«Кольчуга» на виріст

До переліку держвласності, яка не підлягає приватизації, але дозволена до корпоратизації, парламент у вівторок заніс ВАТ «Топаз» та державну акціонерну холдингову компанію «Топаз» — багатопрофільне підприємство (м. Донецьк), яке розробляє і випускає сучасні системи та комплекси радіотехнічної розвідки і радіоелектронної боротьби, наприклад, усесвітньо відомі «Кольчуги». Це дозволяє зробити висновок про те, що довгограючу тему тіньової приватизації держхолдингів, підняту РНБО після перевірки 14-ти національних і холдингових компаній ще в 2001 році (у відповідній довідці вказувалося, що «державне майно залишилося без належного захисту від прорахунків або корисливих дій керівництва таких компаній»), намагаються ввести в законодавче русло.

Того самого дня Верховна Рада прийняла в першому читанні й внесений урядом законопроект про холдингові компанії. Він (уперше!) регулює особливості створення, діяльності та ліквідації холдингових компаній. Згідно з документом, такі компанії можуть бути державними (створюються в формі ВАТ, в якому не менше нiж 75% акцій належить державі). Крім того, холдингові компанії (в формі ВАТ) можуть володіти й управляти пакетами акцій двох або більше корпоративних підприємств. Рішення про створення холдингової компанії приймають особи, які є власниками пакетів акцій (часток, паїв), й оформляється відповідним договором.

Згідно з прийнятим у першому читанні законопроектом, господарське товариство не може мати власність і володіти цінними паперами холдингової компанії, якщо є корпоративним підприємством такої компанії.

Статутний фонд холдингової компанії формується за рахунок внесків засновників у вигляді холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв), додаткових внесків у вигляді майна, коштів і нематеріальних активів, необхідних для забезпечення діяльності холдингової компанії.

Відповідно до законопроекту, частка одного власника у вигляді майна, коштів і нематеріальних активів, необхідних для забезпечення діяльності холдингової компанії, не повинна перевищувати 10% її статутного фонду.

Порядок створення державних холдингових компаній затверджує Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції і Фонд держмайна. А уряд повинен визначити галузі або сфери діяльності, в яких не допускається створення державних холдингових компаній у процесі корпоратизації і приватизації.

Статутний фонд державної холдингової компанії формується за рахунок належних державі акцій, часток або паїв у відповідних господарських товариствах. Ці акції не можуть бути передані в управління уповноваженим юридичним особам, в майні яких частка державної власності становить менше нiж 75%. Державна холдингова компанія не може бути корпоративним підприємством іншої холдингової компанії. До прийняття рішення про її приватизацію забороняється здійснювати будь-які дії, які можуть призвести до відчуження акцій або майна, внесених до її статутного фонду.

Законопроект пропонує зобов’язати холдингові компанії раз на рік публікувати в ЗМІ дані про свої баланси, доходи і витрати, про баланси доходів і витрат своїх корпоративних підприємств, перелік суб’єктів господарювання, пов’язаних із нею відносинами контролю, а також перелік пов’язаних із цією компанією осіб.

Ліквідація холдингової компанії проводиться, крім випадків, передбачених законодавством, ще й у разі ліквідації усіх її корпоративних підприємств, у зв’язку з чим у її статутному фонді залишається менше двох пакетів акцій корпоративних підприємств.

Ще в 2001 році перед урядом ставили питання про доцільність функціонування довгого списку формально державних, а насправді невідомо яких холдингових компаній. Чи варто було так зволікати з цією справою? І чи можна тепер повернути їх, хай і законодавчим шляхом, до державного лона?