть, щільно межує з добрими, а тому небезпечними намірами.
Незалежний енергетичний експерт Олександр Нарбут не вважає, що домовленість з німецькою RWE зможе істотно вплинути на травневі переговори в Москві на найвищому рівні. Разом із тим він зазначає, що рамкова угода з цією компанією «дійсно виводить «Нафтогаз» на нову можливість придбання певних обсягів газу з європейського спотового ринку». «Спотовий газ, особливо в літній період, — продовжує Нарбут, — є найдешевшим. Розрив (у ціні. — Авт.) у відношенні до контрактних постачань цього сезону, на мій погляд, перевищуватиме 150 доларів». Експерт не має жодних сумнівів у тому, що німецька компанія зможе постачити газ для України на термінал Велке Капушани.
Реверсивні постачання газу з Європи до України можна організувати дуже швидко й дешево, вважає й керуючий директор East European Gas Analysis Михайло Корчемкін. У своєму блозі в LiveJournal він зазначає, що «Газпром» продає частину газу на терміналі Велке Капушани (Словаччина), що зовсім поряд з українським кордоном. «Нафтогазу» слід побудувати короткий (кілька сотень метрів) газопровід діаметром до 300 мм від Велке Капушани та врізати його в експортний газопровід на території України», — пропонує він. Корчемкін уточнює, що «необхідний обсяг газу ходитиме колом з України до Словаччини й назад, а «Нафтогаз» зможе відбирати цей обсяг прямо на російсько-українському кордоні». «Таким чином «Нафтогаз» ще й заощадить на витратах на транспорт газу через територію України, — впевнений експерт. — Тож витрати на спорудження «газового кільця» між Велке Капушани й Україною будуть мізерними».
Член наглядової ради Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук далеко не в усьому поділяє оптимізм побратимів по експертному співтовариству. Він підкреслює, що угода «Нафтогазу» з RWE — це поки що всього лише меморандум або протокол про наміри, хоча й бачить у ній оптимістичний момент — можливість тиску на «Газпром» на переговорах, оскільки таким чином створюється не лише «українсько-німецька газова коаліція», а й основа для роботи «Нафтогазу» з іншими компаніями європейського спотового ринку. Корольчук зазначає, що RWE зазвичай купує в «Газпрому» приблизно 9 млрд кубометрів газу, а цього року через зменшення попиту на газ у Європі купить, швидше за все, не більш як 6 млрд. Різниця (3 млрд кубометрів), на думку експерта, може бути продана Україні. Отже, на думку Корольчука, угода з RWE «без «Газпрому» не діятиме». Її ймовірність, на думку експерта, становить 50:50. А економія від купівлі газу в RWE не перевищить 200 млн дол. Та все ж таки він упевнений, що працювати в цьому напрямку Україні необхідно. «На війні як на війні», — говорить він.
А Нарбут вважає одним з головних ризиків угоди з RWE те, що уряд може віддати дешевший газ у розпорядження якому-небудь олігархові. Що стосується цін на спотовий газ з Німеччини, то експерти назвали дві цифри. 350 дол. за тисячу кубометрів — можлива мінімальна ціна, та 470 дол. — це ціна, за яку RWE, швидше за все, реально продаватиме газ Україні.
І Нарбут, і Корольчук, відповідаючи на запитання «Дня», відзначали важливість газових і «зернових» контрактів з Катаром. Вони зауважили, що візит туди Азарова не увінчався підписанням документів. Але Корольчук підкреслює, що візит відбувся після того, як Азербайджан відмовив Україні в газі для майбутнього LNG-терміналу в Південному. За його словами, в Досі без захвату зустріли пропозиції України ще й тому, що Катар уже отримав пропозиції про купівлю газу від Японії, яка закриває свої атомні електростанції, та від Південної Кореї...