Куряча монополія

Останні кілька тижнів ситуація з пташиним грипом призвела до того, що обсяги продажу м’яса птиці різко знизилися — люди просто бояться. Якщо в 2004 році середньостатистичний українець з’їдав за рік лише 12 кілограмів «поживного» курячого м’яса (у сусідній Польщі на душу населення припадає понад 23 кг), то зараз ця цифра загрожує зменшитися ще більше. Тим часом саме м’ясо птиці є найдоступнішим джерелом тваринного білка для наших співгромадян у світлі різкого подорожчання яловичини та свинини.

А вчора до цієї проблеми непрямо підключився Антимонопольний комітет. Він вирішив продемонструвати заклопотаність станом продовольчого кошика рядового співвітчизника в межах своїх повноважень. Турбота АМК виявилася в оприлюдненні результатів дослідження ринку курячого м’яса, що у світлі останніх подій є особливо актуальним: треба ж знати, хто виробляє цей потенційно небезпечний продукт і що робиться для того, щоб він не став реально небезпечним.

Проте мотив для розслідування був іншим. АОЗТ «Миронівський хлібопродукт» (торгова марка «Наша Ряба», Київ), ЗАТ «Оріль-Лідер» (Дніпропетровська обл.) і ЗАТ «Комплекс «Агромарс» (торгова марка «Гаврилівські курчата») були запідозрені в монополізмі, вірніше — в порушенні антиконкурентного законодавства. Але, на щастя чи на біду Антимонопольного комітету, монополія не виявилася. За словами головного фахівця відділу дослідження ринків АМК Євгенії Гаврис, ринок птиці в нас іще недостатньо сформований і впорядкований, щоб говорити про які-небудь стійкі монополії, що виникають у його межах. Щоправда, п’ятірка лідерів цього ринку, яка склалася ще на початку століття, залишається незмінною й досі. Проте ніхто з її складу не займає понад 11,3% ринку. Зрозуміло, що монополією тут і не пахне.

Варто відзначити, що у своїх дослідженнях Антимонопольний комітет розділив ринок на два види — замороженої й охолодженої птиці, мотивуючи тим, що м’ясо в цих випадках має різні показники поживності й корисності (охолоджене м’ясо ближче до свіжого, отже, їх не можна змішувати). Як відзначалося на засіданні, в 2004 році частка «Миронівського хлібопродукту» на ринку замороженого м’яса птиці становила 6,5%, «Оріль-Лідер» — 1,8%, а «Агромарс» — 1,35%. Тобто, наші заморожені кури конкуренції «ніжкам Буша», як і раніше, не становлять, а отже, монополії тут бути не може. Дещо інша ситуація з охолодженою курятиною: тут трійка лідерів посідає відповідно 16,07%, 8,3% й 13,2% від усього ринку. Однак і цього для монополії замало: згідно з законодавством, для індивідуальної монополії треба контролювати як мінімум 35%, для колективної — 50%.

Тобто на даному етапі жодних порушень конкурентного законодавства не було. Але не даремно ж Антимонопольний комітет заговорив про сукупну монополію. Хоча всі три компанії, об’єднавшись, не дотягують навіть до 50% і не можуть скласти конкуренції птахофабрикам місцевого значення чи дрібним фермерам, порушення вдалося відшукати. Суть його полягала в тому, що «Миронівський хлібопродукт» і «Оріль-Лідер», не спитавши заздалегідь дозволу Антимонопольного комітету, почали працювати під однією торговою маркою — «Наша Ряба». Як відзначалося на засіданні, якщо на початку співпраці на комбінат- «конкурент» продавалося 80% продукції, то в кінці 2005 року вже 99%. Крім того, в кінці 2002 року між компаніями було підписано ліцензійний договір, згідно з яким «Оріль-Лідер» дістав право на використання торгової марки «Наша Ряба». Фактично це означало злиття. Як заявила Євгенія Гаврис, такі дії без узгодження з АМК могли завдати шкоди конкурентності ринку.

Проте дослідження показало, що нічого особливого на ринку після цього квазізлиття не відбулося: обсяги продажу в компаніях збільшувалися відповідно зростанню самого ринку. Однак такого порушення АМК не міг пропустити без відповідних санкцій. Як повідомив перший заступник його керівника Юрій Кравченко, якщо «Миронівський хлібопродукт» визнає свою провину, комітет знизить розміри штрафу. Природно, комбінату нічого іншого не залишалося.

Як заявила директор юридичного департаменту цього підприємства Олена Пивовар, птахівники просто не подумали про необхідність узгодження в АМК, і попросила про поблажливість: комбінати, мовляв, об’єднувалися виключно в зв’язку з турботою про споживача. Таку цікаву причину вона аргументувала тим, що в «миронівців» уже був розкручений бренд і хороші технології, водночас як «Оріл-Лідер» володів хорошими виробничими потужностями. Разом вони могли б витіснити з ринку недоброякісне імпортне м’ясо й наситити ринок хорошою вітчизняною курятиною. Звучить дещо лицемірно, адже при цьому вони могли витіснити з ринку й інших вітчизняних виробників. Але нічого страшного все одно не сталося. Це непрямо підтвердив помічник голови правління комбінату-конкурента «Агромарса» Станіслав Денисюк, відмовившись від наданого слова. На його думку, яку він висловив журналістам після засідання, вільних ніш на ринку поки що вистачає.

Чи то прислухавшись до думки ринку та Міністерства агрополітики, яке заявило, що вітчизняних виробників курятини в ці важкі часи треба підтримувати, чи то повіривши виправданням «миронівців», АМК останніх пожалів. Замість можливого в таких випадках штрафу в розмірі 10% від загального доходу він призначив символічну суму в 350 тис. грн. «миронівцям» і 150 тис. грн. «Орілу» за порушення конкурентного законодавства у вигляді антиконкурентних узгоджених дій. І навіть більше. Вчора ще незаконне об’єднання АМК дозволив узаконити: «Миронівський хлібопродукт» отримав дозвіл придбати 90% «Оріль-Лідера».

Дивно лише, що дозвіл на об’єднання був даний раніше, аніж прийняте рішення про штраф. І це можна зрозуміти: боротьба з пташиним грипом вимагає жертв і від держави...