«Ковідний націоналізм»

Пандемія СОVІД-19 змінить весь світ, як стверджує більшість експертів.  В різних формах, з різною глибиною вони зачеплять всі сфери суспільного життя. Особливо це стосується відносин між державами, коли потрібно було вирішувати, що важливіше —  демократія і толерантність чи спасіння власної нації. Недаремно з’явився термін «ковідний націоналізм». Ця політика вплинула  і на таку провідну сферу міждержавних відносин як боротьба за доступ до природних ресурсів світу.

Так сталося, що більшість їх зосереджена саме в Африці.  Саме  країни підсахарської Африки ( АЮС ) і стали головною ареною цієї боротьби. Тому природною є підвищена увага фахівців до подій в цих країнах. Світова пандемія з одного боку об’єднала всі країни в спробі зупинити цю пошесть, з другого боку змусила основну  увагу  зосереджувати на захисту національних інтересів. Події в Африці є досить  показовими і повчальними в цьому контексті.

На почату пандемії прогнозувалось, що саме Африка стане епіцентром її розповсюдження. Такої точки зору притримувався і голова Всесвітньої організації охорони здоров’я ( ВООЗ ) Теодрос Гебреісус, родом з Ефіопії. На щастя песимістичні прогнози не справдилися.  Найгіршого африканським країнам вдалось уникнути. Вірує розповсюджений в усіх країнах. Але в більшості країн зафіксовано менше 1 000 випадків зараження. Незважаючи на те , що лише третина африканців має можливість мити руки з милом, а на 1 000 жителів континенту є 1 (один) лікар. Варто  зупинитись на причинах такого розвитку подій.

Об’єктивно  головна з них полягає в тому, що країни АЮС не були сильно інтегровані в глобальні економічні, туристичні, гуманітарні та інші ланцюжки зв’язків. Тому економічні негаразди в Європі, в США зачепили лише ті країни, чий експорт мінеральних ресурсів, або продуктів аграрного сектору був зорієнтований саме на них. Доля корисних копалин в доходах від експорту складає 80% в Ботсвані, Конго, ДРК, Габоні, Гвінеї, Сьерра-Леоне, Судані; 50% — Малі, Мавританії, Мозамбіку, Намібії, Замбії. Пандемія призвела до відчутного падіння виробництва, до скорочення зовнішньої торгівлі в  країнах Європи. Це в свою чергу вдарило по економіці вказаних країн. Саме це призвело до падіння ВВП Африки в 2020 році на 1,6%. Найбільш постраждали Нігерія і ПАР. В той же час в Руанді ВВП зріс на 3, 5% , в Ефіопії на 3,2%, в Уганді на 3,5% (в 2020 році досягли рекордних показників експорту кави), в Кенії на 1%.          

Другою важливою причиною став вік африканців. Як відомо, молодь  переживає захворювання легше, ніж люди старшого покоління. Середній вік людей в Африці складає 19,7 років.  За даними ООН в 2015 році  тих, кому було за 60 років,  було   5,4%, або 64 млн.  Все має свої плюси і мінуси.

Важливим фактором є і те, що абсолютна більшість африканців проживає в сільській місцевості. Навіть в одній з найбільш розвинених країн, в Кенії таких 70%.

Переваги цього очевидні: менше спілкування, природнє збереження дистанції,  мала кількість сторонніх, як потенційних переносників вірусу тощо.

Але визначальним, як на мене, є інший специфічний для Африки фактор — звичка до епідемій. За 10 років в Африці було більше епідемій, ніж, в Європі і Північній Америці за 100 років. Плюс до цього —  30 років епідемії СПІДу. Виходячи з цього досвіду африканські країни  не стали чекати глобальної епідемії.  Ще 4 лютого 2020 року , за 10 днів до появи першого хворого на СОVІД-19 , була створена Африканська цільова група по новому коронавірусу для координації дій в масштабі регіону. Вже 22 лютого вони провели екстерну нараду з міністрами охорони  здоров’я всіх 55 країн. Були створені програми регіонального співробітництва.

Пандемія не тільки змушує нас міняти багато в чому свої погляди на Африку. Це важливі, але регіональні зміни. Пандемія ж міняє місце Африки в світовій політиці, міняє перспективи її розвитку. Вона міняє напрямки товарних потоків, географію глобальної торгівлі. Мова йде про Китай в цих процесах, про його роль щодо Африки в умовах пандемії. Китай вдало користується  труднощами африканських країн в торгівлі з Європою, що виникли. Чи всі знають, що в Китаї пандемія скінчилась в березні 2020 року? А в Європі вона не тільки продовжується, але й пролонгується і на 2021 рік.  Китай вже створив в Африці потужну базу впливу. На квітень 2019 року 37 країн Африки підписали договір про співробітництво в рамках концепції «Один пояс, один шлях»

Зворотня реакція урядів африканських країн була швидкою. Вже 15 березня більшість з них закрили свої кордони, відмінили авіарейси. В Нігерії банки об’єднались в Коаліцію по боротьбі з СОVІД-19.Була започаткована ініціатива «Африканські сили на підтримку розвитку» при підтримці ООН ( ПРООН ). Вона об’єднала медичний персонал, фінансові ресурси, логістику, виробництво, а також потенціал діаспори.

ООН почала здійснювати так звані  «рейси солідарності», які постачають африканським країнам необхідне медичне устаткування. Допомога міжнародних організацій не стала виключно проявом їх доброї волі. Ще в лютому 2020 року Африканський Союз призначив чотирьох спеціальних уповноважених  АС і розіслав їх по всьому світу для організації допомоги Африці.  Такий перебіг подій став можливим лише при високому ступені довіри до системи громадської охорони здоров’я своїх країн. По результатам досліджень організації  Wellcom Trust  вона є самою високою в світі. В Руанді всі вищі державні чиновники свою платню за квітень відчислили на користь тих, хто потребує допомоги. Всі процедури, пов’язані з боротьбою з пандемією , відбуваються безоплатно. Так само, як і в інших країнах АЮС. В Ефіопії на час пандемії на 50% знизили орендну плату за житло.  Взамін вимагають дотримання встановлених правил. В Зімбабве за один тиждень арештовано 10 000 чоловік за те, що були без масок в громадських місцях, і 16 000 — за зневагу іншими обмеженнями. І ніхто не плакався про права людини. 

Результат: смертність від СОVІД-19 в Африці складає лише 3,6% від загальносвітової.

Пандемія висвітлила ще один, досить несподіваний для нас погляд на Африку як континент. Регіональний експерт ВООЗ Меледрек Чібі в журналі «Шпігель» говорить, що в розробці нових технологій і їх застосуванню, спрямованих на боротьбу з пандемією, країни Африки  виявились значно оперативнішими, ніж Європа. «Нам пішов на користь молодий вік населення... Ми зуміли швидко використати винахідницький дух наших молодих людей». 120 нових технологій, заснованих на блокчейні, вже застосовуються в усьому світі. Особливо активно такі роботи ведуться в Руанді, ПАР, Кенії, Нігерії. І один нюанс, в кінці, але не останній,  незвичний для нас: молодь ставить зміни і участь в них вище особистої вигоди.  

Пандемія не тільки змушує нас міняти багато в чому свої погляди на Африку. Це важливі, але регіональні зміни. Пандемія ж міняє місце Африки в світовій політиці, міняє перспективи її розвитку. Вона міняє напрямки товарних потоків, географію глобальної торгівлі. Мова йде про Китай в цих процесах, про його роль щодо Африки в умовах пандемії. Китай вдало користується  труднощами африканських країн в торгівлі з Європою, що виникли. Чи всі знають, що в Китаї пандемія скінчилась в березні 2020 року? А в Європі вона не тільки продовжується, але й пролонгується і на 2021 рік.  Китай вже створив в Африці потужну базу впливу. На квітень 2019 року 37 країн Африки підписали договір про співробітництво в рамках концепції «Один пояс, один шлях». З фінансової допомоги в 60 млрд доларів тільки 20           млрд надаються як кредит, решта, 40 млрд — це прямі інвестиції: будівництво автодоріг, залізниць, аеродромів і портів, заводів і фабрик, шкіл, лікарень тощо. Загальний обсяг товарообігу — 204 млрд доларів ( Європа — 340 млрд,  США — 14 млрд ). Тому їм не складає труднощів переключити товарні потоки, а відповідно і фінансові на себе.  Це ще більше прив’яже  африканські країни до Китаю і значно збільшить його шанси в боротьбі за світове лідерство.  Це — з одного боку; з другого — дозволить африканським країнам зберегти високі темпи розвитку і дозволить зменшувати відставання від розвинених країн.     

А в Африці, крім всього,  йде звичне життя. Воно різнобарвне, різноманітне і різнопланове. В східних районах ДРК бандформування продовжують сотнями вбивати людей. В Габоні вперше в історії Західної Африка прем’єр-міністром обрали жінку. В Уганді на президентських виборах в шостий раз переміг діючий президент; сподобалось за 35 років. Переміг діючий президент і в ЦАР при підтримці 300 російських «радників». Малаві визнана країною року по відродження демократії в авторитарному регіоні ( «Економіст» ).   

«Ісламська держава» продовжує терроризувати Нігер, Малі, Буркіна-Фасо, північ  Нігерії. В Буркіна-Фасо французькі миротворці зустрічали Новий рік разом з прем’єр-міністром Франції. Сенат Нігерії  прийняв рішення про відставку всього вищого командування армії з-за неспроможності ефективно протистояти «БокоХарам». В Лесото ввели з 14 січня повний локдаун на два тижні.  А в Нігерії з 14 січня починають працювати школи і інститути.