ХРОНІКА ПОДІЙ
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/19990923/4175-5-1.jpg)
Збори акціонерів МГЗ відбудуться 5 листопада
Чергові загальні збори акціонерів ВАТ «Миколаївський глиноземний завод» заплановано на 5 листопада, повідомляє Інтерфакс-Україна. Згідно з офіційним повідомленням правління ВАТ, на порядок денний зборів винесені звіти правління, наглядової ради і ревізійної комісії ВАТ за 1997—1998 роки. Наглядова рада і ревізійна комісія відзвітують також про свою діяльність у першому півріччі цього року. Акціонерам пропонується обговорити питання про прибуток і порядок покриття збитків ВАТ «МГЗ» за 1997—1998 роки, про збільшення статутного фонду і додатковий випуск акцій у зв'язку з індексацією, про зміни і доповнення до статуту ВАТ «МГЗ».
Тим часом голова Фонду держмайна Олександр Бондар знову підтвердив необхідність якнайшвидшого продажу 25-відсоткового пакета акцій МГЗ, інформує УНІАН. При цьому оптимальним варіантом був би продаж 50-відсоткового пакета, «тоді відпало би питання про входження заводу в російсько-український алюмінієвий консорціум», вважає О.Бондар.
«Оріана» хоче розділитися
Івано-Франківська обладміністрація розробляє план поділу на окремі підприємства концерну «Оріана» (Калуш), — повідомило Українським новинам джерело з Мінпромполітики. За словами джерела, у складі «Оріани» планується виділити підприємства, що не мають технологічних зв'язків.
«План повинен бути затверджений Кабінетом Міністрів, і тільки тоді буде вирішено, які саме підприємства виділяться і в якій формі — дочірніх підприємств, спільних підприємств чи чогось іншого», — сказало джерело.
На думку заступника керівника «Оріани» Георгія Кунєва, переговори з інвесторами «Оріани» затримуються через те, що Фонд держмайна досі не розірвав договору з компанією «Шелтон» на управління калуським концерном «Оріана», а Нацагентство з управління корпоративними правами не уклало відповідної угоди з обладміністрацією.
«Оріана» веде розмови з російським «Лукойлом», українським «Інтерконтрактом», угорським Тісайським хімічним комбінатом, з консорціумом англійських фірм, який очолює компанія Livsli.
Без векселя також погано
Рішення центральної влади про припинення емісії векселів обласних фінансових управлінь викликало на Рівненщині неоднозначну реакцію. На сьогоднішній день тут перебувають в обігу векселі облфінуправління приблизно на 70 млн. грн. На думку фінансових працівників, вони дозволяють хоч якось триматися «на плаву» більшості бюджетних організацій, бо «живих грошей» в області катастрофічно не вистачає.
Бюджет виконується лише наполовину. За цього близько 50% надходжень у місцеву скарбницю забезпечували векселі. Як буде розвиватися ситуація надалі — не може сказати ніхто, оскільки невідомо, коли буде погашено заборгованість споживачів перед Рівненською АЕС. Остання, будучи головним донором місцевого бюджету, за даними обласного фінансового управління, заборгувала області близько 190 млн. грн. Поки ж криза неплатежів продовжує вельми негативно позначатися на всіх галузях економіки Рівненщини.
Банк бере під «опіку» завод
Банк «Кредит-Днiпро» визнано остаточним переможцем у конкурсi на право управлiння державною часткою акцiй розмiром 50% статутного фонду Нiкопольського феросплавного заводу. Досi цей пакет перебував в управлiннi Днiпропетровської облдержадмiнiстрацiї. Про це агентству Українськi новини повiдомив голова конкурсної комiсiї Володимир Будикiн.
За його словами, «Кредит-Днiпро» запропонував на конкурс вищі обсяги iнвестицiй, нiж було передбачено конкурсними умовами. Обсяг iнвестицiйних зобов'язань переможця та iнших учасникiв конкурсу Володимир Будикiн не розголошує.
Банк «Кредит-Днiпро» входить до групи компанiй на чолi з фiрмою «Iнтерпайп». До цiєї ж групи входить і компанiя «Байп», яка у липнi цього року придбала 26% акцiй Нiкопольського заводу феросплавiв за 53,4 млн. грн. Згiдно з бiзнес-планом, виробництво феросплавiв до кiнця 1999 року повинно збiльшитися бiльше нiж на 10%, а за пiдсумками року завод повинен отримати прибуток (за перше пiврiччя збитки становили приблизно 17 млн. грн.).
Приватні фермери «розширяються»
Приватні фермерські господарства планують у 2000 р. збільшити площі землекористування майже удвічі — до 3 млн. га — повідомив Українським новинам голова асоціації фермерів України Іван Томич. Зараз фермери обробляють 1,6 млн. га земель, у тому числі орендованих — 0,5 млн. га. За словами І.Томича, якби не складнощі з оформленням документів на право оренди землі, то площі, орендовані фермерами, були б значно більшими.
За даними МінАПК, зараз в оренду здано 1972 тис. га земель, у тому числі 1958 тис. га сільськогосподарських угідь або 5,8% орних земель загалом. 28% орендованих земель (552 тис. га) орендується у приватних осіб, 38% (749 тис. га) — у недержавних сільськогосподарських формувань, 34% (670 тис. га) — державні землі.
Порівняно з початком року розміри орендованих земель збільшилися на 800 тис. га. На початок року в оренді знаходилося трохи більше мільйона га земель.
Випуск газети №:
№175, (1999)Рубрика
Економіка