Хто отримає гроші?
Банкіри чекають зростання темпів кредитування малого й середнього бізнесу
Українські банки нарощують активи. За даними НБУ, у серпні 2013 (порівняно з аналогічним періодом минулого року) вони збільшилися на 0,49% і становлять 1,214 трильйона гривень. За повідомленням нацрегулятора, з початку року зростання активів банківської системи становило 7,17%. Зріс у серпні і загальний обсяг залишків банківських депозитів — на 0,7% (або на 4,2 мільярда гривень) до 628,2 мільярдів гривень. Грошей у банківській системі досить. На кого фінустанови їх витратять і чи витратять? Про це «День» запитував у експертів.
Одні запевняють — до кінця 2013 року кредитний портфель банків зростатиме в сегменті малого і середнього бізнесу.
«Динаміка зниження процентних ставок триватиме до кінця 2013 року, і банківська система поступово вийде зі стану «очікуваня зростання» й увійде у стан «повільного зростання» кредитування малого і середнього бізнесу. Настав час банкам формувати прибуток за підсумками року», — каже банкір, проректор Чеського банківського інституту Анатолій Гулей.
Збільшити кредитний портфель у сегменті малого і середнього бізнесу зможуть ті банки, кажуть експерти, які пропонуватимуть нові продукти, адаптовані під специфіку невеликих підприємств.
«Треба бути гнучкими і пропонувати розв’язання проблем малого бізнесу. Передусім це дефіцит обігових коштів і брак заставного майна», — зазначає керівник напряму «Малий і середній бізнес» Приватбанку Олександр Ніколенко. За його словами, найцікавішими у плані нарощування диверсифікованих кредитних портфелів банків є ІТ-галузь, торгівля і сільське господарство.
На думку експертів, важливим є і використання небанківських заходів для активізації кредитування малого і середнього бізнесу. «Частка малих і середніх підприємств у кредитному портфелі нашого банку близько 30%. Необхідні підтримка держави, поліпшення бізнес-клімату і підвищення культури ведення бізнесу українськими підприємствами. Якщо це буде, цілком реально збільшити кредитний портфель малому і середньому бізнесу до 50%», — сказав директор департаменту регіональних корпоративних клієнтів Райффайзен Банк Аваль Микола Волков.
Доцент економічних наук, проректор Київського національного університету ім. В. Гетьмана Олексій Олексюк вважає, що необхідно створити в Україні приватні чи державні фонди гарантування кредитів. «В Європі гарантійні фонди — це стандартна практика. Підприємства можуть отримати від фондів гарантії до 50% від вартості необхідної застави за кредитом у банку», — каже він. За його словами, в Україні попит на такий механізм можуть формувати до 70% малих і середніх підприємств, в яких нормальні фінансові показники, але немає ліквідного заставного майна.
Аби банки нарощували кредитування, зазначають експерти, також важливе значне спрощення вимог держави до корпоративного кредитування, особливо в порівняно незначних для стабільного бізнесу сумах. «Основним стримувальним чинником для банків при кредитуванні корпоративного сектора є складність і громіздкість процедур кредитування. Численні вимоги з боку НБУ, по суті, покликані нівелювати ризики при кредитуванні, за формою застаріли. Сучасні технології дають змогу впроваджувати багатофакторні скорингові моделі, які показують себе набагато ефективніше, ніж багатоступінчастий аналіз фінансової документації», — резюмував Ніколенко.
Поряд з бізнесом банки продовжуватимуть кредитування і в роздрібному сегменті. На думку директора департаменту роздрібного бізнесу ПАТ «Укрінбанк» Тетяни Коренської, восени найбільш популярними серед банків продуктами будуть кеш-кредити, кредити на придбання техніки. Ширшому колу фінустанов будуть цікавими житлові програми. «Проектів з кредитування з боку держави частини квартир у рамках програм «Доступне житло» сьогодні багато. І більшість із них отримує стабільне — хоча і не завжди достатнє — фінансування з бюджету. Для банку участь у спільному проекті з ДІУ дає, по-перше, можливість працювати в різних регіонах, по-друге, отримувати клієнтів на довгострокове обслуговування, по-третє, отримувати в свою лінійку продуктів реально працюючу позику за прийнятними фінансовими умовами», — зазначає Коренська. Окрім того, банкір додає, що високий інтерес становить кредитування придбання автомобілів через салони. «Нова норма, що обмежує розрахунки готівкою до 150 тисяч, змусить покупців перейти в площину безготівкових розрахунків. У зв’язку з цим кредити можуть стати способом легалізувати свої доходи і витрати. Зокрема й через покупку автомобілів. Окрім того, підвищення мита і запровадження утилізаційного збору робить придбання машини більш витратним — і менш доступним без кредиту», — зазначила вона. Також, за її словами, спільні програми дають змогу надати клієнтові найбільш лояльні умови. «У процесі задіяно кілька гравців, і кожен з них готовий йти назустріч. Клієнт отримує максимальну вигоду», — наголошує банкір.
