Хліб дорожчатиме

З понеділка в Києві на 20% подорожчав хліб. «На п’ять видів хлібобулочних виробів, що виробляються для соціально не захищених верств населення, підвищення відпускної ціни підприємства становитиме +30 копійок, на решту продукції — від +30 копійок до +90 копійок», — ідеться в повідомленні на сайті найбільшого столичного виробника ПАТ «Київхліб». У прес-службі компанії заявили, що були змушені підняти ціну на 30 — 90 копійок, бо підприємство працює збитково, а борошно, газ, електроенергія, транспортні витрати постійно дорожчають.

«Те, що це потрібно робити, в принципі, ні в кого не викликає жодного сумніву», — коментуючи прохання «Киїхліба» про підвищення вартості продукції на 20%, раніше заявив заступник директора департаменту економіки та інвестицій, начальник управління з питань цінової політики КМДА Василь Яструбинський. За його словами, фінансовий стан головного хлібопекарського підприємства столиці незадовільний: «Тільки за червень місяць «Київхліб» отримав близько 5,5 мільйона гривень збитку. Це при старих цінах, які діяли на зерно», — уточнив він. Загалом же, зазначив Яструбинський, ситуація з цінами на борошно в Україні сьогодні непроста, бо вони прив’язані до вартості експорту зерна, зростання якої стимулюється процесами в самій країні.

Тим часом вартість хліба продовжує збільшуватися загалом по Україні. Вона зростає в середньому на 20 — 30%, підтвердив ціновий тренд у коментарі «Дню» президент «Всеукраїнської асоціації пекарів» Костянтин Кошелев. За його даними, це зумовлено подорожчанням енергоносіїв на 30 — 40%, зерна — з 2,1 тисячі гривень до 2,45 тисячі за тонну. До того ж, продовжує він, енергоносії та зерно з Аграрного фонду відпускають за передплатою, а вартість банківських кредитів — 30% і вище. Це і є основні фактори підвищення ціни на хліб.

•  Хлібним питанням зацікавилось також профільне міністерство. Публічно міністр аграрної політики і продовольства Ігор Швайка запевняє, що цінового сплеску на ринку хліба не варто очікувати.»Масового подорожчання не буде. Це окрема діяльність окремих підприємств. Я розумію, що людям хочеться купувати дешеві сорти хліба, і наше завдання сьогодні — збалансувати ринок так, щоб не було непередбачуваних ситуацій», — пояснив він. Щоб мінімізувати дію об’єктивних факторів (підняття цін на газ, пальне), зараз Мінагропрод працює над документом, який зобов’язував би пекарів використовувати борошно з Аграрного фонду лише на соціальні сорти хліба. «Борошно з Аграрного фонду має спрямовуватися на хліб простої рецептури, тобто на так звані соціальні сорти, що мають найбільший попит серед малозабезпечених верств населення», — пояснив він. А непублічно Мінагропрод уже провів дві закриті наради з учасниками ринку хлібних виробів на предмет того, як не допустити непередбачуваних наслідків на ринку.

•  Самі ж учасники ринку не такі оптимістичні й закликають уряд і профільне міністерство прискіпливіше поставитися до хлібного питання.

Розмовляли про те, як вплинути на цінотворення. На зустрічі були не тільки пекарі, а й борошномели і зернотрейдери. «Всі прекрасно розуміють і кажуть, що єдиний регулятор ціни — це ринок. Але з огляду на те, що хліб у нас заполітизований соціальний продукт, то в переддень виборів, мабуть, не зможемо перейти на роботу галузі за законами економіки», — каже він. Але не це найстрашніше, на його думку. Поки що незрозуміло, що з балансами продовольчого зерна. Ніхто не розуміє, скільки його залишилося і буде цього року, додає Кошелєв. За його словами, зараз зібрали 24 мільйона тонн зерна, з яких начебто 13 мільйонів тонн — продовольче. «Але це віртуальний підрахунок», — пояснює він. Головні запаси продовольчого збіжжя були на південному сході України: в Криму, Донецькій та Луганській областях. А що зараз на ринку — то це питання. Зокрема, зауважує він, ніхто не контролює, що саме вивозять сьогодні зернотрейдери і під маркою фуражного зерна продається все підряд. «Я розумію, — резюмує він, — що експорт зернових — ледь не єдине джерело надходження валюти в країну. Але ж так можна залишитись і без продовольчого зерна». А підстави, на думку експерта, для цього є й інші. Так, він нагадав, що 2011 року в Україні скасовано систему якісних показників для продовольчого зерна, за якою до такого збіжжя відносили зерно, яке відповідало показникам за вмістом білка, білизни, ІДК, клейковини. А зараз — тільки щодо білка. «Якщо один із цих показників не відповідає нормі, то хліб просто не підніметься», — пояснив хлібопекар. Крім того, проблема в тому, що значна частина зібраного продовольчого зерна вражена грибком. Загалом для всієї країни на рік потрібно 5,6 мільйона тонн, розповідає Кошелєв, і цей обсяг відповідає вимогам хлібопекарів. А скільки його — ніхто не знає. За його словами, Мінагропрод та Аграрний фонд розуміють цю проблему, тому на зустрічі в міністерстві вирішили спробувати повернутися до системи визначення продовольчого зерна, яка була раніше, та уточнити баланси щодо продовольчої пшениці.

•  В асоціації «Борошномелів України» також говорять про проблему з продовольчим зерном 2014/2015 МР і закликають розглянути варіант тимчасового обмеження експорту такого збіжжя. Як пояснив, посилаючись на моніторингові дані підприємств агентству «Інтерфакс-Україна» співголова правління асоціації Родіон Рибчинський, на ринку України нині тільки 20 — 25%, або 4 — 4,5 мільйона тонн пшениці, відповідають необхідним для борошномельної галузі характеристикам, зокрема, за вмістом клейковини. «І це за річного визначення 5,1 мільйона тонн, для того щоб виробляти борошно та пшеничні крупи», — додав він. За його словами, зниження якісних характеристик пшениці було закладено ще минулого року через пізні строки посівів та економію аграріїв на внесення добрив. Тож він пропонує доручити Держсільгоспінспекції провести відповідний аудит запасів на підприємствах та елеваторах.

Чи насправді в Україні є проблеми з продовольчою пшеницею? Якщо вірити Державній службі статистики, то проблем із балансом зерна зараз немає. За даними Держстату, на 1 серпня запаси зерна сягнули рівня минулорічних — 20,9 мільйона тонн. А за оперативними даними Мінагропроду, Україна до 12 серпня вже намолотила 34 мільйона тонн зерна, в тому числі пшениці — 23,6 мільйона, і загальний урожай 2014 року буде більшим навіть за показник 2013 року, який склав 63 мільйони тонн.

•  На думку керівника аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марії Колесник, якоїсь нестачі при 23 мільйонах зібраної пшениці не може бути. «Напевно, хтось хоче зіграти на нинішній ситуації у своїх інтересах... Це просто гра», — вважає вона. А от підстави для подорожчання хлібу — цілком реальні, додає експерт. Як із цим боротися? На думку Колесник, вихід із ситуації — соціальні картки для малозабезпечених і відпускати ціну хліба.

«Нова влада заявила про європейські цінності, але вона втручається в приватну діяльність хлібопекарської галузі. А галузь перебуває у збитковому стані, і останні прибуткові підприємства через невирішеність питань змушені йти працювати в тінь», — розповідає «Дню» голова Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей Анатолій Тельних. Він додав, що ще в березні профспілка зверталася в КМУ з проханням відмінити старі регуляторні акти для галузі часів Лазаренка — Януковича, але вперше за останні десять років з уряду їм не надійшло жодної відповіді.