Кінець газового боргу

Отже, здійснилось. Україна, схоже, нарешті звільниться від величезного газового боргу Росії, що висить на ній уже багато років. 6 серпня Кабмін України ухвалив постанову, що затверджує механізм урегулювання цієї заборгованості.

Нагадаємо, що майже три роки тому (в жовтні 2001 року) було підписано міжурядову угоду «Про додаткові заходи із забезпечення транзиту російського природного газу через територію України». У ньому, зокрема, йшлося й про реструктуризацію заборгованості «Нафтогазу України» перед російським «Газпромом» за використаний, але не оплачений природний газ, наданий у 1997 — 2000 рр. Угода передбачала ліквідацію цієї заборгованості шляхом випуску 10-річних корпоративних облігацій із періодом погашення 2003 — 2013 рр.

Навесні 2003 року облігації на $1,43 млрд. були випущені та розміщені на депозитному рахунку Bank of New York із метою подальшої передачі «Газпрому». Але їх він досі не прийняв, оскільки це загрожувало виникненням значних податкових зобов’язань перед російським бюджетом. Виплати відсотків за облігаціями досі не здійснювались.

Компанії понад рік вели переговори про механізм передачі облігацій. Нарешті, 21 липня правління «Нафтогазу України» затвердило новий механізм погашення своєї заборгованості. НАК погасить борг шляхом укладення з «Газпромом» договору про взаємні розрахунки. Схема має такий вигляд: НАК отримає часткову передоплату від «Газпрому» за послуги із транзиту російського природного газу територією України в 2005 — 2009 роках у розмірі $1,25 млрд. Саме ці гроші й підуть на погашення боргу. Згідно з рішенням уряду, «Нафтогаз України» перерахує вилучені кошти «Зовнішекономбанку» (РФ), що раніше отримав від «Газпрому» право вимоги боргу за корпоративними облігаціями НАК. Таким чином, облігації будуть погашені, а боргові зобов’язання «Нафтогазу України» — врегульовані.

Для реалізації схеми розрахунків Кабмін рекомендував Національному банку України звільнити «Нафтогаз України» від обов’язкового продажу 50% валютної виручки, яку він отримує згідно з договором про взаємні розрахунки з «Газпромом». Уряд також рекомендував Держподатковій адміністрації надати НАК розстрочку зі сплати податку на прибуток, що виникає в період здійснення операції, строком на 60 місяців на умовах податкового кредиту.

Звісно, уряду, Нацбанку, а також податковому відомству можна було б ставити запитання щодо вищеназваних преференцій одному з головних боржників українського бюджету. Але, припустимо, все це зроблене в рамках закону.

Проте в зв’язку з описаною борговою схемою не можуть не виникати серйозні побоювання стосовно майбутнього паливного балансу нашої країни. Як відомо, досі Росія платила Україні за транзит свого газу, який поставляла до Європи, тим самим природним газом — приблизно 30 мільярдів кубометрів. Розрахункова вартість цього газу була жорстко прив’язана до українського транзитного тарифу, й Україна мала можливість отримувати його за стабільною ціною. А тепер майже весь цей газ пішов на погашення боргу й Україна залишилася перед російським газовим монополістом абсолютно беззахисною, оскільки решту газу їй доведеться купувати. Й іншого джерела, крім Росії, в України для цього вже не залишилося, оскільки туркменський газ, починаючи з 2006 року, ми також купуватимемо в Росії.

Отже, вже з 2005 року в Україні, швидше за все, відбудеться істотне зростання газових цін. Можливо, спочатку він просто покриватиме втрати російського бюджету, пов’язані зі скасуванням вивізного ПДВ на нафту і газ, які поставляють до України. А далі все залежатиме від взаємовідносин...

Коментуючи ситуацію на газовому ринку, член парламентського комітету з питань ПЕК Олег Салмін сказав «Дню»: «Туркменську карту у відстоюванні своїх національних інтересів щодо газових цін Україна вже втратила. Завдяки їй свого часу вдалося збити ціну до $50. Віддавши наперед транзитний газ, вона втрачає останні шанси відстоювати прийнятний рівень газових цін. Якщо все повернеться до одного джерела газу, як було в середині 1990-х, усі козирі будуть на руках у Росії».