Комплаєнс* проти шахрайства... не допоміг

Думається, цей матеріал, незважаючи на останні події, можна почати з недавньої інформації, обнародуваної виданням «Україна Електро». Йшлося про те, що «Сіменс-Україна», разом із 46 українськими та міжнародними компаніями, що прагнуть працювати прозоро, підтримала декларацію про доброчесність у веденні бізнесу. Таким чином, було створено Всеукраїнську мережу доброчесності та комплаєнса, метою якої є просування ідеї етичного та відповідального ведення бізнесу.

Компанії-учасники мережі погодилися підтримувати бездоганну ділову репутацію і постійно вдосконалювати стандарти доброчесності відповідно до кращих світових практик. Ініціатор створення цієї мережі бізнес-омбудсмен України Альгірдас Шемета при цьому повідомив, що її учасники планують до середини осені виробити модель, у рамках якої підтверджуватиметься і буде верифікуватися виконання ними зобов’язань, узятих на себе в рамках цієї ініціативи.

«Сіменс-Україна», звісно ж, безпосередньо ніяк не причетна до скандалу довкола незаконних постачань турбін Siеmens до анексованого Росією українського Криму. Проте постає питання, чи зуміє компанія скласти цей осінній іспит на доброчесність? Пам’ятаєте безсмертний анекдот, в якому ложки знайшлися, а осад усе ж залишився.

А втім, ім’я материнської компанії, хотілося б сказати, злегка, але насправді сильно зіпсоване в результаті чи то прихованих спільних з Росією дій, чи то внаслідок втрати пильності. І тут не зайвим буде нагадати слова бізнес-омбудсмена Шемети про те, що «вкрай важливо, щоб члени мережі спільно працювали над оцінкою корупційних ризиків для впровадження у своїх організаціях комплаєнс-програм, залучали представників бізнесу до обговорення принципів доброчесності, підвищували інтерес до прозорого ведення бізнесу серед учасників ринку, а також регулярно підтверджували рівень своєї доброчесності».

І якщо хтось скаже, що тут у «Сіменса» стався очевидний прокол, то сперечатися з ним буде непросто. Тим паче, що директор департаменту «Сименс-Україна» Юлія Одарченко раніше досить переконливо розповідала про те, як побудована та працює система комплаєнс у компанії Siemens: «Система комплаєнс у компанії Siemens має три блоки: «Запобігання — Виявлення — Реакція». За її словами, це забезпечує «ведення нашого бізнесу відповідно до законодавства, а також наших внутрішніх принципів і правил». Щось пішло не так?

Минулої п’ятниці російська ФСБ затримала директора компанії-постачальника турбін Siemens до Криму. Генеральний директор енергомашинобудівної компанії «Силові машини» Роман Філіппов звинувачується, звісно ж, не в порушенні санкцій проти РФ, а в розголошуванні державної таємниці. За даними слідства, він «ознайомив сторонніх осіб із документами, що містять секретні відомості». Річ у тім, що нелегально поставлені до Криму турбіни Siemens були виготовлені на спільному з російським концерном «Силові машини» заводі «Сименс технології газових турбін». Відповідно до контракту, вони призначені для будівництва електростанції на Таманському півострові Росії. Проте конкурс на будівництво ТЕС на Тамані так і не відбувся — не було заявок.

У Siemens факт постачання її устаткування до Криму спочатку заперечували. Але пізніше стало відомо, що компанія подала позови проти людей, причетних до постачань турбін до Криму, і пообіцяла не допустити використання свого енергоустаткування, всупереч санкціям Євросоюзу, в окупованому Росією Криму. Більше того, голова концерну Siemens Джо Кезер заявив, що після скандалу з турбінами розглядає можливість виходу зі спільних підприємств із російськими компаніями.

Як повідомляє німецьке видання Wirtschafts Woche, йдеться саме про спільне підприємство Siemens і ВАТ «Силові машини» — «Сіменс технології газових турбін», де 65% акцій належить Siemens, а 35% — «Силовим машинам». При цьому інше спільне підприємство Siemens із російськими компаніями — «Інтеравтоматика» (45,72% у Siemens, решта — у структур «Ростех» і АТ «ОТІ»), за даними видання, переробило турбіни Siemens з тим, щоб вони не могли бути визнані продукцією Siemens. Компанія заявляє, що в контракті, укладеному з російським «Технопромекспорт», є стаття із забороною на використання турбін на території Криму. Siemens наголошує: якби із самого початку було відомо про справжні наміри російської компанії, то угода б не відбулася. Виходячи з цього, Siemens просить суд розірвати її, заарештувати турбіни та заборонити їхній монтаж у Криму.

Як стверджують у Siemens, дві турбіни, які були відправлені на Тамань, були перевезені до Криму всупереч волі компанії. «Ми отримали інформацію з надійних джерел про те, що принаймні дві з чотирьох газотурбінних установок, які були поставлені для проекту на Тамані, на півдні Росії, були перенесені до Криму проти нашої волі», — йдеться в заяві компанії. Але прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, звісно, стверджував, що все поставлене устаткування до Криму — російського виробництва.

У будь-якому разі зрозуміло, що остаточно відмитися від усіх підозрінь «Сіменс» зуміє нешвидко. Вичерпну оцінку ситуації довкола німецьких турбін для Криму дав міністр закордонних справ України Павло Клімкін. «Урок для всього відповідального бізнесу: будь-яка співпраця з Росією — це взаємодія із шахраями. Працюємо з приводу цього далі», — написав він на своїй сторінці в мікроблозі «Твіттер». Але ще дошкульніший урок «Сіменс» може отримати у США. Експерт зі зв’язками в американському бізнесі на умовах анонімності сказав «Дню», що в ділових колах цього найбільшого електротехнічного ринку світу сьогодні панує намір узагалі закрити доступ до нього для «Сіменса».

*Комплаєнс, згідно з Оксфордським словником англійської мови, буквально означає дію у відповідності до запиту чи вказівки; покора