Конкурс чи політичне призначення?

17 вересня Рада має поставити крапку в питанні обрання антикорупційного прокурора. Депутати рейтинговим голосуванням повинні відібрати сімох кандидатів до складу конкурсної комісії з обрання цього прокурора. Загалом ця комісія складатиметься з 11 людей. Своїх чотирьох кандидатів уже подав Генеральний прокурор України Віктор Шокін. Тепер слово за парламентом. Втім, громадські активісти попереджають: конкурс може виявитися політичним призначенням, якщо у складі комісії сформують більшість від пропрезидентської політсили.

16 вересня парламентський комітет із питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності під керівництвом Андрія Кожем’якіна мав розглянути список кандидатів від Ради, щоб передати сьогодні його на голосування. На момент здачі номера результатів засідання ще не було. Однак напередодні з’явилася інформація від Центру протидії корупції, що парламентські фракції коаліції визначилися із вісьмома кандидатами до конкурсної комісії з обрання антикорупційного прокурора.

ПРО ПРЕТЕНДЕНТІВ

У повідомленні Центру протидії корупції сказано, що найбільша парламентська фракція — «Блок Петра Порошенка» — пропонуватиме три кандидатури. Перша — «голос майдану», екс-міністра культури, який був у складі конкурсної комісії з обрання директора Національного антикорупційного бюро (НАБ) Євген Нищук. Друга — екс-нардеп фракції «Наша Україна» V скликання, доктор юридичних наук та президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда — Україна» Катерина Левченко. Третя — аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва, експерт із питань зовнішньої та внутрішньої політики України Володимир Горбач.

Чотирьох кандидатів вирішили подати, за інформацією Центру протидії корупції, від «Народного фронту»: міжнародників Мері Батлер (чинний прокурор США) та Джованні Кеслера (керівник Європейського управління боротьби з шахрайством), який теж був у складі конкурсної комісії, що обрала кандидатів у директори НАБ, співзасновника видання «Наші гроші» Олексія Шалайського та громадського активіста і блогера Карла Волоха, який також претендує на посаду голови Національної агенції з протидії корупції. Фракція партії «Самопоміч» пропонує антикорупційного активіста Віталія Шабуніна, а «Батьківщина» — колишнього суддю Конституційного Суду, заслуженого юриста України та одного з розробників Конституції Віктора Шишкіна.

Обговорення кандидатур під куполом буде запеклим. Ще б пак. Саме антикорупційна прокуратура допомагатиме та контролюватиме розслідування детективами Антикорупційного бюро. Тож відсутність її керівника затримує запуск роботи всього НАБУ. Це підтвердив і його керівник Артем Ситник. «Відібрано 70 детективів. Я від своїх слів не відмовляюся й підтверджую, що детективи готові почати роботу в жовтні. Дайте нам його (Антикорупційного прокурора. — Авт.), і ми вже у жовтні можемо починати розслідування», — резюмував він. За словами Ситника, якщо Антикорупційне бюро не запрацює, то буквально через рік-півтора України не буде.

Нагадаємо, що ми посідаємо 142-гу сходинку в світі в рейтингу за індексом сприяння корупції організації Transparency International. Через затримку в реформі Генпрокуратури призначення спецпрокурора відбувається лише восени, а не навесні, як це мало би бути.

ТРИ «АЛЕ» ВІД ГРОМАДСЬКОСТІ

Втім, хоч Рада й виходить на фінішну, однак зауважень до прозорості призначення головного антикорупційного прокурора у громадськості чимало.

Перше запитання викликає четвірка кандидатів у комісію від Генпрокуратури. «Вони жахливі, про що Порошенку і Яценюку сказала Моніторингова місія ЄС. Саме після цього з’явився запис прем’єра на сторінці у «Фейсбуці» про те, що мають бути в цій комісії бездоганні люди з репутацією, в тому числі й від Генпрокурора. Хто ці подані кандидати? Один рік був в.о. прокурора Закарпатської області 2014 року, і його «ефективна» боротьба проти корупції завершилася розбірками у питанні контрабанди. Другий — безпосереднім керівником «діамантового» прокурора. Третій керував «четвіркою», тобто його підлеглі були процесуальними керівниками у справах під час Майдану і після. Геніальні люди. Весь правоохоронний світ — у шоку від цього призначення... Такий склад четвірки від Генпрокурора свідчить про те, що ніхто не хоче боротися з корупцією, всі хочуть її контролювати», — сказав «Дню» один із претендентів на роботу в комісії з добору антикорупційного прокурора, голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

За словами виконавчого директора Transparency International Україна Олексія Хмари, громадськість вимагає від Генпрокуратури подати максимально незалежних осіб, але на виході отримали не просто лояльних до цієї системи, а вихідців із неї з певним послужним списком. Добре це чи погано? З одного боку, добре, каже він, бо вони розуміють процедуру роботи в прокуратурі. А з іншого — погано, бо вони лояльні до Шокіна, якого вважають людиною Президента (саме за його квотою призначається Генпрокурор).

І в цьому криється друге зауваження громадськості щодо прозорості призначення незалежного антикорупційного прокурора. «Керівник спецпрокуратури — ключова фігура в антикорупційній реформі. Саме його прокурори будуть професіональними керівниками слідств НАБУ і вони будуть державними обвинувачами за всіма справами в суді. Той, хто контролюватиме цю спецпрокуратуру, контролюватиме всю боротьбу з корупцією в Україні. Тому для Петра Порошенка критично важливо «підім’яти» цю посаду під себе», — пояснює Шабунін. Про що йдеться? «Якщо в «сімці» від парламенту буде двоє підконтрольних Порошенку кандидатів (через його політсилу), то це означає, що в сумі з «четвіркою» Шокіна він матиме більшість у комісії. Тобто шість із одинадцяти — це політичне призначення, а не прозорий конкурс. Народні депутати мають голосувати по совісті, а не так, як їм скаже Президент чи лідер фракції», — каже Шабунін.

«Добре, що вся парламентська більшість перейнялася цією темою і приступила до пошуку достойних кандидатів. Погано, що в них таке уявлення про достойних, — говорить «Дню» Хмара. — Я не дуже оптимістичний щодо запропонованого складу представниками «БПП» і «Батьківщини», бо вони шукали достойних членів комісії за принципом: «цих хлопців знаємо, і вони непогано показали себе на організованих нашою партією заходах». А мали б, на думку експерта, в першу чергу, зважати на професіональні якості кандидатів, щоб ці люди розуміли структуру організації роботи в прокуратурі.

АВТОРИТЕТНІ ІНОЗЕМЦІ ЯК ГАРАНТІЯ ПРОЗОРОСТІ КОНКУРСУ

Щоби конкурс не перетворився на політичне призначення, вважають опитані «Днем» експерти, потрібні своєчасні «запобіжники». Відповідно до пропонованої системи добору антикорупційного прокурора їх може бути дві. Перший — не допустити домінування однієї політичної сили у складі комісії з добору кандидатів. Другий ще важливіший, актуальність якого зростає в разі реалізації ризику «6 з 11», про який говорив Шабунін, — входження до складу комісії авторитетних іноземців. «Дуже дякую «Народному фронту», який пропонує Джовані Кесслера і Мері Батлер. Це люди з бездоганною репутацію на глобальному рівні правоохоронної системи. Якщо вони потраплять до цієї комісії, то сфальсифікувати її роботу чи зробити з неї показуху буде складніше, бо на слова Кесслера і Батлер у світі зважать більше, аніж Порошенка, Шокіна та всіх українських політиків разом узятих. Тому буде дуже прикро, якщо депутати «прокотять» ці кандидатури в залі під час голосування», — розмірковує Шабунін. Погоджується з ним і Хмара: «Мене радує, що «Народний фронт» делегує американку та італійця, які на цьому питанні з’їли не один пуд солі. Вони не дадуть розслаблятися всій конкурсній комісії».

Як проголосує зал? Наразі складно прогнозувати. І не лише тому, що за ніч коаліційні домовленості можуть змінитися. Ніхто не скасовував у парламенті право депутата з голосу вносити на розгляд Ради кандидата. «Тому може так трапитися, що хтось із депутатів несподівано запропонує кандидатуру залу, і її підтримають», — каже Хмара.