Хлібні баталії

Старі ціни на соціальні сорти хліба «знімуть з порядку денного вже за тиждень», переконаний перший віце-прем’єр-міністр, міністр фінансів України Микола Азаров. Він пояснює свою впевненість відсутністю об’єктивних причин для подорожчання основного соціального продукту. Шукати ж істинні витоки того, що трапилося, на його думку, потрібно у чергових витівках лідера парламентської фракції БЮТ Юлії Тимошенко та її однопартійців. Саме вони, вважає Азаров, роблять погоду в тих регіонах, де розташованi підконтрольні їм хлібопекарські підприємства.

Штучність створення хлібної ситуації очевидна, переконаний головний фінансист країни. Якби справді були якісь економічні негаразди, це б засвідчив показник інфляції, наголошує Азаров. У той же час, протягом п’яти місяців інфляція була на відносно постійному рівні 1,5% на місяць, що відображає регульованість цін у межах країни.

Однак Кабмін не може залишатися осторонь від створеної монополіями ситуації на ринку хліба та хлібопродуктів. За дорученням Миколи Яновича представники міністерств та відомств разом із регіональною владою повинні швидко та ефективно вирішити питання і не допустити ажіотажу. «Ми повинні повернути ціну до тих ринкових параметрів, в яких утримується виробництво хліба, щоб вона відповідала рівню життя наших громадян», — вказує перший віце-прем’єр і називає нинішню хлібну ситуацію (вартість борошна зросла до 20% у Волинській, Івано- Франківській, Кіровоградській, Житомирській і Чернівецькій областях) спробою створити проблему на рівному місці. Паніка, на думку Азарова, передчасна. В засіках країни достатньо зерна з минулого (2 млн. тонн) і позаминулого років (1,1 млн. тонн). Разом з цьогорічним врожаєм (6—8 млн. тонн) це забезпечить усі виробничі та фуражні потреби. «Якщо винекне необхідність, ми вживемо заходів, щоб зерно залишилося у країні», — наголосив перший віце-прем’єр. Підтримує урядовців і Президент України Віктор Ющенко, закликаючи політиків не спекулювати на зерновому питанні.

Однак лише слів замало. Розв’язувати це ризиковане для українців питання Кабмін планує двома шляхами: адміністративним і ринковим. Робити ревізію на місцях вже взялися регіональні відділення Антимонопольного комітету та правоохоронці. Перших успіхів досягли на Дніпропетровщині, де після переговорів з керівництвом п’яти хлібозаводів ситуацію вдалося повернути у колишнє русло. Нагадаємо, що саме у цьому регіоні цінове коливання мало найбільшу амплітуду: від 3% до 20%, тоді як у інших областях 5—7%.

Про адекватність обраного урядом шляху боротьби з безпідставним ціновим зростанням свідчить і поведінка самих виробників хліба. Зачувши про наближення «антимонопольної» перевірки, більшість із них самостійно ухвалила «правильні рішення». За умови відсутності логічного обґрунтування підвищення хлібних цін перспектива отримати штрафні санкції діє безвідмовно. «Ми провели збори з великими виробниками соціального хліба на Полтавщині. В результаті вжитих заходів ціна на хліб повернулася до попереднього рівня», — доповнює Азарова голова Антимонопольного комітету України Олексій Костусєв.

Знизити ціни покликані й інтервенції борошна з держрезервів. Якщо на ринку виробник хліба одну тонну необхідної сировини купує за дві тисячі гривень, то державний трансфер в середньому — на 700 гривень дешевше.

Мало хто нині говорить про надмірне захоплення уряду адміністративними заходами. Як відомо, прем’єр-міністр України Віктор Янукович зажадав виправити ситуацію з хлібом за тиждень. Якщо цього не станеться, то, за словами прем’єра, міністрам аграрного блоку доведеться шукати роботу, не чекаючи виборів. Міністри явно заворушилися. А от дехто з губернаторів пручається. Так, голова Житомирської облдержадміністрації Юрiй Павленко заявив, що у губернаторів немає жодних важелів, щоб утримувати цінову ситуацію. На його думку, усе це має робити центральний уряд. Тим часом міністр економіки Анатолій Кінах також наголошує на відповідальності місцевої влади і загрожує губернаторам суворими покараннями, якщо ціни на хліб у їхніх областях зростатимуть.