Капітуляція в Криму

«Крим буде знову з нами, й не обов’язково — військовими засобами», — сказав у п’ятницю в Києві Президент України Петро Порошенко, виступаючи на 11-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES). «Я впевнений, що ми виграємо економічне, демократичне, ліберальне змагання за розум і настрої кримчан, — упевнений він. — І рівень життя в Україні за адміністративним кордоном півострова буде набагато кращим. І це єдиний шлях, яким ми можемо виграти битву за настрої кримчан».

Цю думку Президента глибоко розуміють і поділяють члени Асоціації юристів України, які обговорювали на круглому столі минулої п’ятниці схожу тему. Йшлося про Крим і про наслідки півріччя правової невизначеності на півострові. Так, Ганна Зоря, партнер юридичної компанії Arzinger, розповіла історію пригод одного кримського бізнесу. «Це дочка великої міжнародної компанії, — розповідає юрист. — Вона придбала в Криму актив у вигляді нерухомості ще в далекі часи. Сьогодні ця компанія не хоче мати ніяких відносин з Кримом, тому що вона, в принципі, боїться санкцій з боку України, але при цьому хоче себе забезпечити, щоб її активи завтра не забрали — актив у неї дуже симпатичний. Тому вони готуються реалізувати таке рішення — переїжджають на материк, до Росії, та реєструються в російському реєстрі. Потім вони або продають цей актив своїй російській материковій  дочірній компанії шляхом внеску в капітал або шляхом продажу. Другий варіант: продають корпоративні права кримської компанії тій-таки материкової компанії».

ВТЕЧІ НА МАТЕРИК

«Таким чином, — продовжує партнер, — вони в обох випадках просто ставлять кримську компанію під юрисдикцію Росії. Якийсь період часу ця компанія існуватиме одночасно в двох реєстрах. І чекатиме моменту, коли можна буде провести операцію з цим активом. Зрозуміло, що для цього вже є потенційні покупці, й усі вони росіяни, але вони не хочуть купувати корпоративні права й вступати в цю ж ситуацію, оскільки їх цікавить виключно актив. Якщо він продаватиметься російській компанії, то потенційного покупця це в принципі влаштує. І до того моменту, поки ці росіяни не дозріють, наш клієнт сидітиме й чекатиме на російській території, маючи філію в Криму, яка управлятиме там цим об’єктом. А українську компанію чекає повільна процедура ліквідації». «Саме така складна опція є сьогодні в Криму для бізнесу найбільш безпечною», — доходить висновку Зоря.

«Наявні обмеження не дозволяють сьогодні повною мірою та легально, законно реорганізувати бізнес у Криму, — вважає партнер юридичної фірми AEQUО Оксана Краснокутська. — Є опція реєстрації юридичної особи в Криму, згідно з законодавством Російської Федерації. Багато наших клієнтів пішли на це, але згодом пошкодували. Друга можливість — реєстрація на материковій частині РФ, згідно з її законодавством. Спочатку це було пов’язано з низкою складнощів. На сьогодні цей варіант більш-менш реальний. У Криму таку компанію можна створити протягом двох тижнів з моменту подання документів, особливо в тому випадку, якщо заздалегідь завірити їх у нотаріуса на території РФ».

МІГРАНТИ, ЯКІ НЕ ВІДБУЛИСЯ

«Коли всі зрозуміли, що створення компанії в Криму пов’язане з низкою складнощів у частині визнання цієї компанії, а також подальшої її господарської діяльності держорганами України, то багато хто таку можливість відкинув і, незважаючи на додаткові витрати, пов’язані з реєстрацією компанії на материковій частині Росії, все ж пішов на це. Але оскільки проводити розрахунки за договорами постачання між українськими компаніями, зареєстрованими на материковій частині  України й у Криму неможливо, — Україна вважає Крим своєю територією і не визнає зовнішньоекономічною діяльністю такі відносини, а кримські компанії не можуть розплачуватися в гривнях — то виникає необхідність реєструвати компанії на материковій частині Росії. І тоді багато українських компаній переуступають права вимоги своїм же дочірнім російським  компаніям. У результаті вони вже можуть отримувати на законних підставах рублі від кримської компанії й згодом розраховуватися з контрагентами в рублях».

Тому, розповідає Краснокутська, багато груп, які не планують продавати свій бізнес або не мають активів, а просто ведуть господарську діяльність з контрагентами в Криму, пішли на цей крок, щоб дістати можливість для ведення розрахунків  і отримання виручки від реалізації своїх товарів. Згідно з російським законодавством, продовжує юрист,  для українських компаній є можливість мігрувати в Єдиний державний реєстр юридичних осіб (ЄДРЮО). Але механізм для цього не відпрацьований, і українські компанії не квапляться. І в Криму взагалі не розуміють, яким чином можна це робити. «Цією опцією навряд чи хто-небудь скористується, вона не набуде широкого поширення», — прогнозує Краснокутська.

ВРАХУВАЛИ РЕПУТАЦІЙНІ ВТРАТИ?

Радник компанії Sayenko Kharenko Леонід Антоненко присвятив свій виступ на круглому столі вільній економічній зоні Криму. Його цікавить: це інструмент економічної блокади чи співпраці в умовах тимчасової окупації півострова? Однозначної відповіді на це питання у юриста поки немає. На його думку, спочатку статус такої зони планувався як інструмент економічної блокади анексованого Росією півострова. Але поступово ситуація мінялася. Спочатку з проекту закону про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території Криму зникла досить жорстко сформульована стаття, присвячена економічним відносинам. Співпрацю з владою Криму вона кваліфікувала як кримінальний злочин, колабораціонізм, а будь-яка діяльність, що вимагала дозволів і ліцензій, заборонялася як незаконна.

«Ми тепер бачимо, до чого ця жорстка позиція призвела, — зазначає юрист, — є незручності, але бізнес знаходить можливості працювати й далі, проте репутаційні втрати цих рішень підвищуються. Тому депутати спершу виключили цю статтю з вищезгаданого законопроекту, а цю статтю, що регулювала економічні відносини, розгорнули в окремий закон про вільну економічну зону Криму, ухвалений місяць тому, переданий на підпис Президентові, але й досі їм не підписаний. Ми чекаємо, що це буде зроблено з дня на день». «У цього документа детективна історія, — продовжує Антоненко. — Його ухвалили 12 серпня. Через день спікер ради оголосив, що голосування було недійсним, але до кінця дня відбулося ще одне голосування. За закон не голосувала партія «УДАР», що входить у коаліцію, але його підтримала Партія  регіонів».

«Ідеологія того, що в результаті вийшло, спрямована на те, щоб від блокади перейти до режиму співпраці, — зазначає юрист. — Коли закон буде підписаний, українським компаніям не доведеться шукати собі місце реєстрації на материковій частині Росії. Багато речей можна буде зробити в Криму, і Україна визнає правові наслідки таких юридичних актів». «Закон про вільну економічну зону в Криму фактично визнає статус-кво. А відносини між українськими компаніями в Криму й рештою України тепер виглядатимуть як стандартні економічні відносини... Кримські компанії визнаються нерезидентами, й розрахунки з ними здійснюються у вільно конвертованій валюті. На адміністративному кордоні між Кримом і рештою України створюється митний кордон і пункти пропуску, на яких здійснюється оформлення товарів. Признається право резидентів Криму не виконувати українські закони, зокрема не подавати податкові декларації, не сплачувати податки тощо. Резидентам Криму анулюється реєстрація платника податку на додану вартість».

ЩОБ НЕ ЗАВАЖАТИ ТОРГІВЛІ

«Спочатку був широкий список обмежень на операції, але,  врешті-решт, знайшли компроміс: до компаній, створених у Криму, не застосовуватиметься в однобічному порядку закон про уникнення подвійного оподаткування. Отже, стає невигідним зберігати українські компанії в Криму — краще реєструвати їх у Росії, а на півострові створювати відособлені підрозділи», —  рекомендує Антоненко. Особливо в тому випадку, якщо є інтенсивна торгівля між Кримом і українськими дочірніми компаніями та іншими кримськими підрозділами. Спочатку хотіли встановити, що всі витрати, яких зазнають українські платники податків у торгівлі з кримськими резидентами, не визнаватимуться витратами для цілей оподаткування. Але закон про вільну економічну зону встановив, що такі витрати матимуть статус офшорних і лише на 85% відноситимуться до витрат. Пізніше й від цієї норми відмовилися.

«Це той самий крок, — констатує Антоненко, — який від економічної блокади зроблено у бік співпраці. Він дозволяє будувати відносини на загальних підставах». «Люди хочуть торгувати», — пояснює юрист пом’якшення закону. Він також прогнозує, що незабаром буде скасоване й обмеження щодо подвійного оподаткування. Рішення нашого уряду про обмеження, говорить Антоненко, мають бути мотивовані не просто бажанням помститися, відрізати Крим або не визнавати його існування, а лише «інтересами безпеки, збереження громадського порядку та здоров’я людей». Свої обмеження може ввести для Криму  й Нацбанк України. Але юрист зазначає, що їх можна буде легко подолати: достатньо зареєструвати кримську компанію на материковій частині Росії.