Кур’єри замість ТОП-менеджерів

Карантинні заходи виявилися справжнім випробуванням для всіх українців, а особливо — для малого і середнього бізнесу. Розважальні заклади, кав’ярні та ресторани, спортивні клуби, вся туристична сфера та послуги перевезення в один момент опинилися «поза законом». Їхні перспективи повернення на ринок поки досить невизначені. Підприємці зайняті тим, що підраховують збитки і щосили намагаються втриматися «на плаву». Разом з тим їхні працівники, котрі залишилися без засобів для існування, намагаються зрозуміти, чи буде їм де працювати після зняття обмежувальних заходів, чи варто вже шукати нову роботу.

За даними Державного центру зайнятості, нині в такому пошуку на 22% більше людей, ніж в аналогічний період минулого року. Лише від початку карантину в службі зайнятості зареєструвалися понад 71 000 нових безробітних. Ринок праці переповнений спеціалістами, а коло сфер, які нині активно набирають працівників, — досить обмежене. Структура ринку суттєво змінилися за останній місяць. Деякі тенденції на ньому — тимчасові, а деякі можуть зберегтися й після карантину. То що ж чекає на вітчизняний ринок праці в умовах пандемії?

РИНОК — ДЛЯ РОБОТОДАВЦЯ

За даними експертно-аналітичного центру рекрутингового порталу hh.ua | grc (https://kiev.hh.ua/), лише за перші 12 днів карантину кількість людей, котрі шукають роботу, зросла на 58% порівняно з аналогічним періодом у лютому. Відповідно, збільшилася і конкуренція. Якщо попереднього 2019 року на одну вакансію припадало приблизно шість-вісім резюме, то зараз показники зросли в більш ніж 2,5 разу. У Державному центрі зайнятості, у свою чергу, повідомляють: станом на перше квітня у них було зареєстровано на треть менше вакансій, аніж цього дня минулого року. Тобто на ринку праці, який тривалий час був кандидатським, перевагу знову матиме роботодавець.

Високий рівень безробіття і надалі прогнозує професорка Київської школи економіки Ганна ВАХІТОВА: «Уже зараз опитування демонструють, що частина людей — 4 — 10% втратили роботу, а ще орієнтовно 20% — у неоплачуваній відпустці. Без роботи залишилася частина людей, які проживають у приміській зоні та селах, а працювати їздили в сусідні міста. Дехто з них переорієнтувався на роботу в ближчих локаціях, хоч і з втратою в доходах. Відповідно до реакцій ринку праці під час попередніх криз, я очікую, що безробіття може залишитися на підвищеному рівні ще тривалий час».

ПОДОРОЖІ — НА ДРУГОМУ ПЛАНІ

Як повідомляють у hh.ua | grc, нині скорочення найбільше торкнулися туризму, готельно-ресторанного бізнесу та івент-індустрії. Цю інформацію підтверджують і в Державному центрі зайнятості. Усі ці сфери призупинили роботу на невизначений термін, і швидко відновитися після карантину вдасться не всім.

«Вважаю, що ресторанна галузь відновиться перша: її клієнти — споживачі з середніми та високими доходами, і головне — із заощадженнями, — припускає Ганна Вахітова. — Карантин — це стрес, а смачна їжа в приємній атмосфері — один із найпростіших способів розслабитися й отримати задоволення. Це так зване відкладене споживання, або компенсація. Крім того, це набагато дешевше, аніж, скажімо, відпустка в Італії. Івент-індустрія і туризм відновлюватимуться набагато повільніше, бо це витрати часів стабільності і зростання. Вони йдуть «під ніж» першими, а повертаються — останніми. Клієнти цих галузей — як корпоративні, так і індивідуальні — будуть більш стримані в післякарантинний період, фокусуючись скоріше на відновленні статус-кво або переорієнтації на нові ринки та доходи, що вимагає інвестицій, тоді як відпочинок може почекати».

Але проблеми торкнулися не лише зазначених сфер. Протягом останнього місяця частіше розміщували резюме і керівники, топ-менеджери, представники сфери виробництва, маркетологи, рекрутери, HR-менеджери. Є великий ризик для галузей, зав’язаних на міжнародну торгівлю, оскільки світова рецесія матиме наслідком сплеск протекціонізму (захисту державною власних товаровиробників) і спад експорту.

ЕПОХА ДОСТАВКИ

Деякі ж сфери через карантин, навпаки, відчули гостру потребу збільшити кількість працівників. Українцям радять менше виходити на вулицю і обмежити контактування з людьми, непродовольчі магазини — поки взагалі зачинені. Тому, щоб забезпечити свої потреби, люди почали частіше користуватися кур’єрською доставкою. Відповідно, зріс попит на профільних спеціалістів: кур’єрів, пакувальників, операторів служби підтримки, водіїв. Є потреба в медичних працівниках. Кількість вакансій у сферах медицини і фармакології за останній час зросла більш ніж удвічі.

«Ці вакансії — реакція ринку на попит, пов’язаний з ізоляцією, і перехід на онлайн-продажі та доставку, — розповідає Ганна Вахітова. — Вважаю, що підвищений попит на продавців та кур’єрів частково збережеться, позаяк частина споживачів, які вимушено спробували такі послуги, оцінюють їх позитивно. Збільшення масштабів цього сектору під час карантину покращить якість, виведе на ринок успішніших надавачів цих послуг. А от попит на фармацевтів, на мою думку, є виключно ситуативним. Після карантину він впаде до попереднього рівня».

За даними Центру зайнятості, крім згаданих вище користуються попитом також вакансії у сфері сільського та лісового господарства (тракторист, працівник з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва, агроном) та у сфері забезпечення правопорядку (охоронець, сторож). Стабільно високий попит на спеціалістів сфери ІТ. А Ганна Вахітова прогнозує також зростання попиту на фахівців із просування онлайн-контенту.

З’явилися також деякі «спеціалізовані» вакансії. Наприклад, за даними hh.ua | grc, є компанії, які шукають особистого і корпоративного вірусолога-контролера коронавірусу, фахівця з охорони праці та промислової безпеки, агента з продажу юридичних послуг для компаній, які постраждали від пандемії (антикризовий пакет). А компанії, які не можуть перевести всіх працівників на дистанційний формат роботи, розміщують вакансії для водіїв та координаторів виїзду транспортних засобів, які повинні контролювати шляхові листи і розподіляти замовлення для перевезень працівників компанії.

ОФІС — НЕ ЗНИКНЕ

Уряд активно рекомендував роботодавцям за можливості переводити працівників на дистанційну роботу, і багато компаній дослухалися до цієї рекомендації. Працівники масово користуються програмами віддаленого доступу до свого робочого комп’ютера, з клієнтами спілкуються по телефону, а наради проводять через Zoom. Досвід дистанційної роботи демонструє роботодавцям: не обов’язково витрачати кошти на утримання великого офісу, а проєкти все одно будуть просуватися. Можливо, дедалі більше роботодавців відмовлятимуться від офісного графіка і переведуть працівників на віддалений режим? Експерт Ганна Вахітова переконує — тенденція поки не приживеться.

«Досвід карантину та віддаленої роботи продемонстрував не лише переваги такого формату, а й недоліки. Особисте спілкування, зокрема спонтанне, є вагомою частиною робочого процесу. Чимало компаній до карантину практикували регулярні зустрічі працівників «на чай» або «для рефлексій» не просто так. Зазвичай участь у таких зустрічах хоч і була «умовно необов’язкова», але відслідковувалася або як мінімум активно заохочувалася. Наради, приміром, можна проводити й віддалено. Але чимало ідей, з яких потім виростає новий бізнес, народжується не під час нарад, а в більш невимушеній атмосфері. Не кажучи вже про те, що соціальна взаємодія є важливою для психічного стану, продуктивності та мотивації працівників. І доступні зараз в Україні й в усьому світі онлайн-технології та їхня якість не можуть повністю витіснити роботу офлайн навіть серед офісних працівників», — говорить вона.

Водночас пані Ганна очікує, що усвідомлення цих недоліків спонукатиме роботодавців до пошуку нових ідей, розробки онлайн-технологій та віртуальної реальності такого рівня, які ще вчора здавалися неможливими.