Iдеальна модель – газовий хаб

Парламентський комітет із промислової політики та підприємництва принципово і крок за кроком відстоює інтереси українських підприємств, заходячи задля цього, здавалося б, навіть за межі  своєї компетенції. В комітеті наполягають, що розвивати свою промисловість Україна зможе лише позбувшись ярма енергетичної залежності та стимулюючи власний газовидобуток і, водночас, продовжуючи успішну практику впровадження енергосервісних контрактів та підтримуючи зелену енергетику. В цьому з «промисловцями» повністю солідарні не тільки  в Комітеті ВР із паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, а й в уряді України.

НАЙБІЛЬШИЙ СТРАТЕГІЧНИЙ РЕСУРС

Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон вважає, що природний газ у найближчіх 10 років залишатиметься найбільшим стратегічним ресурсом як у Європі, так і в Україні. За його словами, наша країна за обсягами розвіданих запасів газу перебуває на третьому місці в Європі після Норвегії та Нідерландів. Доведених запасів у Україні — 600 мільярдів кубометрів. Однак на сьогодні держава видобуває лише 3,5% від доведених запасів. «На хвилі світових енергетичних трендів ми схвалили Енергетичну стратегію України «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», — каже віце-прем’єр, — Це програмний документ, який окреслює весь комплекс широкомасштабних реформ у енергетичному секторі держави: від енергоефективності як фундаменту економічного розвитку країни до ефективного управління власним попитом. Прийнято концепцію розвитку газовидобувної галузі, відповідно до якої до 2020 року ми повинні отримати не менш ніж 27 мільярдів кубометрів щорічного видобутку вітчизняного газу.

Кінцева мета реформування газового ринку України, на думку Кістіона, створення протягом 10 — 15 років на базі потужностей української газотранспортної системи та підземних сховищ газу Східно-європейського газового хабу. «Це ідеальна перспективна модель газового ринку України», — сказав він, додавши, що для створення такого хабу знадобиться 10 — 15 років. За словами Кістіона, на сьогодні Україна має «хорошу платформу для цього». Загальний обсяг торгових операцій, якого ми можемо досягти — це близько 215 мільярдів кубометрів газу на рік», — зазначив віце-прем’єр, навівши приклад газового хабу в Німеччині, біля Дюссельдорфа. Його річний обсяг торгів 2016 року становив 108 мільярдів кубометрів.

НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ ДЕКАПЛІНГ

Перший заступник голови комітету з ПЕК Олександр ДОМБРОВСЬКИЙ наголошує на промисловому контексті питання. На його думку, Україна має усі шанси для того, щоб її економіка працювала в умовах декаплінгу (коли темпи використання ресурсів та впливу на навколишнє середовище стабільні або й зменшуються в той час, як економіка зростає) з темпом приросту ВВП принаймні 7 — 8%.  Провідне завдання при цьому, на думку голови комітету з ПЕК, як використати ухвалені парламентом закони з енергоефективності для модернізації вітчизняної економіки  та в який спосіб можна було б застосувати найкращі практики збільшення обсягів ВВП країни за рахунок зменшення споживання енергоресурсів.

«Ще 2015-го ми запропонували й добилися ухвалення в Раді революційного ЕСКО-законодавства, — розповідає голова промислового комітету  Віктор Галасюк. — Сьогодні воно вже успішно працює! А його потенціал — це утеплення 85 тисяч бюджетних установ України, 7 мільярдів доларів інвестицій, десятки тисяч нових робочих місць та нові виробництва, економія  мільярду кубометрів газу на рік». Народний депутат наголошує: тепер в Україні взагалі немає бар’єрів для втілення ЕСКО. Адже нещодавно ухвалений закон №4549 про державні закупівлі ЕСКО через систему ProZorro дає можливість вивільнити  також колосальний потенціал енергозбереження у сфері ЖКГ, де сьогодні втрачаються майже 50% енергії. Енергетичну безпеку і технологічну незалежність від Росії також забезпечить інтеграція  української енергосистеми з європейською (ENTSO-E). прогнозує парламентарій і зауважує, що це дозволить у рази наростити експорт електроенергії та забезпечити відчутне здешевлення ресурсу для українських промисловців за рахунок конкуренції постачальників.

«Нині через законопроект №7234, — додає Галасюк, — ми також отримуємо на енергомодернізацію мінімум 10% від суми субсидій. Це збільшить фінансування теплих кредитів та Фонду енергоефективності у 7 разів у порівнянні з бюджетними пропозиціями уряду! За такої формули наступного року на енергомодернізацію треба спрямувати понад 5 мільярдів гривень». Він упевнений, що з 2021 року Україна здатна повністю відмовитися від імпорту природного газу. Але, на його думку, для цього потрібні не лише стратегії та плани, а потужні податкові стимули та інвестиційні гарантії. Вони, за його словами, містяться  в поданих його однопартійцями законопроектах 7062 та 7063. Принцип, закладений у цих документах, зі слів народного депутата, такий: «Розвиваєш нові родовища та збільшуєш видобуток — плати менше ренти (12% та 5% проти нинішніх 29% та 14%)». Проблему так званих сплячих ліцензій, на його думку, слід вирішити шляхом оподаткування площі родовищ.

Радник Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Олексій КОРЧМІТ дякує ініціаторам та авторам ЕСКО-законодавства і зауважує: «Сьогодні кожна приватна (енергосервісна) компанія вибирає по 30 — 50 — 100 проектів. Цього року очікується 250 — 300 тендерів закупівель ЕСКО. Наступного року плануємо збільшити їхню кількість у 10 разів. Прозоре законодавство та підзаконні акти, механізм енергосервісу надав можливість вкладати гроші та повертати інвестиції за 6—9 місяців. «Це — яскравий приклад успіху, коли європейський інструмент був адаптований до України, — наголошує Корчміт. — Європейське співтовариство підтверджує — навіть у Центрально-Східній Європі процеси енергосервісу поширюються не так швидко, тому що прийняте законодавство не таке чітке і прозоре як в Україні.

БЕЗ ПІДТРИМКИ ЕСКО-ПРОЕКТІВ ЕНЕРГОЄМНІСТЬ ВВП НЕ ЗМЕНШИТЬСЯ

Потрібна підтримка «Приймаючи національний план дій із енергоефективності до 2020 року ми зобов’язалися знизити на 9% кінцеве споживання енергоресурсів промисловими підприємствами, — каже Корчміт. — Держенергоефективності спільно з Українсько-Данським енергетичним центром розроблено концепцію впровадження фонду енергоефективної модернізації промисловості. В листопаді на міжнародному форумі Агентство представлятиме напрацювання щодо зміни Податкового і Бюджетного кодексів, що забезпечать стале і гарантоване джерело відшкодування підприємствам на проведення енергоефективних заходів». «Поки не буде прозорих інструментів підтримки на такі проекти, — додає чиновник, — будемо мати незмінну ситуацію щодо енергоємності валового продукту».

Однак директор із комунікацій та міжнародного співробітництва НЕК «Укренерго» Михайло БНО-АЙРІЯН вважає, що без інтеграції з європейською енергетичною системою, нова модель енергоринку, скоріше за все, не працюватиме: «У нас існує величезний ризик змови на внутрішньому ринку, і це, безперечно, призведе до зростання цін на електричну енергію. Ми очікуємо, що її вартість після впровадження нової моделі зросте на 30%, — прогнозує Бно-Айріян. — Для промисловості, яка торік спожила 41 млрд кВт.год, витративши 70 мільярдів гривень, витрати будуть як мінімум на 20 мільярдів гривень більшими». Єдиний запобіжник цьому, вважає експерт, інтеграція до ЄС. У такому разі торгівля зросте в 5 разів — до 20 мільярдів кВт.год (на 1,5 мільярда євро). Він наголошує, що це відкриє новий рівень трейдингу та зробить енергетику прибавливішою для інвестицій, буде реальним інструментом енергонезалежності і нових можливостей для промислового виробництва.