Iнтеграційна петля,

Учора в Києві відбувся саміт ЄС, на якому вирішувалась доля економічної інтеграції України. Як запевняють різні офіційні та неофіційні джерела, схоже, що сторони таки дійшли консенсусу і завершили перемовини.

За дивним збігом обставин у той час, коли в Києві вирішувалась доля угоди з ЄС, в Москві скликали Вищу євразійську економічну раду, участь в засіданні якої взяли президенти Росії, Білорусі та Казахстану. Згідно з протоколом спочатку засідання мало пройти в вузькому колі, після чого до глав трьох держав приєдналися члени делегацій. З російського боку: перший віце-прем’єр РФ Ігор Шувалов, голова Мінекономіки та розвитку Ельвіра Набіуліна і її заступник Андрій Слєпнєв, міністр промисловості та торгівлі Віктор Христенко, директор департаменту міжнародного співробітництва Росії Тетяна Валовая, а також помічник президента Сергій Приходько. Від Казахстану в переговорах взяли участь перший заступник прем’єр-міністра Умірзак Шукєєв, помічник президента Нурлан Єрмєкбаєв, міністр у справах економічної інтеграції Жанар Айтжанова та інші. Білорусь за круглим столом представляли віце-прем’єр Сергій Румас, міністр закордонних справ Сергій Мартинов, глава Мінфіну Андрій Харковєц. У цій зустрічі також взяли участь президенти Киргизстану, Таджикистану та Вірменії. Нагадаємо, Президент України Віктор Янукович також отримав запрошення на засідання Євразійської економічної ради, але відмовився від участі. «Що стосується 19 грудня, безумовно, це гра така, не наша. Хтось робить це й зіставляє всі ці події. Безумовно, ми будемо там представлені, на ЄврАзЕС як спостерігачі, певні посадові особи представлятимуть Україну», — сказав Янукович. І дотримав слова. Щоправда, прізвища тих, хто поїхав до Москви «замість» президента, не відомі.

Відповідно до тексту запрошення, яке блукало в Інтернеті, на засіданні Євразійської ради планувалось розглянути близько двох десятків протокольних пунктів. У жодному з них не йшлося про розгляд перспектив членства спостерігача ЄврАзЕс України в зоні вільної торгівлі з ЄС та наслідків цього для країн-членів Митного союзу та економічного простору СНД. Натомість, схоже, що у кулуарах такий сценарій обігрувався. Інакше чим пояснити досить зухвалі заяви відповідального секретаря комісії Митного союзу Сергія Глазьєва про те, що Україна повинна проводити консультації з державами-учасниками Митного союзу перед підписанням Угоди про зону вільної торгівлі з Євросоюзом. «Маю сказати, що українське керівництво офіційно ухиляється поки що від проведення будь-яких переговорів щодо участі в наших інтеграційних процесах і, як ми бачимо, продовжує стару лінію — зону вільної торгівлі з Європейським Союзом», — сказав він, перебуваючи з візитом у Києві.

Глазьєв зазначив, що українське керівництво також не проводить консультацій ані з Митним союзом в цілому, ані з Росією зокрема щодо можливих наслідків участі України в зоні вільної торгівлі з ЄС. «Взагалі, за тією угодою, підписаною в Санкт-Петербурзі місяць тому (18 жовтня керівники урядів країн СНД підписали Договір про зону вільної торгівлі в рамках Співдружності незалежних держав. — Авт. ), будь-яка сторона, якщо вона укладає з якоюсь третьою стороною, тим більше такою великою, як ЄС, преференційну угоду про зону вільної торгівлі, вона зобов’язана провести консультації з партнерами», — додав представник Митного союзу.

Щоправда, Глазьєв не уточнив, до яких дій мають право вдатися країни співдружності по відношенню до України у випадку, якщо та таки підпише преференційну угоду про ЗВТ з ЄС. Натомість опитані «Днем» експерти вважають, цілком ймовірно, що Росія, Білорусь та Казахстан скористаються перевіреним способом торговельної блокади. Як показує досвід попередніх років, до торговельних воєн Росія може вдатися навіть завдаючи шкоди своїм власним економічним інтересам. Варто згадати лише дефіцит м’яса та м’ясопродуктів на прилавках російських магазинів 2006 року. Або ж випадок з перекриттям газового вентиля, коли федеральний бюджет РФ втратив мільярди доларів.

Президент ради ЄС Герман Ван Ромпей в інтерв’ю Інтерфакс-Україна чітко висловився, що «угода про асоціацію є критично важливою віхою, але це не обов’язково заключний етап подорожі». Але чи не вийде раптом так, що Україна зробить крок і опиниться на середині шляху? Чи готові ми до цього? Сьогодні над цим питанням задумуються не лише експерти-теоретики, а й передусім — бізнес-кола. Джерело «Дня» у Світовій організації бізнесу запевнило нас, що бізнес та підприємницькі асоціації ще «вчора» почали готуватись до «незручного сценарію», який може розігратись в Україні. Парафування угоди, попри те, що це лише технічний момент, може тривати довгий період. За цей час країни СНД, а зокрема члени Митного союзу (Росія, Білорусь та Казахстан), можуть «вигадати» для українського виробника і, можливо, споживача вельми незручні правила гри на своїх ринках. Тож фактично Україна ризикує опинитись у торговельній петлі, коли європейський кордон для її товарів ще не відкриється, а сусідній, східний та північно-східний, — закриється. Щоб не захлинутися у такій ситуації, вважають у Світовій організації бізнесу, українським товарам потрібно знаходити вихід на ринки інших країн. Перспективними, на їх думку, є Китай, Індія та країни Африки.