ХРОНІКА ПОДІЙ

Мінфін має зауваження

Мінфін України за дорученням уряду розглянув проект Угоди між урядами України й Республіки Таджикистан про співпрацю в алюмінієвій промисловості і вніс низку зауважень, повідомляє УНІАН. На думку фахівців Мінфіну, надання повноважень ВАТ «Миколаївський глиноземний завод» відповідно до статті 1 запропонованого проекту Угоди означатиме, що в разі невиконання заводом будь-яких зобов'язань їх виконання має бути забезпечене Кабміном. Тому рекомендовано в цій статті замість слів «українська сторона уповноважує...» написати: «українська сторона не несе відповідальності за будь-якими зобов'язаннями ВАТ «Миколаївський глиноземний завод», які випливають із цієї Угоди».

Крім того, фахівці Мінфіну звертають увагу на те, що таджицька сторона (стаття 2) гарантує лише випуск векселів Таджицьким алюмінієвим заводом, без прийняття будь-яких зобов'язань щодо їх погашення. Зазначений абзац пропонується викласти у такій редакції: «таджицька сторона гарантує у встановлені законодавством України терміни оплату глинозему в рамках договорів купівлі-продажу між ВАТ «Миколаївський глиноземний завод» шляхом емісії векселів Таджицького алюмінієвого заводу, авальованих урядом Республіки Таджикистан».

«Пільговий» список скорочено в 5 разів

Кабмін затвердив перелік товарів критичного імпорту, у разі ввезення яких не стягується податок на додану вартість (ПДВ). До переліку входять сировинні ресурси, зокрема сира нафта, природний газ, різноманітні каучуки, целюлоза, ядерне паливо, кам'яне вугілля, а також обладнання, що є базовим для ключових галузей промисловості і не виробляється або виробляється в недостатній кількості в Україні. Крім того, до переліку включено такі товари, як шрот солі, какао-боби, а також племінні живі курчата.

Як повідомляє агентство Інтерфакс-Україна, 1999 р. кількість товарів, включених до переліку критичного імпорту, порівняно з 1998 р. є скороченою більше ніж у 5 разів — із 210 до 48. Скорочення цього переліку є одним із зобов'язань України перед МВФ мінімізувати втрати витрат держбюджету при наданні пільг для сплати ПДВ у разі імпорту товарів.

Пільги по ПДВ для товарів критичного імпорту було встановлено 1998 р. на термін до 1 січня 1999 р.

Державна реєстрація прав на нерухомість

Президент України підписав указ про створення державного Агентства з реєстрації прав на нерухоме майно, яке вестиме державний реєстр таких прав, повідомляє Інфобанк.

Усі права на нерухоме майно підлягають обов'язковій державній реєстрації через 2 роки з дня набуття чинності цього указу, лише права на нерухоме майно, що є в державній чи комунальній власності, — через 4 роки з цієї дати. Проте права на нерухоме майно, що виникли до створення державної системи реєстрації таких прав, згідно з указом визнаються державою.

До нерухомого майна зараховуються земельні ділянки та всі будівлі, приміщення чи квартири, на них розташовані, а також підприємства, їхні структурні підрозділи, цілісні майнові комплекси. За державну реєстрацію права власності сплачується державне мито, а за державну реєстрацію обтяжень (заборон щодо розпорядження нерухомим майном), видачу витягів із державного реєстру, анулювання чи внесення змін до реєстраційних записів — реєстраційний збір.

Найдавніший з податків — десятина

Держава завжди була невблаганною до своїх громадян, коли йшлося про стягнення податків. За часів Російської імперії, яка майже до ХХ століття залишалася, по суті, феодальною країною, основний податковий тягар несло селянство. А головним фіскальним інструментом була тоді десятина. Ось неповний перелік тогочасних податків:

— десятинна державна рілля — податок за використання казенної землі (включно до XVI— II ст.);

— дякло — феодальний натуральний податок в Україні, Білорусі, країнах Прибалтики;

— земська повинність — місцевий податок (XV—XIX ст.);

— іздольщина — натуральний податок за користування землею;

— натуральний оброк — податок, який замінив десятину;

— повоз — транспортний податок;

— подвірне обкладання — прямий податок за проживання сім'єю (XVII— VIII ст.);

— подимщина — місцевий податок із селянського двору;

— подушна подать — основний прямий податок (XVIII—XIX ст.) за кожну чоловічу «душу» незалежно від віку;

— поклон — місцевий податок за проїзд територією феодала-поміщика.

У травні виробництво труб зменшилося на 7% порівняно з квітнем за рахунок зниження експорту труб до країн СНД, повідомив «Українським новинам» директор об'єднання «Укртрубопром» Іван Баранцов. «Навряд чи ситуація зміниться до кінця року. У нас, як і раніше, майже немає експорту до країн СНД, що колись були нашими основними споживачами», — сказав він.

У січні—травні українські трубні заводи експортували до Росії близько 73 тис. тонн труб (близько 17% до відповідного періоду 1998 р.), до інших країн СНД — 46 тис. тонн труб.

За словами І.Баранцова, українським заводам важко конкурувати з російськими виробниками труб, які пропонують свою продукцію майже вдвічі дешевше. Як вважає директор, труби Харцизького трубного заводу залишаються незатребуваними російським «Газпромом» через зменшення обсягів будівництва і закупівлю труб в інших виробників, зокрема німецьких.

За інформацією «Укртрубопрома», за п'ять місяців цього року Харцизький трубний завод експортував до Росії (без урахування посередників) 24 тис. тонн труб великого діаметра, за весь 1998 рік — близько 200 тис. тонн.