Енергія зростання

Повідомлення Держкомстату про те, що темпи руху ВВП у першому кварталі цього року зберiглося на позначці 8%, є досить обнадійливою новиною для України. Вона, в першу чергу, свідчить про вірогідність досягнення за підсумками року бюджетного орієнтиру. І хоча потенційно можливих значень зростання економіки ще не досягнуто, нинішній темп на 0,7% вищий за середнє значення для перших кварталів 2000-2006 років. Тож висхідна макродинаміка є впевненою.

Та все ж, за підсумками першого кварталу важко зробити висновки про абсолютну надійність позитивних перспектив. Побоюваннями щодо стійкості зростання не варто нехтувати. Ситуація буде прозорішою у травні. Сьогодні ж успішне тестування нових висот лише ймовірне, хоча непевна складова подальших успіхів — зовнішній фон для експорту — все ще залишається сприятливою.

Але є i ризики. Зокрема, не слід забувати, що надмірно жваве зростання може формувати потенціал перевиробництва, з його ціновими стресами і навіть струсами. Китай, наприклад, вже змінив лозунг «Швидше-краще» на «Краще-швидше». Треба і нам більше дбати про ефективність, якість і цінову стабільність. Якщо цим нехтувати, то навряд чи швидке зростання можна визнати правильним вибором. Україна з її екологічними проблемами не повинна поглиблювати конфронтацію з навколишнім середовищем. Чи варто обирати темпи зростання ВВП 12—15% для того, щоб перетворювати ландшафт країни у «місячний кратер»? Досвід свідчить, що для країн нашої групи оптимальними темпами розвитку є 7—8%. Але й в цьому разі є застереження: такі темпи є виправданими за умови здійснення структурних реформ, в тому числі формування нових пропорцій виробництва, за яких металургія та хімія вже не домінуватимуть беззастережно.

Тим часом, вирішальним фактором для березневого зростання ВВП залишився попит. І, в першу чергу, інвестиційний. Про це свідчить висхідний рух капітальних вкладень в основні фонди на рівні 19%. Водночас усе ще дуже голосно і оптимістично звучить мелодія споживчого попиту. Хоча темпи зростання зарплат і інших доходів, проти відповідного періоду торік, дещо уповільнилися (співвідношення 23% і 12% у динаміці реальних доходів), та видатки на споживання підсилені доходами минулих років. Про це свідчить робота торгівлі. В ній валова додана вартість зросла на 14,1% проти 2,2% рік тому.

На щастя, все ще сильним залишається і зовнішній попит. Рух цін на метали і хімічні продукти свідчить про певну перспективу. Сприятливим для експорту є реальний ефективний обмінний курс, який потроху, але девальвує (0,8% з початку року).

А от позитивні зміни в сільському господарстві не можна вважати сталими. У березні в агросекторі зафіксовано квартальний показник 4,9% проти 5,3% за січень- лютий. Втрата темпу частково пов'язана із запізненням строків сівби пізніх зернових і технічних культур. Але ситуацію можна виправити. Перспективи оцінюються як сприятливі.

Все ще на домінантній позиції тримається будівництво. Його «гріють» інвестиції, а не погода. Топ-рівні збереглися, хоча й стали дещо скромнішими. Ріст за квартал сягнув 14,2%. Однак це на 4,5% менше, ніж у січні- лютому. В ар'єргард потрапили вугільна і легка промисловість, а також енергетика. Остання є єдиною з усіх галузей — продуцентів ВВП, що має від'ємну динаміку (-5%). Торгівля і транспорт сьогодні значно більшою мірою, ніж рік тому беруть участь у створенні кінцевого суспільного доходу, бо зростають відповідно на 14,1% та 7,7%. Ці та інші представники сервісної економіки — освіта і охорона здоров'я — збільшили свої показники у порівнянні з лютневими (0,1 та 0,2%). Усі інші галузі дещо уповільнили темпи збільшення валової доданої вартості. Але з цього не варто робити трагедії. Економічна активність циклічна: за прискоренням іде уповільнення. Та поки що не видно жодних ознак рецесії чи стагфляції.

У декого може скластися враження, що економічне зростання в останньому місяці першого кварталу суттєво втратило свою енергію. На перший погляд, це так. Адже з 9,3% у січні темп зростання ВВП знизився у лютому до 8,6% (і до 8% за підсумками кварталу). Але з урахуванням змін у базі порівняння, можна зробити висновок, що енергія росту залишилася на тому ж стартовому рівні. Крім того, загальноквартальне уповільнення (1,3%) є меншим за абсолютним значенням, ніж відповідне прискорення у січні-березні 2006 року (2,3%). Отже, фактично енергія росту була вищою на 1%, ніж на старті року.

Аналізуючи фактори, які забезпечили високу динаміку зростання, слід, окрім значного притоку інвестицій в основний капітал в четвертому кварталі 2006 року, що позитивно впливає на параметри руху у першому кварталі, вказати на вищі, ніж рік тому, темпи приросту кредитування. Дуже важливо, що на порядок зросла динаміка експорту. Але ще позитивнішим фактором є збереження оптимiстичних споживчих очікувань громадян та їхній реальний апетит до споживчих витрат. Навіть за умов надзвичайно високої заощаджувальної активності населення та уповільнення зростання його номінальних доходів, бізнес у період відносної політичної стабільності в січні-березні зберігав діловий оптимізм.

Укладаючи прогноз на другий квартал, слід пам'ятати, що у цей період зазвичай суттєвих змін динаміки ВВП не відбувається. Але на початку кварталу і на його фініші тренд прискорення може створити сільське господарство (перехід до нових сезонних умов у тваринництві).

Іншим драйвером росту можуть стати сервісні галузі, які відчують вплив квітневого підвищення зарплат і пенсій. Отож ці сектори, а також будівництво вимагатимуть більшої уваги уряду, щоб зберегти і примножити високу енергетику, продемонстровану в першому кварталі.

Однак темп зростання ВВП у другому кварталі може зберегтися на рівні 8%. Це станеться за рахунок понижувального впливу бази порівняння 2006 року (тоді у другому кварталі темпи ВВП зросли з 3,2% до 5,4%). В будь-якому разі, за перше півріччя ВВП в Україні підніметься вище світової трендової лінії (4,9%).

Однак для реалізації цього позитивного прогнозу необхідно діяти активно. Навіщо переносити термін вступу до СОТ на 2008 рік? Треба зробити все можливе, щоб увійти до цієї всесвітньої структури цього року, до кінця літа. В цьому ж ряду й інші заходи щодо активізації експорту. Хороші наслідки може забезпечити проведення форуму експортерів, на якому доцільно ухвалити рішення щодо повернення ПДВ, забезпечення подальшої девальвації реального ефективного обмінного курсу гривні за рахунок низької інфляції. Актуальним є покращення діяльності торговельних представництв України за кордоном. А от послаблення монетарних умов Нацбанком сьогодні не на часі.