Кордон у новій упаковці

Український кордон всунули в нові законодавчі рамки. Фінальну крапку з другого разу поставив глава держави Віктор Янукович, підписавши наприкінці тижня нову редакцію Митного кодексу. Перший варіант кодексу з’явився ще в листопаді минулого року, але Янукович повернув його депутатам. У другому варіанті народні обранці врахували більшість поправок глави держави. Однак пункт про відстрочення введення Митного кодексу в дію з 1 січня 2013 року так і залишився в чорновому матеріалі. Натомість у фінальному документі записали, що час ікс для імпортерів та експортерів настане значно раніше — з першого числа другого місяця після його публікації. Якщо оновлена митна біблія вийде в маси до кінця квітня, то перетинати кордон по-новому будуть із червня, а якщо в травні, то з липня 2012 року. Не отримав бізнес і перехідного періоду для освоєння всіх тонкощів нового митного порядку. Така поспішність дивує, бо на вивчення всіх деталей аналогічного за своєю вагою для життєдіяльності бізнесу Податкового кодексу бізнесові було надано півроку. Чи митні процедури простіші за податкові?

Від нових митних правил бюджет додатково отримає понад десять мільярдів гривень, обчислив голова комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік. «Цей документ дає змогу привести наше законодавство у відповідність до норм Митного кодексу ЄС, Кіотської конвенції та СОТ», — так оцінила зміну правил на кордоні перший заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова. Утім, за словами чиновниці, президентська віза не означає припинення роботи над документом. Тож найближчим часом відбудуться зміни.

«День» запитав експертів і представників бізнесу, чи полегшить оновлений Митний кодекс роботу головним користувачам — експортерам та імпортерам.

КОМЕНТАРІ

Сергій ТЕРЬОХІН, перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики депутат від БЮТ, колишній міністр економіки:

— Усі очікували адаптації до міжнародних конвенцій, але цього не сталося. Про це свідчить відсутність перехідного періоду для освоєння нових митних, що створить проблеми для бізнесу. Кодексом запроваджено постаудит-контроль. Якщо раніше функції митників закінчувалися після виходу товару на митну територію України чи іншої держави, то тепер вони зможуть безкінечно перевіряти бізнес. На предмет чого перевіряти Митний кодекс прямо не визначає... Стабільності бізнесу це не додасть.

Якщо розглянути розділ про визначення митної вартості, то в ньому залишається багато лазівок, щоб не приймати записаної в контракті вартості товару, а брати до уваги ту, яку напише митник. Бізнес так і не дочекався чітких правил визначення митної вартості. А це важливо, бо саме при визначенні митної вартості у митника виникає найбільша спокуса взяти хабар, а в імпортера — дати його, ухиляючись від сплати податків. Але головне навіть не це.

Після ухвалення цього варіанта кодексу митного кордону в України немає. У кодексі є стаття, згідно з якою від сплати мита звільняються будь-які товари, крім підакцизної групи (тютюнові та горілчані вироби), і товари подвійного призначення, які вносяться в країну як інвестиції у капітал спільного підприємства, створеного на території України іноземною компанією. Йдеться про те, що створюється український резидент з участю іноземного капіталу і в інвестиційному свідоцтві можуть, зокрема, записати, що інвестиції — у вигляді, наприклад, шуб, станків чи чогось іншого. При ввезенні цих товарів на українську територію мито не сплачується. Тобто в такому разі мито, яке захищає внутрішній ринок, фактично не діятиме.

Анна ДЕРЕВ’ЯНКО, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації:

— Загалом Митний кодекс кращий, аніж чинне сьогодні законодавство. Він гармонізується з міжнародним законодавством. Ним спрощується та прискорюється митне оформлення. З’явилася можливість проводити митне оформлення в будь-якій митниці, а не тільки за місцем акредитації. Але є й недоліки. Не до кінця описано порядок обчислення роялті, а для іноземних компаній це питання дуже важливе. Крім того, відсутнє визначення «неправдивих даних». У кодексі міститься стаття, за якою в разі подання суб’єктом неправдивих даних митникам останні можуть конфіскувати у порушника товар чи навіть оштрафувати його на суму в розмірі 100% вартості товару, заявленого до митного оформлення. Покарання має бути. Але трапляються випадки, коли декларант припускається технічних помилок, і на це слід зважати у разі вибору міри покарання. Загалом же кодекс позитивний, а над неврахованими питаннями слід працювати й запроваджувати належні зміни.

Ігор ДАНЬКОВ, старший менеджер з митних і податкових питань компанії PwC, співголова Митного комітету Американської торговельної палати в Україні:

— До позитивних нововведень варто зарахувати можливість подавати митні декларації впродовж трьох років після митного оформлення, усунення зайвої бюрократії завдяки здійсненню реєстрації будь-яким митним органом, а не лише за місцем реєстрації. Окрім того, положення щодо визначення митної вартості створюють додаткові перешкоди, які не дають змоги митним органам підвищувати митну вартість, тим самим захищаючи інтереси бізнесу. І це лише деякі приклади. Проте, якщо бізнес-спільнота не наполягатиме на виконанні положень закону, то ситуація, що склалася нині, не зміниться. Міжнародна ділова спільнота з оптимізмом чекає тих змін у митній політиці, що мають відбутися після впровадженням нового Кодексу. З другого боку, питання, чи зможуть державні органи управління внести всі необхідні зміни до податкового законодавства і різних підзаконних актів, як і раніше, залишається актуальним. Набуття чинності закону вже з 1 червня 2012 року викликає серйозні побоювання, оскільки низка суперечливих положень в законодавстві може змусити законодавців відкласти реалізацію прямих положень Кодексу.