Грудневі корупційні жнива…

Усі знають, що врожаї в нашій країні збирають влітку і восені, коли зерно  набирає силу, а поля, наче море,  хвилюються: чи встигнуть люди зібрати збіжжя, допоки колос не почне осипатися, або не піде осінній дощ і не перетворить ниви на болота…

Та є у нас ще й інші жнива, для яких теж існує календарний дедлайн, причому набагато жорсткіший, ніж природний. Це, власне, улюблене наше свято - Новий рік. Але в даному разі, воно вбрано не у веселі облаштунки Діда Мороза чи Санта Клауса, а у сувору суддівську мантію. І той, хто до цієї знаменної дати не встиг вибрати й вкласти (а може й вкрасти) бюджетні кошти, буде невідворотно покараний за формулою  «хто не встиг - той запізився».

«Державні закупівельними у грудні взагалі не відпочивають, - розповідає про українські грудневі жнива директор програми інноваційних проектів Тransparensy International Україна Віктор Нестуля, - вони дуже, і я б навіть сказав, надактивно працюють». «У системі proZorro є така процедура, яка дає можливість замовнику, який закуповує товари чи послуги,  напряму укласти договір на так звані допорогові закупівлі з будь-яким підрядником і опублікувати про це звіт у  proZorro», - пояснює Нестуля і додає, що до запровадження цієї системи такої можливості не було. Замовники були зобов`язані звітувати, але більшість з них цього не робили, бо за це не передбачено відповідальності.

У 2016 році система proZorro запустилася. І, як наслідок, громадськість вперше зустрілася з таким поняттям, як масове освоєння коштів державними замовниками під кінець року. «Наша бюджетна система така, що 31 грудня всі кошти перетворюються на гарбуз: якщо ви не встигли їх витратити, то у вас їх заберуть», - розкриває об`єктивні причини грудневих жнив Нестуля.

«На жаль, - додає він, - є такі замовники, які намагаються нажитися на таких схемах. У свій аналіз ми включили таких замовників, як служба автомобільних доріг чи поліція, а також школи та університети.  За статистикою 2016 року, коли ми вперше побачили таку ситуацію по всій країні, за грудень у системі  proZorro було опубліковано більше 40 тисяч звітів майже на 5 мільярдів гривень. У цих звітах здебільшого поріг закупівель становить 199,99 тисячі гривень і 99 копійок. Якби закупівлі були б на копійку більші, то, за законом, слід було б оголошувати відкриті торги за конкурентною процедурою».

За  словами Нестулі, активісти порталу  proZorro почали формувати спільноту однодумців, які постійно слідкують за тим, що відбувається у системі державних закупівель. За 2017 рік до неї підключилося 20 організацій і 120 активістів. «Тож у 2017 році маємо повну статистику, - констатує активіст, - з 264 мільярдів гривень, які були загалом використано до 28 грудня, близько 50 мільярдів витрачено за прямими допороговими видатками без будь-яких конкурентних процедур. При цьому у грудні зафіксовано суттєве збільшення витрат: 6,3 мільярди гривень і 81 тисяча допорогових процедур. Це вдвічі більше, ніж у будь-якому іншому місяці 2017 року».

«Серед найактивніших звітувальників року, що минув, Міністерство освіти й науки та підпорядковані йому структури, наприклад, Гірнича академія в Одесі або педагогічний університет ім. Драгоманова, які в останні тижні грудня прозвітували відповідно на 34 і 29 мільйонів гривень, - відзначає Нестуля, -  У Міністерстві внутрішніх справ відзначилася Національна поліція. В Мінюсті - Державна судова адміністрація. Пішли по цьому шляху і окремі військові частини Міноборони».

Що саме «косять» наприкінці року ті, хто не спромігся придбати за бюджетні кошти щось необхідне протягом року? «Надактивно витрачаються кошти на ті чи інші роботи, - констатує Нестуля, - Скажімо, 26 грудня підписують контракт, наприклад,  на реконструкцію дороги чи на будівництво мосту із строком виконання до 31 грудня. Звичайно, контракти не можуть бути виконані і потім пролонгуються. Але так чи інакше це є одним з способів «злити» кошти під нуль у кінці року. У ці дні дуже багато закуповують пального, офісної комп`ютерної техніки, будівельних матеріалів».

Аналітик системи громадського контролю держзакупівель DOZORRO Іван Лахтіонов розповідає про схеми та найтиповіші помилки, що  зустрічаються у звітах. Втім, він не звинувачує абсолютно всіх замовників закупівель у тому, що вони «косять», тобто незаконно витрачають публічні фінанси. Але при цьому він відзначає, що найбільше порушень фіксується саме у листопаді та грудні. Найтиповіші з них: завищення ціни, уникнення передбаченої законом процедури, тобто відкритих торгів, і не оприлюднення усієї інформації, яка мала б з`явитися на порталі  DOZORRO. Останнє порушення, як вказує Лахтіонов, зустрічається досить часто.

«Буквально вчора я телефонував до сільської ради, яка придбала автомобіль за 593 тисячі гривень, - розповідає аналітик, - І це вся оприлюднена інформація про цю транзакцію. Що саме купили, не зрозуміло». Інший приклад, який свідчить про завищення ціни, це придбання ручних насосів для перекачування мастил і дизельного палива. Купували їх чотири військові частини прикордонної служби. Дивно, що кожна купувала таку саму кількість цих виробів, як і інші – 68 штук. Одна з цих частин купувала такі насоси у грудні 2016 року. А річ у тім, що таке обладнання, і це легко перевірити в мережі інтернет, коштують від 2300 до 1400 гривень. Прикордонники ж купували їх за 2940 гривень.

«Куди йдуть наші з вами гроші?» - запитує активіст і переходить до інших прикладів. «Інститут грунтів переплачував близько 40% за опалювальний пристрій, який коштує у виробника 5800 гривень, - відзначає Лахтіонов, - Замовник купив 20 таких пристроїв майже за 10 тисяч гривень. Держпідприємство «Первомайськвугілля» купувало вогнегасники. Ціна на них різноманітна. Але замовник уник процедури відкритих закупівель. Він придбав вогнегасник на 900 гривень дорожче, ніж він коштував за даними в інтернеті. Так само і вогнегасники іншого типу. За ними переплата становила 140 тисяч гривень на сумі у 400 тисяч».

Нестуля розповідає про випадки, коли різні школи купують  вироби у одного виробника. «Ми їх запитуємо: це вам згори спустили замовника? Діватися їм нікуди, і вони це підтверджують», - відзначає аналітик і обіцяє до кінця березня оприлюднити аналітичний модуль, який показуватиме кожну закупівлю, з якою попрацювала громадськість на порталі DOZORRO. І тоді, за його словами, буде ясно, чи завершилася ця робота перемогою, чи, так би мовити, умовною зрадою, коли немає певності, або замовник прямо говорить: «Ви мені нічого не зробите: так, я переплатив, бо я свідомо хотів уникнути конкурентної процедури».

Нестуля наполягає на тому, що допорогові процедури слід передати під дію закону, який вже розроблено. Активіст має надію, що цей документ незабаром поставлять на громадське обговорення, і 2018 року його буде ухвалено. Відтак такі замовники, які сьогодні маніпулюють системою закупівель,  будуть змушені витрачати публічні кошти ефективно, запевняє аналітик.