«Космос» потрібно комерціалізувати

— В Україні діє програма реформування та розвитку космічної галузі на 2003 — 2008 роки. Якщо коротко, що передбачає цей документ?

— Україна має досить суттєві досягнення в космічній техніці, які допомагають формувати авторитет нашої держави у світі. За 12 років ми здійснили близько 70 пусків ракет-носіїв українського виробництва, вивели на орбіту понад 150 супутників в інтересах дев’яти країн світу. Ми є учасниками найбільш амбіційного проекту минулого століття «Морський старт». Космічна галузь, безумовно, не може стояти на місці. У 2002 році була прийнята третя Національна космічна програма України. Вона передбачає, крім космічних проектів, інноваційний розвиток галузі, вдосконалення механізмів управління підприємствами. Метою є перетворення космічної галузі в оптимальну рентабельну систему, здатну до виробництва високотехнологічної, наукомісткої, конкурентоспроможної продукції, що користується попитом на внутрішньому й зовнішньому ринках, повна інтеграція космічної галузі в ринкову економіку.

— Чи будуть приватизуватися підприємства космічної галузі й чи не призведе це до певних негативних наслідків?

— Існує нагальна потреба адаптації підприємств до роботи в умовах ринкової економіки, зокрема шляхом приватизації. Водночас ці процеси потребують виваженості та урахування як позитивного, так і негативного досвіду. Головне в цих умовах — зберегти можливість рентабельної роботи підприємств. Для цього передбачається перетворити базові підприємства на державні акціонерні товариства із закріпленням у державній власності від 75 до 100 відсотків акцій. При цьому певна кількість провідних науково-дослідних і конструкторсько-технологічних організацій галузі залишиться в державній власності.

— Які завдання є пріоритетними для космічного агентства цього року?

— Пріоритет №1 — реалізація проекту використання ракети-носія «Циклон-4» на космодромі Алкантара. Для цього потрібно вирішити низку організаційних, юридичних та фінансових питань, після чого запрацює спільне підприємство та розпочнеться робота як в Україні, так і в Бразилії. Триває підготовча робота до проведення установчих зборів цього СП, формування його статутного фонду та керівних органів, переговорів з банками, фінансовими й інвестиційними компаніями країн — потенційних учасників фінансування проекту. Потрібно також внести зміни в міжурядову угоду щодо захисту технологій, пов’язаних із участю України в запусках з космодрому Алкантара, провести маркетинг проекту.

— Скільки пусків планується здійснити?

— У 2004 році заплановано здійснити вісім запусків ракет- носіїв українського виробництва, серед них один — ракети- носія «Зеніт», п’ять — «Зеніт- 3SL» (один запуск уже здійснено 10 січня), по одному запуску носіїв «Циклон-3» та «Дніпро».

— Як розвивається космічне співробітництво України з країнами Європи?

— Нині йдеться про асоційоване членство України в Європейському космічному агентстві. У плані імплементації Європейської космічної політики, ухваленому наприкінці минулого року, відзначається: «Україна заслуговує на особливу увагу як країна з визнаною космічною галуззю, що покривається політичною ініціативою Європейського Союзу «Ширша Європа». Під час зустрічі вчених України та ЄС, що проходила минулого місяця в Києві, представники ЄКА запропонували розглянути простіший варіант формалізації нашого співробітництва шляхом рамкової угоди про співробітництво між Україною та ЄКА. Ця пропозиція й інші можливості нині вивчаються.

— У яких українських космічних можливостях зацікавлена Європа, а можливо, й США?

— Особливе місце займають питання, пов’язані з участю України в Європейській ініціативі глобального моніторингу навколишнього середовища й безпеки (GMES). Україна має супутникову систему спостереження «СІЧ». У 2004 році в цій системі з’явиться ще один супутник «СІЧ-1М» і мікросупутник. Завдання, що вирішуються системою «СІЧ», близькі до програми GMES. Тут є взаємний інтерес, і з огляду на це українська сторона запропонувала утворити сервісний регіональний центр GMES в Україні. У програмі ЄКА-DEVIS (створення уніфікованих космічних апаратів) може бути використаний український досвід розробки уніфікованих супутникових платформ, а перспективні космічні технології могли б бути запропоновані для програми трансферу космічних технологій ЄКА. Що стосується космічних можливостей України, у яких зацікавлені США, то до їхньої амбіційної нової космічної програми Україна могла б зробити відчутний внесок.