Критичний момент: без тиску немає реформ

На недавньому велелюдному зібранні громадськості, де мали обговорювати перспективи запровадження служби фінансових розслідувань, для VIP-учасників зробили якусь подобу президії, поставивши в рядочок стільці. «Ніхто не хоче сідати?» — здивовано констатувала модератор, бо всі місця за винятком одного, де розмістився народний депутат, залишалися вільними. Зала у відповідь зареготала... І трохи сконфужені VIPи почали поволі розсаджуватися.

ПЕРЕЗРІВАТИ ШКІДЛИВО

Утім, далі всім було не до гумору. «Процес може сильно затягнутися. Хоча відповідний закон має бути прийнятий, — зазначив щодо паузи у запровадженні служби фінансових розслідувань міністр фінансів Олександр Данилюк, — і дуже швидко й ефективно впроваджений». «У нас постійно кажуть, що це питання перезріло і давно перезріло,— додав він. — Хоча закон (про службу фінансових розслідувань) ми розробили й обговорили з МВФ. Це не просто якась ідея — це необхідність. А також частина наших міжнародних зобов’язань. У коаліційній угоді також чітко прописано про створення  цієї служби і чим вона має займатися. Тобто вже час це реалізовувати. Законопроект треба вносити до Верховної Ради і голосувати».

«Я не знаю, яким чином, але було ухвалено рішення, — трохи лукавив міністр, бо не міг не знати «яким чином», — дати комітету (з питань податкової та митної політики) розробляти новий законопроект. Я не хочу наш законопроект привласнювати. Але я розглядаю це  (доручення) як величезний ризик втрати часу. Ми нерідко  йдемо по колу... Сьогодні до кінця не припинилася робота (негативні її аспекти) податкової міліції. Й інші силові структури досі займаються питаннями економічних злочинів і продовжують негативну практику, що чинить тиск на бізнес, неприпустимий для нашої країни. Я повернувся з роудшоу, де зустрічався з сотнями інвесторів, і для  них усіх головне — це інвестиційний клімат. Доки ми не реформуємо систему правоохоронних органів, не матимемо позитивних наслідків — через те не приходять інвестиції в Україну».

«Якщо комітет хоче розробляти (хоча це не є властива йому функція), добре. Але в цьому законопроекті мають бути ключові речі, — відстоює міністр свою думку і зауважують, що законопроект Мінфіну є достатнім.  — А якщо комітет  хоче створити щось нове, то нема питань. Та якщо там щось змінять, то це може вплинути неоднозначно: або новий орган стане менш впливовим, скажімо, імпотентним, або отримає ще більше повноважень. Ми ж, з урахуванням міжнародного досвіду, знайшли оптимальну модель. Ця служба обов’язково повинна мати право на ОРД (на оперативно-розшукову діяльність). Інакше... уявіть собі НАБУ без ОРД. Що б це було?»

ПІДСЛІДНІСТЬ ТА ПІДПОРЯДКУВАННЯ: НЕ 100% І НЕ УРЯДУ

«Має бути чітка лінія реалізації правоохоронних функцій, а також формування політики, — вказує Данилюк, — і займатися СФР треба саме економічними та фінансовими злочинами проти держави, тому має бути й якесь міністерство, яке формуватиме політику й правила роботи у цій сфері. СФР має право застосовувати зброю. Ви бачили конфлікти, які відбувалися з підприємствами Коломойського, коли наші органи навіть боялися підійти. А сьогодніз великі гроші наймають досить серйозні охоронні структури, і ставити під ризик співробітників СФР не можна. Вони повинні мати можливості себе захистити». «А ще, — додає Данилюк, — СФР має бути компактною. Максимум 3—3,5 тисячі співробітників. Намагання роздувати штат призведе до неефективності й до того, що там будуть не ті, хто мав би там бути».

«Слід також максимально залучити нових людей. Ми включили це в законопроект, — продовжує викладати свої погляди на створювану службу міністр, — Слід розробити принципи, які не дозволять переходити до СФР корумпованим людям. Моя позиція, що така заборона має бути». Він також не згодний з пропозицією МВД взяти до СФР усю (економічну) підслідність. «Це означає, що новий орган буде величезним і буде займатися усім у цій країні, — зауважує Данилюк. — Ми створимо таким чином монстра і дискредитуємо цю ідею від самого початку. Я вважаю, що має бути чітка обмежена підслідність, під яку підпадатиме 80% усіх збитків держави. І з цим можна боротися трьома тисячами професійних фахівців».

Данилюк також не підтримує наміру підпорядкувати СФР урядові. «Якщо якийсь орган влади перебуває під Кабінетом міністрів, то це означає, що за нього ніхто не відповідає. — вважає Данилюк. —  Ніхто не формує його політику, ніхто не відповідає за цей орган. Тому я таку модель не підтримую не через те, що хочу щось мати під якимсь міністром. Це — неправильно, бо це колективна безвідповідальність». Він відстоює думку, що СФР має підпорядковуватися виключно міністерству фінансів, але додає: «Я на цьому не наполягаю. В решті решт, ключове завдання, щоб цей орган мав правильні повноваження, щоб для нього було правильно призначене керівництво. І правильно сформований персональний склад. Він має бути незалежним правоохоронним органом, щоб у його роботу не було політичного втручання».

ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ

«Якщо цей орган координуватиме міністр фінансів або  внутрішніх справ, то це лише координація і в жодному разі не політичне втручання, — наголошує Данилюк. — Я вважаю злочином, а у нас це дуже полюбляють робити і міністри, і депутати, які щось беруть під персональний контроль. Яке право ви маєте це робити, коли у нас є правоохоронні органи, які діють згідно з законом. На Заході це сприймається як політичний тиск. А координація — це формування політики. Якщо треба змінити якісь законодавчі акти, то орган, який реалізує політику, ініціює зміни. А вже я як міністр включаю або відхиляю ці зміни».

Експерт «Реанімаційного пакета реформ» Станіслав Черкашин вважає, що найголовніша небезпека сьогодні — це згортання реформ і навіть антиринкові рішення уряду, які серйозно гальмують економічне зростання в країні. Як приклади цього він наводить різке підвищення заробітної плати в країні, що не відповідає ані економічному зростанню, ані продуктивності праці. На його думку, це рішення коштуватиме країні мінус один відсоток зростання ВВП. Другий негативний чинник — скасування режиму підтримки села  — галузі, яка була драйвером зростання економіки. Якщо минулого року вона дала 6% ВВП, то цього року її результат мінус 2,9%. «Політику таких простих рішень можна коротко охарактеризувати,  — говорить Черкашин,  — Україна без майбутнього».

ДОХОДИМО ДО «ЧЕРВОНИХ ЛІНІЙ»

Ще радикальніше налаштований народний депутат Сергій Лещенко. «Ви, як господарі цієї країни,  — звертається він до присутніх,   — повинні бути активними учасниками цього процесу і не «вопрошать» чому законопроект лежить, бо зрозуміло, що це тому, що немає політичної волі». Він закликає звертатися до донорів України, щоб не давали гроші тим, хто лише пише відписки, і «змушувати ваших бенефіціарів, щоб вони робили реформи». «Коли вони почують тиск з усіх боків, то, повірте, — наполягає народний депутат, — це пришвидшить механізм. Якщо ви не тиснутимете, цей закон ніколи не буде схвалено. Ми вже входимо не тільки в бюджетний процес, а й у виборчу кампанію. Вже триває її нульовий цикл виборів Президента. І, звичайно, жодної політичної волі для реформ немає. Ніколи не віддасть (комусь іншому) чинний Президент можливості рекетувати бізнес. Тому що йому потрібна ця служба, щоб на виборах правильно перемогти. А для СБУ рекет бізнесу — це можливість здобувати собі підніжний харч. Щоб виконувати волю Президента треба ж десь брати гроші... Вони ж не будуть жити на зарплату в 15 тисяч гривень». У такому становищі, за словами Лещенка, і державна фіскальна служба.

Узагальнюючи, він зазначає, що після того як уряд запозичив три мільярди доларів за євробонди, у нього зникла мотивація навіть виконувати вимоги МВФ. Якщо так, то «що примусить продовжувати реформи, і тому дедалі більше ми чуємо заяви, що не треба нас вчити жити, бо ми ще з часів чумаків йдемо своїм українським шляхом».

Член уряду Данилюк відповів, що відносно трьох мільярдів — не зовсім правильна оцінка. Він, як фаховий міністр фінансів, мав зняти ризик дефолту в 2018 — 2019 роках. «Ми цього досягнули», — зауважив він. Стосовно темпів реформ, то Україна, з його слів, «рухається на повних парах, але зараз час це демонструвати — по ПДВ ми вже показали, і всі це бачать». За податком на виведений капітал — законопроект у Кабміні, й усі розуміють, що він коштуватиме чималеньких грошей, особливо в перші роки, тож треба скорочувати видатки, що дуже складно.

Повертаючись до реформи ДФС і створення СФР, міністр зазначив: «Ми доходимо до певних «червоних ліній», після яких буде зрозуміло, чи ми рухаємося далі, чи стоїмо. Наразі критичний момент. У мене було очікування, що урядовий законопроект про СФР, а це по суті коаліційний законопроект, має бути підтриманий коаліцією. У розмові з прем’єром це питання можна буде поставити. Але його може заблокувати навіть ДФС — орган, що є в моїй компетенції. І зараз багатьом це дуже зручно. До прикладу, акт про ліквідацію податкової міліції ухвалено ще у березні, а й досі він не оприлюднений, а отже, не діє».

P.S.

Кабінет міністрів України підтримує ухвалення Верховною Радою розробленого Міністерством фінансів законопроекту про Службу фінансових розслідувань (СФР). «Міністерство фінансів провело колосальну роботу і обговорення нового якісного проекту закону. Ми готові передати його в комітет. Ми вважаємо, що нам не важливо, хто його розробив... Нам важливо, щоб цей закон було ухвалено», — сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду в середу.