Iсторичне засідання

Учора Кабмін затвердив текст Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Цікаво, що рішення прийнято одноголосно. Одіозний міністр освіти Дмитро Табачник «переглянув» свої геополітичні симпатії? Чи партійна дисципліна після зустрічі в «Зоряному» з Президентом уже не дозволяє вільнодумства?

 Хоч би як там було, але рішення прийнято — текст Угоди затверджено. Тепер, відповідно до пункту 2 ст. 9 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року, процес «затвердження» виглядатиме так: документ піде на підпис Президенту, той після візування направить його у ВРУ, а та, в свою чергу, має ратифікувати його за процедурою трьох читань. Отже, процес ще триватиме довго, але, цитуючи класика: «Лед тронулся, господа, присяжные заседатели!»

 До речі, з текстом угоди можна ознайомитися на сайті Кабінету Міністрів. Щоправда, ніякої «червоної стрілочки», яка б сигналізувала, що «тицьнувши» на неї ви можете завантажити документ на свій комп’ютер, немає. Щоб ознайомитися з текстом Угоди, який так уподобали всі міністри уряду, потрібно знайти у верхній стрічці меню пункт «Діяльність уряду», натиснути на нього і вибрати у субменю розділ «Європейська інтеграція». Зверху ви побачите «Проект Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони», натискайте, завантажуйте перший документ і пробуйте розібратися.

 Сам проект Угоди на разі містить 235 сторінок, 7 розділів, 486 статей. Але є ще доповнення, додатки та протоколи. Тож у цілому основний текст Угоди складається з 900 сторінок. 80% із них становить розділ «Торгівля та торговельні питання», ще 15% — «Економічне та секторальне співробітництво», 1,4% — «Фінансова співпраця та боротьба з шахрайством».

 Прем’єр-міністр України Микола Азаров запевняє: проект Угоди, текст якої затвердив уряд, прекрасний. По-перше, вона вже у перший рік відкриє доступ українським товарам на європейський ринок. По-друге, «середня ставка митних зборів в Україні знизиться для товарів з ЄС удвічі — із 4,95% до 2,42%. Тоді як митна ставка на українські товари на ринках ЄС знизиться в 16 разів — з 7,6% до 0,5%». І, по-третє, проект угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом не містить норм, які перешкоджали б розширенню співпраці з Митним союзом та країнами СНД.

 Експерти ж з обережністю дають оцінки тексту Угоди. Кажуть, треба розібратися і «уважно читати».

 Ознайомившись із текстом угоди, ми знайшли щонайменше один пункт, який викликав запитання. І стосується він державної підтримки вітчизняного виробництва. У тексті Угоди міститься домовленість про те, що Україна, мовляв, після закінчення дії перехідного періоду відмовиться від будь-якого субсидіювання, дотацій чи підтримки у будь-який інший спосіб свого виробника. Іншими словами, держава підписується під тим, що не зможе стимулювати і регулювати свою економіку: визначати сильні галузі промисловості, які зможуть підсилювати економічний стан країни. Наприклад, якби свого часу японський уряд не допоміг компанії «Соні» з отриманням ліцензії на застосування транзисторів, можливо, світ так і не побачив би японської мікроелектроніки.

Проте в Національному інституті стратегічних досліджень нам повідомили, що у загальному формулюванні цей пункт означає, що це так — і не так. «Від якихось форм Україна відмовлятиметься, а якісь — освоюватиме. Зокрема ті, яким користуються держави Європейського Союзу», — відзначила «Дню» завідувач відділу зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Ірина Клименко. Йдеться зокрема, зі слів експерта, про державну підтримку зеленої енергетики. «ЄС має дуже багато важелів впливу, реалізовуючи свої пріоритети. Візьмемо, наприклад, сонячні батереї або ж інші джерела поновлення енергетики. ЄС дуже добре захищає свого виробника, наприклад, китайського, від конкурента», — розповідає пані Клименко. Тому, на її думку, говорити про те, що ЄС заборонятиме Україні робити те ж саме, що роблять вони, було б неправдою. «Я думаю, що потрібно дуже уважно читати. Бо довкола цієї угоди дуже багато міфів і страхів», — радить експерт. З її слів, так само відбувалося, коли Україна вступала в СОТ. Тоді били на сполох сільгоспвиробники, «а після підписання наші аграрії наростили такі експортні об’єми, які навіть у найвідважніших прогнозах ніхто не передбачав», — підкреслює Клименко.

 Підсумовуючи, пані Клименко зауважила: ризики існують, але якби ми Угоду не підписували, то наражали б свою економіку на небезпеку стагнації. «Країна вичерпала свої можливості протягом 20 років, за які економіка перебудувалася з радянського типу на ринковий. І ті ресурси, які були створені попередніми поколіннями — промислові здобутки, продукти, — майже вичерпалися. І ті форми співпраці з Європейським Союзом, які існували, теж уже вичерпалися, тому що об’єми торгівлі вже не збільшуються, товарна номенклатура майже не змінюється», — говорить завідувач відділу зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень.

 ВАЖЛИВО! І насамкінець. Учора справді було історичне засідання уряду. Але... Хоча на сайті Кабміну й написано, що це «проект Угоди...», насправді текст Угоди остаточний. «Ця угода допрацьовуватися не буде», — безапеляційно зауважила «Дню» Ірина Клименко. Говорити про можливості ще щось допрацювати некоректно. Переговори щодо тексту Угоди тривали з 2008 року. 2011 року закінчилась активна частина щодо формування тексту Угоди. На цьому наші «торги» закінчились. А те, що вчора зробив наш Кабмін, — лише номінальний крок, який вимагає чинне українське законодавство по процедурі ратифікації. І те, що є процедура трьох читань у парламенті — це теж лише «номінальний» крок. Насправді вже більше року текст Угоди існує, і все, що нам лишилося, — пройти процедуру ратифікації й підписання.