IТ – проти гендерних стереотипів

Нещодавно дві українські студентки стали володарками щорічної стипендії Google імені Аніти Борг, яка має на меті заохочення жінок до роботи з точними науками. Серед 40 щасливиць із Європи, Близького Сходу та Африки опинилися студентка четвертого курсу Національного авіаційного університету Анна Курило та аспірантка Дніпропетровського національного університету Ксенія Шумельчик. Дівчата вже відвідали зустріч переможниць у Лондоні й працюють над реалізацією власних проектів. «День» поспілкувався з переможницями й дізнався, як їм вдалося зацікавити міжнародних експертів і на що вони витратять свої стипендії.

ДО ПЕРЕМОГИ З... ПЕРЕЛОМОМ

Анна Курило ще в 11 класі розглядала для себе зовсім інші варіанти майбутньої професії. Дівчина обирала між менеджментом і перекладом з японської мови. Звернути увагу на ІТ їй порадив старший брат, який працює розробником в одній із відомих компаній.

«Мій двоюрідний брат зараз працює у компанії Electronic Arts, яка займається розробкою ігор, — розповідає Анна. — Саме він порадив мені звернути увагу на ІТ. Я нормально працюю з комп’ютером, усе швидко освоюю, тому вирішила піти на програмування і не пошкодувала. До речі, тут часто доводиться займатись і маркетингом, і перекладами. Загалом робота різностороння і дуже цікава. Ось, до прикладу, зараз я організовую різні події, працюю в команді Hacraft. Ми організовуємо заходи для ІТ-шників. Нашим першим проектом був хакатон у лютому цього року. Його відвідало понад 200 людей, за 24 години вони представили 38 проектів».

Про стипендію Анна Курило вперше почула минулого року. У грудні дівчина дізналася про відкриту зустріч із минулорічною переможницею та вирішила її відвідати. Але тут на неї чекала неприємність:

«Стипендіатка минулого року взимку проводила зустріч, щоб розповісти про цю програму, — розповідає Анна. — Необхідно було поширити інформацію, оскільки з України представлено, як правило, дуже мало людей. Захід проходив у Київському політехнічному інституті. Тоді випало багато снігу, але сам корпус я знайшла без проблем, хоч і погано орієнтуюся. А ось біля входу до будівлі я впала та, як виявилося згодом, зламала руку. Було боляче, але це не завадило мені відсидіти всю зустріч, занотувати інформацію, а потім підготувати заявку».

Для участі у програмі претендентка повинна навчатися у виші, мати хорошу успішність, а також представити власні здобутки у сфері ІТ.

«На розгляд журі я подала одну зі своїх курсових робіт, — розповідає Анна. — Наш завідуючий кафедрою створив власну систему числення, що надає можливість здійснювати операції з більшою точністю, аніж інші сучасні програми. На основі цього я розробила програму, яка обчислюватиме обернену матрицю в розрядно-логарифмічній арифметиці».

ПРИРОДЖЕНИЙ МАТЕМАТИК

Ксенія Шумельчик ще в дитинстві вирішила, що в майбутньому пов’яже свою роботу з математикою, але тільки в університеті зрозуміла, що можна знайти і цікавіше застосування власних знань. «Із шостого класу посилено займалася математикою, — розповідає Ксенія. — Згодом потрапила в математичний ліцей для обдарованих дітей. Після цього я вступила у Дніпропетровський університет на прикладну математику. Там і захопилася ІТ. Воно привабило мене, адже у цій сфері можна реалізовувати власні ініціативи. Окрім цього, ІТ-спеціалісти — досить затребувані».

Ксенія співпрацює з компанією Google протягом кількох років, дівчина входить до спільноти розробників за технологіями Google у Дніпропетровську. За результатами цієї роботи вона двічі відвідувала конференцію в Сан-Франциско, де компанія анонсує свої розробки за рік. На конкурсі вона представила розроблений додаток на базі Android, також імпортований для Google Glass і SmartWatch.

ЖІНОЧА ПРОФЕСІЯ

Ксенія та Анна були знайомі ще до участі у програмі, адже обоє входять до українського підрозділу всесвітньої спільноти Women Techmakers, яка спрямована на те, щоб допомогти жінкам та дівчатам реалізуватися у сфері ІТ. «Ця спільнота дає дівчатам ресурси для розвитку, які допоможуть їм впевненіше почуватися в цій сфері, — розповідає Анна. — До неї можуть вступати не лише програмістки, а й дизайнерки, програмні менеджери. Їм надають інформаційні ресурси, також ми разом створюємо різноманітні освітні заходи. Зокрема, в березні цього року проголосили Міжнародний жіночий місяць, упродовж якого наші учасниці ходили школами і розповідали дівчатам про жінок, які відіграли значну роль у сфері ІТ. Ми намагалися зацікавити школярок і спонукати їх до вибору ІТ-професії».

Дівчата відзначають, що у сфері ІТ немає жодних упереджень і роботодавці готові брати на роботу будь-кого, незалежно від статі, єдина вимога — спеціаліст має бути справді кваліфікований. Саме тому кількість жінок у цій сфері активно зростає. «За останні три роки відсоток жінок у сфері ІТ збільшився майже удвічі, — розповідає Ксенія, — з 11% до 20%. Я вважаю, що жінок варто залучати й надалі, оскільки вони мають потенціал, крім того, змішані команди працюють краще. Будь-яке розмаїття сприяє творчості. Є багато грантів, спрямованих на те, щоб залучити до ІТ саме жінок, бо вважається: що більше різних гендерних чи національних груп працює над проектом, то досконалішим він вийде. Такі люди по-різному дивляться на продукт і можуть удосконалити його різними способами. У сфері ІТ я не зіткнулася з якимись стереотипами, адже тут важить те, що ти вмієш, а не якої ти статі. Натомість виникали неприємні ситуації з людьми не з цієї сфери, які гадають, що лише чоловіки можуть щось створювати. Просто суспільство до повної толерантності ще не «дозріло». Проте до всього треба ставитися спокійно, робити свою роботу і не звертати уваги на суб’єктивізм».

ПОПИТ ТА ПРОПОЗИЦІЯ

Хоча ІТ в Україні останнім часом розвивається швидкими темпами, освіта спеціалістів цієї сфери поки що стоїть на місці. Студенти опановують професію майже самостійно, адже матеріал, який викладають в університетах, уже давно застарів.

«Математичну базу університет дає, а ось інші предмети — як пощастить, — каже Анна Курило. — Бувають дуже цікаві курси, але їх не так багато, як хотілося б. Тим не менш, у нас є викладачі, які дають додаткову інформацію, рекомендують літературу. Якщо подивитися на назви наших навчальних курсів і не цікавитися змістом дисципліни, то все виглядає досить насичено. Але на багатьох предметах ми опановуємо вже застарілу інформацію. Навчальна програма востаннє переглядалася понад десять років тому. Фактично, ти приходиш на пари і вчиш теорію замість практики. Нові програми треба опановувати самостійно, використовуючи здобуті знання».

Незважаючи на якість підготовки університету, високий рівень професіоналізму українських ІТ-шників не ставлять під сумнів навіть міжнародні компанії. Вони охоче приймають вітчизняних спеціалістів. Але щоб отримати роботу, треба точно знати, що важливо для того чи іншого роботодавця. «У компанії Google підхід до вибору спеціалістів відрізняється від інших, — каже Ксенія. — Вони звертають увагу більше на те, як людина може думати, знаходити рішення до завдань, до яких заздалегідь його не знає. Інші великі компанії запитують основи теорії і намагаються з’ясувати, як швидко та якісно ви можете опановувати новий матеріал. На це варто зважати на співбесіді».

За допомогою стипендії Анна та Ксенія планують розвивати ІТ-освіту в Україні, зокрема, надалі займатися залученням жінок до цієї професії. Обидві дівчини вже мають пропозиції від іноземних роботодавців, але майбутню кар’єру пов’язують лише з Україною. За словами студенток, вітчизняний ІТ-ринок майже не освоєний, завдяки чому вони матимуть змогу максимально себе реалізувати.