Кому потрібна девальвація гривні?

Міжнародне рейтингове агентство Fitch прогнозує до кінця 2014 року девальвацію національної валюти до 9 гривень за долар. «Фінансова система й економіка країни здатні впоратися зі зниженням курсу не більше ніж на 10 — 15% без наслідків для поточних рейтингів», — називають причину таких очікувань в агентстві. До сценарію з послабленням гривні, вважають у Fitch, підштовхує і прогноз нульового ВВП у 2013 році (ЄБРР прогнозує «мінус» 0,5%, МВФ — 0%, «Ернст енд Янг» — 1,1%) та лише 1,5% його зростання в 2014 році (в урядовому варіанті за вересень — 3,4%). Але в разі підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, довіра інвесторів зміниться, тож інвестиції підуть у країну, вважають експерти Fitch.

Чи справдяться девальваційні очікування?

Голова правління «Райффайзен Банк Аваль» Володимир Лавренчук не бачить підстав для девальвації. «Ми поки що свої прогнози не змінювали. Вони у нас були меншими: в середньому 8,4 гривні за долар протягом року», — розповідає він «Дню». «Зараз не спостерігаємо попиту на іноземну валюту більшого, ніж зазвичай. Це означає, що у великій мірі є очікування клієнтів, що НБУ та економічний блок уряду з валютним курсом впораються», — називає перший фактор стабільності гривні банкір.

Підстав для здійснення таких прогнозів в Україні немає, також вважає президент «Українського аналітичного центру» Олександр Охріменко. На його думку, про стабільність національної валюти свідчить кілька факторів. Профіцит платіжного балансу, 87 мільярдів готівкової валюти в кишенях українців, щорічний приплив 7 — 8 мільярдів приватних переказів коштів, компенсація цьогорічного недобору валюти від продажу металу надходженнями від експорту агропродукції, а також продаж експортерами та інвесторами 50% валютної виручки (у першому прикладі) та інвестицій (у другому). Тому ніяких надмірних коливань на міжбанківському ринку через дефіцит валюти немає і не може бути, переконаний він.

Утім рейтингові агентства чомусь ігнорують ці фактори спокою для гривні. На думку Охріменка, тільки вищеназвані джерела валютних надходжень забезпечують гривні надійну «подушку безпеки». На її тлі загальна сума зовнішнього боргу країни в 22 мільярди доларів виглядає примарною. «Якщо додати до цього ще 23 мільярди доларів у загальній банківській системі, то про який валютний дефіцит говоримо?» — резюмує він. При цьому, продовжує Охріменко, не варто плутати дефіцит валюти з валютними боргами НАКу, які сформувалися через політичний конфлікт за оплату технічного газу для прокачування російського блакитного палива в Європу.

Не вірить в ослаблення гривні й перший заступник голови правління банку «Контракт» Павло Крапівін. «Fitch говорить про курс 9 гривень за долар на кінець 2014 року. На мій погляд, девальвація гривні на 10%, або на 80 копійок за рік, — цілком нормальна, якщо викликана комплексом заходів з управлінням курсу і реальних потоків імпорту та експорту. Чи буде вона? Думаю, — ні. А от плавна — можливо», — розповідає він «Дню». На думку банкіра, очікувати можна дуже незначних коливань — на 3—5%, тобто до 8,5 — 8,6 гривні за долар. Але тут не треба забувати й про фактор МВФ, деталізує Крапівін. Фонд тиснутиме і наполягатиме на вільнішому курсоутворенні, говорить фінансист. «Якщо НБУ з ним погодиться, то курс буде 8,9 — 9 гривень», — припускає він. Утім, на якийсь радикальний сценарій із девальвацією гривні банкір не налаштовує. Адже підстав для цього немає. Якщо пригадати наближення виборів 2015 року, то й поготів хвилювати електоральні маси ніхто не буде, впевнений він.

Член наглядової ради Національного банку України Василь Горбаль вважає, що «ризики є, вони присутні, про них треба говорити і на них слід реагувати... Продовжується спад виробництва, і перемовини з МВФ досі тривають». Але попри це, Горбаль також не бачить підстав для глибокої девальвації. «НБУ зможе продовжити стабільну курсову політику, як він це робив у попередні роки», — додає він. Адже курсова стабільність сьогодні є, і це підтверджує спокій на міжбанку, переконує посадовець.

За словами опитаних «Днем» експертів, за останні три роки розмов про девальвацію була сила-силенна, але її ніхто так і не дочекався.

Можливо, варто пошукати у відповіді, кому вигідно підігрівати розмови довкола ослаблення нацвалюти?

«По-перше, фінансовим спекулянтам: є можливість дешево купить українські єврооблігації, а потім дорого продати», — розповідає Охріменко. За його словами, всі чудово розуміють, що після підписання асоціації ці цінні папери подорожчають. А в цьому не зацікавлені інвестиційні фонди — як американські, так і європейські, які заробляють на «купи — продай». «Якщо продають американську облігацію, то різниця в її придбанні становить 3—4 центи, а якщо українську — 5—6 доларів. Тому є дуже висока мотивація», — вважає Охріменко. За його словами, подібні сценарії були з Іспанією, Португалією: рейтинги країн спеціально знижувалися, облігації скуповувалися, після чого рейтинги знову підіймалися, а облігації перепродувалися.

Утім, це не єдина причина затяжних девальваційних обіцянок гривні. Відсутність договору з МВФ, а відтак — і впевненість у фінансовій стабільності України, також спонукає до цього, говорить президент «Українського аналітичного центру». «Всі ці заяви про зниження рейтингів України від міжнародних агентств, схоже, підпорядковані одній меті — вони бояться, що Україна не підпише асоціації. Тому таким чином нас стимулюють, щоб не передумали прийняти асоціацію», — робить висновок Охріменко.

Для України «фактор асоціації» дійсно важливий. «Якщо асоціації з ЄС не буде, то орієнтовний курс — 8,18 гривні за долар. Якщо буде, то — 7,8—7,9 гривні за долар», — прогнозує Охріменко.

У разі відмови від зближення з Європою, каже Крапівін, Україна автоматично отримає фітбек — розчарування інвесторів та подорожчання зовнішніх запозичень на 2% річних — до 10%.