«Копіювання НЕ ПРАЦЮЄ!»

У рейтингу Doing Business-2020 від Світового банку Україна піднялася на сім позицій — із 71-го на 64-те місце серед 190 країн світу.

Це майже на рівні з Киргизстаном і нижче за середнє в нашому регіоні (Європа та Центральна Азія).

Згідно з даними Світового банку, позитивні зміни мали шість показників із десяти індикаторів, що враховуються при складанні рейтингу.

Найбільший прогрес було продемонстровано за компонентою «захист міноритарних акціонерів» +27 пунктів та компонентою «отримання дозволу на будівництво» +10 пунктів.

Крім цього, позитивні зрушення відбулися за такими індикаторами рейтингу: підключення до електромереж, міжнародна торгівля, реєстрація майна, доступ до кредитів.

«Підвищення рейтингу України в Doing Business-2020 одразу на сім позицій — це результат, який промовляє сам за себе. Це позитивний сигнал для українських підприємців і «зелене світло» для іноземних інвесторів. Однак це лише початок, і ми продовжуємо роботу в цьому напрямку: три дні тому запрацював Кодекс про банкрутство, кілька тижнів тому — закон про стимулювання інвестиційної діяльності, активізуємо процеси дерегуляції», — прокоментував результат прем’єр-міністр України Олексій ГОНЧАРУК.

Експерти ж зауважують, що покращення в рейтингу — це заслуга попереднього уряду, а не Кабінету Міністрів Олексія Гончарука.

«Цей результат точно не говорить нічого про урядування самого Гончарука. Бо на посаді він лише неповних два місяці. Про успіхи Гончарука ми поговоримо через рік, якщо йому пощастить залишитися на цій посаді. Позиція України в Doing Business-2020 свідчить лише про те, якою отримали Україну Гончарук із Зеленським», — говорить політолог Михайло БЕСАРАБ.

Бесараб відзначив, що останнім часом Україна підіймається в цьому рейтингу щороку. І найпоказовішими були підйомні стрибки якраз у перші роки російсько-української війни. «Коли країна лежала в розібраному стані й була змушена похапцем стримувати наступ росіян, незважаючи на це, ситуацію стабілізували, була закладена основа для подальшого, хай повільного, але зростання», — зауважує експерт.

Ми досягли найвищої позиції — 71-ше місце серед 190 країн світу — минулого року.

Від початку розрахунку рейтингу 2006 року Україна займала в ньому не найкращі позиції. Лише 2015 року ми потрапили до першої сотні. Найнижчу позицію Україна займала в рейтингу 2012 року — 152-ге місце зі 183. Минулого року ми досягли найвищої позиції — 71-ше місце серед 190 країн світу.

Рейтинг Doing Business дає можливість оцінити легкість ведення бізнесу за десятьма основними показниками і порівнювати країни між собою. При цьому він є не просто експертним, а й реалістичним дослідженням. Тому що в ході створення рейтингу до уваги беруться не лише нормативно-правові акти, ухвалені країною протягом року. Важливе місце посідають також висновки самих підприємців про реальну дію законодавчих змін.

Типово найнижчі позиції Україна посідала за двома показниками: «сплата податків» та «отримання дозволів на будівництво». За ці роки Україна зробила значний прогрес за цими індикаторами. Наприклад, минулого року Україна посіла найкращу позицію саме за компонентом «отримання дозволів на будівництво» — 30-те місце. У перспективі ми маємо зберегти або навіть покращити свої позиції за цим компонентом. Бо минулого тижня Верховна Рада ухвалила закон, що скасовує пайовий внесок, який сплачують інвестори при будівництві інвестиційних об’єктів. Це була одна з найбільш корупційних складових для початку будівництва. Тому вже наступного року українські підприємці мають відзначити це при анкетуванні для Doing Business.

Тепер Україна залишається поза першою сотнею країн рейтингу лише за двома показниками: «підключення до електроенергії» — цей показник було включено до рейтингу 2012 року. Тоді Україна посіла аж 169-те місце і досі суттєво не покращила свою позицію. А також «вирішення неплатоспроможності» — невдовзі має набрати чинності Кодекс України з процедури банкрутства, що має суттєво покращити позицію країни за цим показником.

Цього року Doing Business набув нового значення для України. Адже він фактично став орієнтиром для створення окремого законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (№ 1059 від 29.08.2019 р.).

«Цього року спільними зусиллями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Команди підтримки реформ Мінекономіки та Офісу ефективного регулювання було підготовлено комплексну постанову КМУ «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності». Уряд ухвалив її ще в березні. Завдяки кожному з учасників процесу вдалося в порівняно короткий термін сформувати план дій на два роки з покращення позицій України в рейтингу й ухвалити його на рівні уряду», — пояснює проектний менеджер реформи бізнес-клімату Команди підтримки реформ Мінекономіки Вадим ЗАГАРІЙ.

За оцінками експертів Команди підтримки реформ Мінекономіки, зазначений пакет ініціатив, схвалений Кабміном, мав додати Україні в рейтингу аж дев’ять позицій уже цього року. Але додав сім.

А от у глобальному рейтингу конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index) Всесвітнього економічного форуму українська економіка просіла на дві позиції, тоді як минулого року піднялася на шість. Тепер країна посідає 85-місце — між Шрі-Ланкою та Молдовою.

Індекс відображає ландшафт конкурентоспроможності 141 країни за 12 основними критеріями, які загалом містять 103 позиції. Кожен показник оцінюється в максимальні 100 балів. Це показує, наскільки економіка близька до ідеального стану або перебуває на «межі» конкурентоспроможності.

Цього року Україні вдалося отримати лише 57 загальних балів. Не дає піднятись у рейтингу фінансова система, яка втратила 19 позицій та опустилася до 136-го місця. Цей показник складається із кількох важливих індикаторів, кожен з яких показує рівень глибини та стійкості фінансового сектору. Зокрема, вниз Україну тягнуть проблемні кредити, які переважно сконцентровані в держбанках, пояснює заступник директора Центру економічної стратегії Марія РЕПКО.

«Банки навіть продати їх колекторам не можуть, це завдасть збитків державі», — говорить вона.

Також просіли показники макроекономічної стабільності і здатності до інновацій. Обидва впали на дві сходинки до 133-го та 60-го місць відповідно. Для зростання останнього необхідна комерціалізація винаходів, з якою в Україні все погано, говорить Репко. За її словами, якщо бізнес і вкладається в інновації, то переважно закуповує за кордоном обладнання або ж знання.

Показник впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) опустився на 11 позицій    — до 78-го місця, а сфери охорони здоров’я — на дев’ять позицій, до 101-го місця.

Водночас на 16 позицій покращилися показники за критеріями: «ринок товарів» (із 73-го на 57-ме місце) та «інституційний розвиток» (зі 110-го на 104-те місце). На одну позицію зросли ринок праці, навички, динаміка та рівень розвитку бізнесу, а також освіта. При цьому незмінними залишилися показники обсягу внутрішнього ринку та інфраструктури.

Позитивні зміни помічені в показнику середньорічного зростання ВВП. Він за десять років перестав бути від’ємним і покращився з –2,1% до 0,1%. А от прямі іноземні інвестиції за п’ять років знизилися із 2,7% ВВП до 2,3% ВВП.

Позиції сусідніх країн у рейтингу кращі — вони підіймалися або ж залишилися на місці. Зокрема, на одну сходинку вище стали Румунія, Угорщина, Словаччина. Молдова, яка в рейтингу слідує за Україною і займає 86-те місце, підвищила свою позицію на дві сходинки. Зокрема, у неї ситуація з макроекономікою краща, ніж у нас, — за цими показниками вона опинилася на 94-му місці.

На 12 сходинок Молдова обігнала Україну у сфері фінансових систем, посівши 124-те місце. Кращі позиції також у впровадженні ІКТ. Згідно з даними звіту, за цим показником країна перебуває на 48-му місці й випереджає Україну на 40    місць. Просіла цьогоріч сусідка України в показниках щодо розміру ринку, зайнявши 127-ме місце, та інноваційних можливостей — 109-те місце.

Польща та Росія залишилися на 37-му та 43-му місцях, як і минулого року.

Зберегти свої позиції останній допомогла стабільна макроекономіка. За цими показниками Росія піднялася на 12 позицій і зайняла 43-тє місце. Із розвитку фінансової системи у країни лише 95-те місце. Це пояснюється тим, що російські компанії мають недостатній доступ до фінансів, що обмежує їхню конкурентоспроможність на різних рівнях. За критерієм навичок РФ опустилася на 54-те місце.

За словами заступника директора Європейської бізнес-асоціації Світлани МИХАЙЛОВСЬКОЇ, рейтинг вплине на відчуття і зацікавленість нових інвесторів. «Ті, хто вже працює в Україні, відчувають перспективи ринку залежно від ситуації в країні... У цілому ж, варто сказати, що зараз настрої бізнесу позитивні», — додає Михайловська.

Співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій АМЕЛІН вважає, що на зниження конкурентоспроможності впливає проведення нецілісних реформ, адже вони, умовно кажучи, копіюються з розвинутих країн і вбудовуються у систему.

«Виходить такий собі франкенштейн із різних елементів та моделей, тоді коли інші країни розробляють з нуля моделі й імплементують їх», — каже він.

За словами Амеліна, зараз необхідно створити умови для входу на ринок міжнародних компаній, які створювали б дослідницькі центри. Також варто розвивати енергетику і вдосконалювати інфраструктуру.

«Потрібно створювати нове середовище, тоді ми зможемо стати потужним ринком. Туреччина, Грузія створили економічні зони, які приваблюють інвесторів, а Україна не створює таких плюсів для них. Коли інвестор дивиться на Україну, то не розуміє, чому він має іти сюди», — стверджує він. Після цього слід взятися за регуляторне поле та фіскальну політику.

За словами економіста, президента Української асоціації Римського клубу Віктора ГАЛАСЮКА, економічна модель України досі побудована таким чином, що країна — донор сировини, людей і навіть грошей для успішних індустріалізованих економік. «Згідно з даними Єврокомісії, 68% експорту ЄС — промислова продукція. Понад 70% експорту України — необроблена або з мінімальним рівнем обробки сировина. А вона завжди коштує в три-п’ять-десять разів дешевше, ніж готова продукція! Тож навіть якщо вирубати увесь ліс, викопати й експортувати всю руду, українці не розбагатіють», — зауважує економіст.

У 111-сторінковому звіті МВФ щодо України передбачають, що на тлі 3% зростання ВВП імпорт дедалі більше випереджатиме експорт, відтак торговельний дефіцит із –$9 млрд 2017 року сягне –$16 млрд до 2023-го. Також, за їхнім прогнозом, прямі іноземні інвестиції наступні п’ять років залишаться на нинішньому мізерному рівні 1,7% ВВП. «За таких показників Україна буде інвестиційно дефіцитною, економічно слабкою і залежною від іноземних кредитів. І навіть трансфери заробітчан не врятують ситуацію: платіжний баланс залишиться в «червоній зоні», надалі девальвуючи гривню і знецінюючи доходи українців»,         — пояснює Галасюк.