Компромісом по фізичній особі
Як уникнути подвійних внесків на пенсійне забезпечення? Закон «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності з початку року, викликав потік звернень представників малого бізнесу до Пенсійного фонду та Держкомпідприємництва. Колізія виявилася наслідком нестиковки положень закону та виданого у 1998 році Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». Закон зобов’язує всіх роботодавців сплачувати пенсійні внески за найманих працівників на загальних підставах. А згідно з Указом, суб’єкт підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником пенсійного збору. Немає повної ясності і з фізичними особами, які самостійно працюють на «спрощенці». Їх закон поки що залишає в невіданні щодо своїх пенсійних внесків аж до урегулювання цього питання спеціальними законами.
Поки принаймні зрозуміло, що подвійного перерахування пенсійних внесків не буде. Як повідомила днями заступник голови Держкомпідприємництва Ольга Сахненко, на період з 1 січня 2004 року і до моменту внесення відповідних змін до законодавства підприємці-«спрощенці» мають здійснювати тільки один вид платежу — єдиний податок (з нього, як відомо, 42% відраховуються до ПФ). Це узгоджена позиція комітету та Пенсійного фонду. Щоправда, підприємці повинні на добровільних засадах щомісяця доплачувати до ПФ до розміру мінімального страхового внеску (32% від мінімальної заробітної плати). Інакше весь цей період їм просто не зарахують до страхового стажу.
Подальші пенсійні перспективи «спрощенців» відображені в двох законопроектах «Про встановлення фіксованого розміру страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для окремих категорій платників» (вже перебуває у Верховній Раді) і «Про встановлення ставок єдиного податку для юридичних осіб та порядок перерозподілу сум єдиного та фіксованого податків». З прийняттям цих законів ставки єдиного податку для юридичних осіб зменшаться наполовину і становитимуть 3%+ПДВ або 5% без ПДВ. Ці законопроекти передбачають, що у складі єдиного податку не буде пенсійних платежів. Його сума розподілиться так: 46,5% підуть до державного бюджету, 53,5% — до місцевих бюджетів.
Для підприємців-«спрощенців» та членів їхніх сімей, зайнятих у спільному бізнесі, встановлюється єдина сума пенсійного внеску на рівні 70 гривень (32% від нинішньої мінімальної зарплати 205 грн.). О. Сахненко називає цю суму компромісом між ПФ і Держкомпідприємництвом. Заступник директора департаменту комітету Костянтин Стадников не виключає, що суму пенсійного внеску буде надалі затверджувати парламент щорічно. Питання тепер у тому, якими будуть фіксовані суми єдиного податку на місцях: адже вони, як і ринковий збір, також залишаються в силі. Елементарна логіка підказує, що, позбавившись «пенсійної» складової, ці платежі мають бути пропорційно зменшені. У Держкомпідприємництва впевнені, що так воно й буде. За словами О. Сахненко, місцева влада готова до цього, оскільки ніхто не зацікавлений у відході малого бізнесу в «тінь». Минулорічні акції протесту підприємців проти спроб розширити діючу шкалу ставок єдиного податку показали, що малий бізнес уміє за себе постояти. Важко передбачити, як поставляться до 70- гривневого платежу дрібні суб’єкти підприємництва — ті, кого ще називають «ринковиками». Вони по суті перебувають на найнижчій точці відліку в бізнесі і, як і раніше, борються з бідністю. Їхня реакція на нововведення і стане індикатором того, наскільки справедливо вирішено проблему пенсійного забезпечення підприємців-«спрощенців».
