IТ-ліки від бюджетної клептократії

Із 1 серпня в Україні завершився повний перехід на електронні публічні закупівлі через систему ProZorro. Раніше через неї проходили тендери вартістю від 200 тисяч гривень (для товарів та послуг) і від 1,5 мільйона гривень (для робіт), замовниками яких були центральні органи влади. Тепер же використовувати ProZorro зобов’язані також місцеві органи влади, комунальні підприємства та інші організації, які оперують коштами платників податків.

Нагадаємо, через систему ProZorro державний замовник повинен завантажувати всі тендерні заявки, оголошуючи таким чином закупівлю, а після визначення переможця, — зобов’язаний завантажити в систему текст договору з постачальником.

Втім, це не єдина на сьогодні система в Україні, завдяки якій використання бюджетних коштів стало більш відкритим.

З осені минулого року запрацював портал для контролю за напрямками бюджетних витрат — Е-Data, який вже інтегрується із системою ProZorro. На порталі публікуються дані про платіжні транзакції казначейства. Зокрема, використання коштів державного та місцевих бюджетів, Фонду державного соціального страхування та Пенсійного фонду.

А з середини липня цього року до екосистеми відкритого використання бюджету розпочато інтеграцію ще одного проекту під назвою «Пошуково-аналітична система 007».

«Нашій проектній команді вдалося створити на базі «007» об’єднану платформу для двох величезних ресурсів — Е-data і ProZorro. Ідея нашого спільного проекту — збільшити прозорість тендерних закупівель. Зацікавлений користувач, який досліджує тендери на ProZorro, може за одним натиском отримати інформацію про платежі, що відбулися між замовником та переможцем тендера. Така інформація міститься на порталі Е-data. «Пошуково-аналітична система 007» — це платформа-посередник, яка за певним алгоритмом збирає дані з Е-data і показує їх користувачеві з ProZorro. Тобто за натиском кнопки на ProZorro користувач опиниться на сайті «007», де на його запит сформовано перелік трансакцій Казначейства, що відбулися між замовником та переможцем тендера. Користувач може бачити дати, суми та призначення платежу та іншу додаткову фінансову інформацію», — розповідає керівник проекту «Пошуково-аналітична система 007», голова правління ГО «Має бути» Наталія КРАВЧЕНКО.

За її словами, ідея створення сервісу «Пошуково-аналітична система 007» виникла ще наприкінці минулого року в рамках громадських ініціатив ГО «Має бути». У листопаді 2015 було започатковано центр, в якому готувалася та публікувалася аналітика на основі відкритих даних. Здебільшого це була інформація з офіційного веб-порталу публічних фінансів України Е-data. «Коли Мінфін відкрив доступ до бази даних Е-data через API, з’явилися умови для автоматизації нашої діяльності. Тоді команда наших розробників взяла участь в конкурсі проектів і стала одним із резидентів Open Data Incubator 1991. Там остаточно сформувалась команда проекту «007», і наші ініціативи з аналітики відкритих даних вийшли на якісно новий рівень», — додає Наталія. Як повноцінний веб-сервіс «007» стартував у квітні цього року.

Для роботи сервіс використовує інформацію з різних відкритих джерел. Наприклад, із порталу Е-data, Data.gov.ua, сайта Держстату й системи публічних закупівель ProZorro.

«Це веб-портал для громадськості, який забезпечує простий спосіб пошуку та візуалізації аналітики відкритих даних про публічні фінанси України. Портал перетворює відкриті дані у корисні дані — адже для широкого кола громадськості без спеціальних знань, корисність відкритих даних залишається за певною завісою складності. «007» допоможе слідкувати за бюджетними витратами, збирати докази зловживань і швидко переводити боротьбу із корупцією в правове поле», — додає керівник проекту «Пошуково-аналітична система 007».

Сьогодні користувачі сервісу «007» можуть побачити витрати за будь-яким параметром — за назвою платника чи отримувача бюджетних коштів, за конкретним регіоном, містом, селищем та за об’єктом оплати. «Більше того, ми збагатили фінансові дані додатковою інформацією про місцезнаходження, контакти, керівника. Ви зможете досліджувати бюджетні витрати свого міста в цілому або окремо школи, лікарні, ради. А результатами своїх досліджень ви одразу зможете поділитися в соцмережах. І це може зробити будь-хто, не треба володіти особливими навичками або знаннями», — запевняє Наталія Кравченко.

Крім цього, на «007» функціонує модуль моніторингу наповнення бази даних про публічні фінанси. Тобто на порталі можна слідкувати за тим, як відкривають свою звітність розпорядники бюджетних коштів. Адже вони зобов’язані це робити, відповідно до ЗУ «Про відкритість використання публічних коштів».

Наталія пояснює, що відкриті дані та особливо сервіси на базі Open Data, в першу чергу, корисні державі тим, що збільшують рівень довіри до уряду, підвищують ефективність бізнес процесів, розширюють можливості для приватного бізнесу, а також зменшують рівень зловживань за рахунок прозорості процесів управління державними фінансами чи транспортом чи освітою. «Ми провели масштабне дослідження відкритих міжнародних даних та рейтингів і прийшли до цікавого висновку: рівень сприйняття корупції не є основним чинником якості життя населення країн світу. Лише 2% населення нашої планети навчилися жити з низьким рівнем корупції. Головним чинником якості життя людини виявився доступ населення до Інтернету та рівень відкритих державних даних. Це, у свою чергу, зменшило корупцію, збільшило за рахунок цього рівень якості життя, індикатор щастя, тривалість життя тощо», — додає вона.

Наразі проект працює за підтримки міжнародної організації «Фонд Східна Європа» та міжнародного фонду «Відродження». В подальшому команда планує підключити дані з відкритих реєстрів, створювати аналітику й особисті аналітичні запити. Крім цього, засновники системи «007» будуть формувати запити до розпорядників бюджетних коштів, і навіть думають над тим, щоб створити бота. «Також ми плануємо проведення навчань і заходів з популяризації відкритих даних як інструменту контролю влади для громадськості, журналістів, активістів», — додає Н. Кравченко.