Гербовий збір — податок на бідних?

Частота купівель товарів вартістю до 32 грн. згідно з аналізом, проведеним в одному з малих підприємств за січень, становить 38% усіх купівель.

Нескладно помітити: що менша сума, яка підлягає оплаті за договором, то вища питома вага суми збору в сумі оплати. Іншими словами, із збільшенням суми договір «навантаження» гербового збору на неї скорочується у 300-400 разів.

Таким чином, економічний сенс наведених у таблиці співвідношень дозволяє з упевненістю стверджувати те, що гербовий збір є не чим іншим, як додатковим непрямим податком на бідних. Саме вони складають кістяк тієї сфери виробництва, яка внаслідок загального розвалу економіки, здійсненого нинішньою державною владою, різко скоротила обсяги виробництва і, втративши оборотні кошти, змушена укладати малі по сумі договори. «Навантаження» гербового збору вдарило по малому бізнесу у 300-400 разів болючіше, ніж по великому. Чого ж тоді варті запевнення Президента і прем’єр-міністра про підтримку малого бізнесу?

Більш того, структурна побудова шкали в діапазоні грошових сум договору від 0 до 2000 грн. роз’яснює й абсурди суто економічні. Частка балансового прибутку, врахована у вартості реалізованого товару (із середньою по Україні рентабельністю близько 4%), становить 3,1%. За малої суми договору виходить, що покупець купує продукцію, до складу ціни якої включена стаття витрат на гербовий збір, котра у багато разів перевищує балансовий прибуток підприємства-виробника. Наприклад, при сумі оплати продукції вартістю в 1 грн. частка балансового прибутку в ній — 3,1 коп., у той час як частка гербового збору (1 грн.), віднесена до вартості продукції, у 32 рази більша. За вартості продукції в 6 грн. це співвідношення становить 5,4, і тільки лише за вартості товару в 32 грн. воно вирівнюється.

Таким чином, при купівлі продукції вартістю до 32 грн. гербовий збір в 1 грн. визначає монопольно завищену ціну товару. А це передбачає втручання в процес ціноутворення Антимонопольного комітету. Однак він мовчить, оскільки є структурою тієї виконавчої влади, яка ухвалила рішення про гербовий збір.

За останні шість років рентабельність продукції скоротилася у вісім разів і зберігає тенденцію до пониження. А це означає, що розглянутий нами на прикладі 1998 року діапазон цін від 0 до 32 грн. стрімко зростатиме, збільшуючи початкову суму оплати за товар, за якої гербовий збір у 1 грн. можна було хоча б якось обгрунтувати економічно.

Разом з тим слід врахувати, що розрахунки враховують середні величини. На двох третинах підприємств рівень рентабельності й частка балансового прибутку в ціні нижча. Відповідно поріг суми купівлі, починаючи з якого може бути введений гербовий збір, буде вищим за середню величину. Мінімальна сума купівлі, за якої гербовий збір буде обгрунтований економічно, складе тисячу гривень. Відповідно й саму шкалу необхідно переглянути.

Ефективності господарювання в США в останні роки сприяла податкова політика, чий вектор прямо протилежний до вектора української податкової політики. Власне кажучи, досі в Україні її не було взагалі. Царює метод проб і помилок, що більше нагадує суцільну самодіяльність... Положення про гербовий збір — яскравий тому приклад.

P. S. На зустрічі «Розвиток підприємництва в Україні: фінанси для малого бізнесу» заступник голови Комітету ВР із питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Юрій Єхануров заявив про те, що першою акцією новоствореного Координаційного експертного центру підприємців буде звернення до Президента України з вимогою скасувати його указ про гербовий збір.