Хто розхитує державні банки?

Уряд зробить усе, щоб не допустити дефолту «Укрексімбанку». Про це заявила міністр фінансів України Наталія Яресько під час виступу в Інституті Петерсона у Вашингтоні минулого тижня. Нагадаємо, що до цього про можливість оголошення дефолту державного банку повідомили в Financial Times.

«Щодо «Укрексімбанку», — все дуже прозоро, і не має залишатися жодних сумнівів. Було рішення Кабміну, в якому наголошується, що облігації державного банку стоять першими у списку нашої реструктуризації. Крім того, НБУ і Мінфін також мають чітку позицію щодо «Укрексімбанку». Ми всі разом підтверджуємо, що ці облігації входять до першочергових цілей, тобто не стоять на другому чи третьому плані», — зауважила міністр фінансів.

Тож, як запевнила Яресько, уряд нікого не збирається «топити». Навіть більше, запропонував кредиторам банку перенести на три місяці оплату боргу на суму 750 мільйонів доларів, дедлайн по якому спливає 27 квітня. У презентаційних матеріалах Мінфіну сказано, що «Укрексімбанк» пропонує кредиторам пролонгації платежів на 10 років без списання боргу чи зниження процентних ставок. При цьому банк до 27 квітня здійснить купонний платіж у розмірі 31,4 мільйона доларів і надалі збереже купонну ставку на рівні 8,375%. «Я сподіваюся, що 27 квітня кредитори зберуться, буде кворум і ми отримаємо добро на таке перенесення», — говорить Наталія Яресько.

Тож чи дійсно є підстави для розмов про фінансові складнощі українських держбанків? Та кому вигідно розхитувати ці фінустанови? Про це «День» запитав експертів.

Екс-голова правління «Ощадбанку» Анатолій Гулей називає розмови про дефолт спекуляцією і методом впливу на прийняття рішення кредиторів. Насправді ми говоримо тільки про те, пояснює фінансист, що «Укрексімбанк» хоче на три місяці відстрочити виплату і домовитися з кредиторами про реструктуризацію та оформлення цього кредиту на нових умовах. Йдеться не про те, що банк категорично відмовляється платити, продовжує він. Тому слово «дефолт», якщо і вживати, то скоріше в значенні технічного, а не реального. «Він платити може, але не на тих умовах, яких вимагають кредитори. Потрібен час, аби узгодити баланс між вимогами власників українських облігацій і можливостями банку, — говорить Гулей. — Питання в тому, хто стоїть за кредиторами і чи готові вони до компромісу. Я бачу позитивні очікування в цій ситуації, враховуючи, що відповідальність Мінфіну солідарна з «Укрексімом». Міністерство контролює ситуацію і не допустить дефолту».

НБУ фактично примушує держбанк, у якого є необхідні ресурси (тобто банк не може збанкрутувати!), до реструктуризації кредиту, вважає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Навіщо регулятору це робити? На думку Шапрана, є дві важливі причини. «По-перше, таким чином фактично відбувається послаблення тиску на міжбанківський валютний ринок, бо пролонговану суму не треба буде купувати, і, відповідно, впаде попит на валюту. По-друге, — це страхування у разі, якщо уряду не вдасться домовитися з кредиторами про повномасштабну реструктуризацію зовнішніх державних боргів», — додає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг».

Саме друга причина, на думку Шапрана, є особливо важливою. Адже виключення боргів держбанків із загальної сумі реструктуризації дуже допоможе Кабміну в переговорах. Нагадаємо, що загальний обсяг зовнішнього державного боргу України — 70 мільярдів доларів. За оцінками прем’єр-міністра, реструктуризувати потрібно 23 мільярда. Наразі йдуть переговори з кредиторами. Ситуація ускладнюється й тим, що пролонгація виданих кредитів — одна з вимог МВФ для отримання подальшого фінансування в рамках програми «stand-by».

Розмова з кредиторами про погашення зовнішніх боргів, схоже, буде непростою. Тим більше, що РФ вже виступила проти пролонгації наших боргів, говорить Віталій Шапран. Також, згідно із британськими правилами, за якими випускалися українські бонди, реструктуризація потребує загального зібрання кредиторів, де їх буде не менше 60%. А вже з них мінімум 75% має погодити план пролонгації. Оскілки РФ може зібрати кворум зі своїми прихильниками, то може з’явитися клуб кредиторів, які будуть проти реструктуризації. В такому разі, говорить Шапран, для України це означатиме зниження валютних резервів (доведеться витрачати долари). «Тому багато в чому доля гривні та чи буде дефолт «Укрексіму» та держави залежить від переговорів щодо держборгу», — підсумував він.

Гулей додає, що від розмов про дефолт виграють загалом усі кредитори України. «Папери «Укрексіму» на зовнішніх ринках при слові «дефолт» зростають, тобто збільшується страховка. І це елемент спекуляцій. Аналогічно і з курсом долара. Щойно слово «дефолт» приберуть, ці страховки впадуть у ціні... Самі кредитори заробляють на цьому: вони спекулюють на очікуваннях і можуть продавати і купувати ці зобов’язання. А тільки-но ситуація стабілізується, вони або отримають кошти, або — пролонгацію на вигідних для них умовах», — пояснив колишній голова одного з держбанків.

На думку опитаних «Днем» експертів, сьогодні державні банки — одні з найнадійніших в країні. І розхитування землі під їхніми ногами має цілком очевидних замовників — РФ, якій потрібна дестабілізація економічної ситуації в країні.

Кожен із держбанків знаходиться в кращому стані, ніж будь-який із комерційних, говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. «Укрексімбанк» міг би погасити борги, але в інтересах України зараз — провести масштабну реструктуризацію», — пояснює він.

Держава як власник не зацікавлена навіть у появі розмов про дефолт своїх банків, продовжує Гулей, бо це її повна відповідальність! Хвилюватися треба тільки за менеджмент банків, який може допустити помилку, при якій Мінфіну буде важко провести реструктуризацію. «А все, що робить міністерство сьогодні, — правильно і результативно в довгостроковій перспективі», — уточнює він. Загалом же, банківська система ще хвора, і НБУ працює в «реанімаційній палаті». «Валютна температура стала стабільною Це значить, що правильно визначили 48 банків, які потрібно було прибрати з ринку. Тому потрібно почекати ще 2—3 місяці до певної стабілізації валютного курсу, і всі показники банківської системи прийдуть в норму», — вважає екс-голова правління «Ощадбанку.

Що треба зробити уряду та НБУ, аби посилити позиції держбанків і таким чином прибрати будь-які підстави для негативних чуток? Збільшити статутний капітал держбанків або залучити нові кредитні ресурси до них, говорить «Дню» голова Комітету економістів України Андрій Новак. «Оскілки залучити дешеві кредити при низьких рейтингах держави важко, то лишається варіант збільшення статутного капіталу. Це дасть змогу держбанкам виконувати в повному обсязі свої зобов’язання перед вкладниками. І відкриє кредитування. Надійні держбанки — це останній міцний форпост усієї банківської системи», — вважає він.

Гулей радить додати ще дві речі. Перша — змінити склад Ради НБУ, адже в чинній є члени, які не працюють. Та й сама Рада не відповідає вимогам економіки та банківської системи, додає він. Друга — провести ротації в наглядових радах держбанків.