Квартира для генія
Чи достатні зміни до законодавства для вирішення житлового питання?Держжитлокомунгосп пропонує виключити з Житлового кодексу України, прийнятого Верховною Радою 7 липня, статтю, що визначає умови переселення наймачів і власників житлових приміщень при реалізації інвестпроектів із реконструкції районів житлової забудови. У комітеті зазначають, що ця стаття, внесена народними депутатами при підготовці Кодексу до другого читання, на відміну від прийнятого в першому читанні законопроекту «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», дозволяє приймати рішення про відчуження житла в районах, що підлягають реконструкції, без урахування думки тамтешніх жителів. Крім того, Кодекс передбачає, що власникам і наймачам відчужуваного житла буде запропоновано нове житло тієї ж площі, що й відчужуване, а не в 1,5 разу більше, як це було передбачене урядовою програмою «Територія якісного житла» та згаданим законопроектом, і не в межах території району (кварталу), що підлягає реконструкції, а в межах цього населеного пункту. На думку комітету, така редакція порушує права громадян, які проживають у застарілому житловому фонді, створює підстави для зловживань при реалізації програм заміни (реконструкції) застарілого житлового фонду (в тому числі «хрущовок»), і тому не може бути підтримана. Дивно, що Мінекономіки, Мінфін, Держбуд, Мін’юст і Мінпраці завізували прийнятий парламентом Житловий кодекс без зауважень. Згідно з ним, до власника може бути застосована норма примусового викупу житла, що мотивується суспільною необхідністю.
Закон поки що перебуває на підписанні в Президента України, а тим часом країні не вистачає футболістів, нобелівських лауреатів, космонавтів. Білборди, що закликають плодити геніїв, заполонили столицю. Шкода, там не пишуть, де новонародженим доведеться жити... Утім, розрахунок, швидше за все, спирається на те, що до моменту їхньої появи на світ про падіння обсягів будівельно-монтажних робіт згадуватимуть як про перекази давнини.
У країні 1,4 мільйона сімей, у яких уже підростають генії, стоять у квартирній черзі. І вона не зменшується, навіть попри на те, що, за словами першого заступника глави Держбуду Анатолія Беркути, у першому півріччі в експлуатацію ввели на 15,7% житла більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Нинішній стан речей кардинально зміниться, коли почне працювати державна програма будівництва «соціального житла». Сам по собі цей термін, дискредитований ще радянською програмою «Житло кожній сім’ї до 2000 року», враження не справляє. Але у вустах Беркути він перетворюється на щось солідніше — асоціюється з двокімнатною квартирою 60—70 квадратних метрів. Або з трикімнатною метрів 80—90. «Таке житло досить комфортне. Я називаю його економкласом. Його могли б будувати люди з достатком 300—400 доларів», — розповідає він.
Загалом у Держбуді на цю програму покладають великі надії. Щоправда, хочуть, щоб держава відшкодовувала з бюджету будівнику 25% від вартості квартири, а сім’ї середнього достатку надавало на інші 75% вартості квартири безвідсотковий кредит. Для втілення цієї ідеї в життя потрібен щонайменше указ Президента країни. Але навіть і точної дати наради, за підсумками якої мусить з’явитися на світ відповідний проект, поки що немає. Як немає і необхідних восьми мільярдів гривень. Двох — для початку будівництва та шести — для видачі безвідсоткових позик.
Терміново потрібен стратегічний інвестор. Без нього, виявляється, ми ні побудувати, ні реконструювати, ні замінити нічого не можемо. А в нас, крім новобудов, є ще один пріоритетний напрям житлового будівництва — заміна застарілого житлового фонду. «Ми цією проблемою займаємося не перший рік. Оновили 23 будинки по всій Україні. На тому гроші й закінчилися», — скаржиться Анатолій Беркута. Напевно, їх просто використали неправильно. Тепер мета та ж — спосіб застосування іншої. Інвестор будує нові будинки, куди відселяє мешканців, старі будівлі зносить, а на їхньому місці зводить нові, площу в яких і реалізовує за ринковою ціною. «Цей план можна запросто реалізувати у великих містах, де ціна за квадратний метр дуже висока», — вважає Беркута. Утім, не виключено, що такий план може спровокувати зростання цін на нерухомість на первинному ринку. Адже інвестори прагнутимуть окупити свої витрати.
Тим часом інспекції будівельного контролю доручено до середини серпня перевірити якість будівництва на об’єктах, прийнятих в експлуатацію в першому півріччі. Особливу увагу приділятимуть житлофонду, де часто будинки здаються в експлуатацію абсолютно непридатними для житла. Якщо чесно, то не дуже зрозуміло, що буде з уже побудованими і навіть заселеними будинками, в яких шкультигає якість. Але надалі, якщо замовник не зможе одразу в’їхати та жити або працювати, їх точно не прийматимуть. Загалом, квартирне питання — це не лише ціна, а й якість будівництва. І добре, що в Держбуді про це пригадали.