Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

ХРОНІКА ПОДІЙ

28 квітня, 00:00

Сільгоспподаток у натурі

Ціна 1 тонни пшениці м'якої 3-го класу, з урахуванням ПДВ, становитиме 1999 р. 220 грн. як еквівалент для обчислення кількості продукції з 1 га угідь, що має постачатися в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП). Як повідомляє агентство УНІАН, такий показник (він встановлюється щороку), визначено постановою уряду, котрою затверджено положення про порядок справляння та обліку ФСП.

У положенні дано тлумачення складу валового доходу від реалізації продукції власного виробництва господарства, за розмірами якого визначаються платники фіксованого сільськогосподарського податку. Суми нарахованого податку включаються до складу валових витрат платників. Установлено також, що до 1 січня 2001 р. платники сільгоспподатку звільняються від його сплати, за винятком внесення платежів на пенсійне страхування (68%) та на обов'язкове соціальне страхування (2%).

За результатами справляння ФСП протягом 9 місяців ц.р. урядові має бути подано відповідні пропозиції.

Акції «Утелу» коштують більше

Результати діяльності компанії «Утел» за 1998 рік її президент Олексій Марінчук назвав цілком успішними. «Утел» обробив 42% міжміського трафіку й 100% — міжнародних викликів в Україні. Чистий прибуток становив $38,2 млн., що на 12% перевищує показник 1997 року. За словами голови спостережної ради «Утелу» Ханса Вагенаара, досвід компанії доводить, що і в Україні, всупереч усім несприятливим умовам, можна ефективно вести спільний бізнес. Він також назвав «Утел» найбільш успішним СП з іноземними інвестиціями, які працюють на українському ринку.

Плани Кабміну щодо продажу 49% акцій Х.Вагенаар прокоментував так: «Приватизація «Укртелекому» — складний і тривалий процес, але напрям, вибраний українським урядом, не є єдино правильним». Він підкреслив, що іноземні засновники «Утелу» можуть продати свої акції «Укртелекому», але не за будь-яку ціну. Прийнятної ціни, яка була б достатньою компенсацією за внесок інвесторів, уряд поки що не назвав, зауважив він.

За період своєї діяльності (з 1992 р.) «Утел» інвестував в економіку України $185 млн. Сума, запропонована іноземним засновникам за акції, становить близько $200 млн. Петро ІЖИК, «День»

В євразійському коридорі пожвавлення

Найближчим часом товарообіг між Європейським співтовариством (ЄС) і Середньою Азією за лінією міжнародного євразійського транспортного коридору може становити $27 млрд., заявив агентству УНІАН глава однієї з компаній, представлених на виставці «Транс Россия-99», Шенер Арда. На думку експертів ЄС, через цей коридор, який проходить через територію України, будуть налагоджені значні поставки в Європу бавовни, пшениці, золота, вугілля, нафти, а з Європи передбачається поставляти високотехнологічне обладнання. На сьогодні, наголосив Ш.Арда, його компанія вже інвестувала 6 мільйонів доларів у будівництво поромного залізничного переходу в Батумі, завдяки чому 17 квітня компанія «Укрферрі» розпочала залізничне поромне сполучення Іллічівськ — Батумі.

За словами Ш. Арди, Іран також висловлює зацікавленість у транспортуванні вантажів із Південно-Східної Азії за лінією Україна — Грузія в Європу. Він також зазначив, що його компанія зацікавлена в залученні вантажопотоків на поромні лінії «Укрферрі», завдяки чому найближчим часом Україна може збільшити транзитні вантажопотоки.

Джордж Сорос — оптиміст

Можна вважати, що світова фінансова криза закінчилася. Таку думку висловив відомий американський фінансист і філантроп Джордж Сорос, повідомляє агентство Інтерфакс. Як повідомляє «Нью-Йорк Таймс» , підгрунтям для такого висловлювання Д. Сороса стало успішне розміщення Бразилією минулого тижня міжнародних облігацій на суму $2 млрд. із терміном погашення 5 років. Попит на ці папери значно перевищив пропозицію і становив $6 млрд.

На думку американського фінансиста, це означає, що «світові фінансові ринки справилися із потрясінням, яке вони пережили торік. «Отже, ми можемо чекати наступної кризи», — каже Д. Сорос. Він зазначив, що дві третини розміщених облігацій були придбані американськими інвесторами, а інша частина була розкуплена інвесторами в Європі.

Внутрішні ресурси не зростають

У першому кварталі внутрішні інвестиції в економіку становили 1 860,9 млн. грн. — на 16,5% менше, ніж у першому кварталі 1998 р., повідомляють Українські новини. Разом із тим, у харчовій промисловості, в транспортній галузі і зв'язку зафіксовано зростання інвестиційних вкладень порівняно з аналогічним торішнім періодом відповідно на 10,6%, 2,5% і 1,3%.

Велика частина капвкладень була направлена в промисловість — 44,4% від загального обсягу, в житлове будівництво (включаючи кошти населення) інвестовано 23,4% і в будівництво транспортної інфраструктури — 12,1%. Із промислових галузей у вугільну і газову промисловість вкладено 10,7% і 7,6% од усіх інвестицій, у чорну металургію — 7,1%.

У будівництво держпідприємствами й організаціями вкладено 851,4 млн. грн., або 45,8% інвестицій, колективними — 43,3%, приватними забудовниками — 10,5%. У вугільній промисловості частка інвестування держпідприємствами та організаціями становить 94,9%, в електроенергетиці — 82%, на транспорті — 79,5% і зв'язку — 65,8%.

Що залишиться від таємниці?

Державна податкова адміністрація вважає законними свої наміри отримувати від банків відомості про рух коштів. Про це заявив заступник голови ДПАУ Віктор Жвалюк. Йдеться не більше і не менше як про доступ до електронної банківської системи. Це обгрунтовується необхідністю оперативно відстежувати перерахування великих грошових сум упродовж дня, чого неможливо досягти у разі передачі відомостей на паперовому носії. На думку В.Жвалюка, визначити, коли сума платежу «зашкалює», неважко — для цього треба лише мати під рукою дані про щоденні платежі фірми. У такий спосіб, вважає він, можна буде виявляти фірми-конвертанти й запобігати відтоку «тіньових» грошей за межі країни.

В.Жвалюк не згоден із обвинуваченнями на адресу ДПАУ в порушенні банківської таємниці: податківців, мовляв, зовсім не цікавить, скільки грошей на рахунку юридичної особи, їм треба знати тільки рух коштів та їхні залишки. Про порушення банківської таємниці, за словами В.Жвалюка, можна було б говорити в тому разі, якби така інформація передавалася фірмі-конкурентові (зрозуміло, що податкові працівники апріорі поза підозрами). Петро ІЖИК, «День»

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати