Гойдалка для промисловості

Торік, в першу чергу завдяки кредитній підтримці, українська індустріальна економіка зуміла уникнути спаду, хоча зростання зазнало безпрецедентного уповільнення. Мішанина подібних позитивних і негативних факторів вимальовує загальну і досить суперечливу картину розвитку промисловості.

Падіння економіки у 2005 році не сталося, та водночас зафіксовано новий історичний мінімум зростання — 3,1% (попередній «рекорд» досягнуто у 1999 р. — 4,3%), яке відновилося у 1999 році після дев’ятирічного спаду в промисловості. На жаль, тенденція до уповільнення зростання, яка почала формуватися з другого кварталу 2004 р., не зупинена. Зниження активності в промисловості триває. Однак після січнево-лютневого минулорічного різкого нештатного приземлення індустрії спад зростання в ній відбувався у режимі м’якої посадки (у січні-лютому 2005р. зростання промвиробництва становило 7,3% протии 18,9% у відповідному періоді 2004р., а у січні-грудні — 3,1% проти 12,5% за відповідний період 2004р. Розрив з минулорічним показником скоротився до 9,4%, тоді як у перші два місяці року він становив 11,6%. За березень-грудень середньомісячне уповільнення кумулятивної динаміки становило 0,4% протии 3,6% за січень-лютий).

Безсумнівним минулорічним позитивом стала переорієнтація більшості галузей на внутрішній ринок, причому галузі кінцевого споживання зростали двозначними темпами. Водночас прикрим негативом стало різке уповільнення динаміки легкої промисловості. Кризи в цій галузі вдалося уникнути, але нарощування обсягів було мінімальним (0,3% проти 13,6% у 2004р.).

Плюсом минулого року стало утримання темпів зростання добувної промисловості, відновлення їх в енергетиці, а мінусом — криза в металургії, коксохімії, різке гальмування динаміки машинобудування (виробництво у добувній промисловості зросло на 4,4% проти 4,1% у 2004 р., у металургіі скоротилося на 1,5%, у коксохіміі — на 13,4% проти зростання на 3,4% у 2004р., у машинобудуванні зросло на 7,1% проти 12,0% у 2004р.). Хорошою новиною можна вважати різке (двократне у порівнянні з 2004 р.) уповільнення темпу зростання цін виробників, що свідчило про остаточне зникнення ознак перегріву в деяких галузях, що спостерігалося півтора роки тому (у 2004 р. ціни виробників зросли на 24,1% проти 9,5% у 2005р.). А поганою новиною стало виникнення феномену переохолодження в більшості експортних галузей і, відповідно, багатократне зниження темпів зростання продуктивності праці в цьому авангардному сегменті реального сектору.

Справжню ейфорію викликала приватизація (повторна) «Криворіжсталі». Водночас розчаруванням стало загальне уповільнення приватизаційних процесів у промисловості, що може мати певний вплив на темпи зростання наступних періодів.

В цілому прогресивною тенденцією вважається деіндустріалізація валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2005 р., тобто зменшення ролі промисловості у його зростанні. Але це явище не компенсувалося динамічнішим розвитком сфери послуг. Зокрема, у торгівлі відзначалися кризові тенденції. Різко впали темпи зростання на транспорті. У кризу увійшло будівництво. На цьому тлі спад зростання в промисловості не перетворився на гучний сигнал про необхідність структурних змін у системі факторів, що обумовлюють ріст ВВП. У свою чергу неоднозначні оцінки ситуації в промисловості виходили з взаємопоглинаючої дії пригнічуючих та підживлюючих факторів зростання.

Що ж впливало на промислову динаміку?

Різке зменшення зовнішнього попиту не було за негативною дією настільки руйнівним, щоб остаточно зупинити позитивну динаміку в експортному секторі, але стало достатнім, щоб його звести до мінімального (у січні-листопаді 2005 р. експорт товарів і послуг зріс на 7,5%, тобто до найменшого показника за весь час економічного зростання 2000—2004рр.).

Інфляція з одного боку і збільшення схильності до заощаджень — з іншого стримували нарощування внутрішнього попиту, але не настільки, щоб він перестав бути вирішальним фактором для створення позитивної динаміки промислового виробництва. Цьому не перешкодили навіть залишкові наслідки інвестиційної і кредитної паузи в листопаді-грудні 2004 р. та у січні 2005 р., яким на зміну прийшли кредитна експансія у лютому-грудні 2005 р. та часткове відновлення інвестиційного тонусу в останній чверті минулого року.

Не надто корисною стала реприватизаційна ініціатива, яка демобілізувала інвестиційні настрої значної частини бізнесу. На додаток до неї був посилений податковий тиск на державні підприємства через іммобілізацію прибутку і дивідендів, які завжди розглядалися як потенційні інвестиції.

На падінні промислового виробництва дещо позначився адаптаційний спад на частині приватизованих у 2004 р. підприємств. Однак його було певною мірою відшкодовано відновленням виробничої активності на підприємствах, приватизованих у попередні роки.

Розрив між цінами виробників і споживчими цінами, сформований у 2004 р., був значною мірою покритий не тільки за рахунок інфляції, але і уповільненням промислового зростання у минулому році.

Виходячи з минулорічних даних, а також з тенденцій, що намітилися на світовому ринку, можна вже сьогодні визначити ряд факторів, що впливатимуть на промислову динаміку цього року.

Перспективи зовнішнього попиту оцінюються більшістю світових експертів як досить стримані. Тож слід робити наголос на активізацію внутрішніх інвестицій за рахунок бюджетних видатків наприкінці 2005 р., що може привнести пожвавлення в індустріальному секторі у другій половині 2006 р. Можлива також післявиборча (третій квартал) експансія іноземних інвестицій.

Негативними факторами буде збереження відносно високого податкового тиску протягом всього господарського року, а також тиск очікувань і певна невизначеність перспектив ведення бізнесу у першому кварталі та у період формування нового керівництва парламенту та уряду, а також у зв’язку з можливим переглядом бюджету.

Підвищення цін на газ та тарифів на послуги природних монополій схилятиме донизу тренд зміни обсягів виробництва у ряді підгалузей промисловості. Однак збільшення долі інвестиційних видатків держбюджету за сприятливих умов може підштовхнути економічну активність в індустрії. Водночас показник зростання ВВП у 2006 р. може виглядати краще за рахунок ефекту низької статистичної бази попереднього року.