Квоти, що зупиняють прогрес

Незважаючи на участь України у Світовій організації торгівлі, наш уряд вимушений будувати довкола країни паркан, який не зможуть долати сировина і товари з-за кордону. СОТ стурбована, імпортери шукають нові ринки, колишні країни-партнери готують у відповідь санкції. «Обмежувальні заходи несуть тимчасовий характер, — ніби вибачаючись перед західним бізнесом, заявляє прем’єр-міністр України Микола Азаров і обіцяє: — Після збалансування ситуації з платіжним балансом ми підемо на скасування».

Але український бізнес і промисловість навіть такого небезперечного векселя ще не отримали. В Україні працює постанова уряду від 13 березня, якою, зокрема, вводяться квоти на постачання до країни коксованого вугілля. Його можна було б назвати хлібом металургії, якби цей «злак» був у наших надрах у достатку. Але коксованого вугілля в Україні мало, і воно до того ж за своєю якістю абсолютно не задовольняє сталеварів. Нагадаємо, що названою постановою Кабмін ввів на цей рік квоту на імпорт вугілля (коксованого, бітумінозного та інших видів) об’ємом 10,2 мільйона тонн і взагалі заборонив імпорт коксу. Хоч як дивно, квота включає також об’єми палива, необхідні для використання в технології пиловугільного вдування (2,5 млн тонн), на яку зараз переходять усі металургійні підприємства країни. Чи не зупинить вона остаточно прогрес у цій галузі?

Корпорація «Індустріальний союз Донбасу» переконана, що не зможе вижити без критично важливого для неї імпорту, а тому намагається, спираючись тільки на підтримку цементників, повалити вітчизняний антиімпортний паркан. «Проблема може виникнути вже наприкінці року, зазначає співвласник корпорації Сергій Тарута, — якщо працюватиме ця постанова Кабміну і наступного року. Частина споживачів (коксованого вугілля. — Авт.) повинні просто зупинитися — чи це будуть цементники, чи це будуть металурги. Зокрема ми розглядаємо таку ймовірність, і доволі серйозними можуть бути наслідки з точки зору зупинки Дзержинського (Дніпровського металургійного комбінату ім. Дзержинського, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл. — Авт.) у разі подовження квотування імпорту коксованого вугілля на 2014 рік». «Нам буде краще не працювати, не платити людям зарплату, ніж зазнавати таких величезних непорівняних збитків», — говорить Тарута. За його словами, заборона на імпорт боляче б’є по конкурентоспроможності українських металургів, оскільки без імпортного коксованого вугілля неможливо забезпечити випуск високоякісних сталей. Підприємець звинувачує державу в тому, що своєю забороною вона дискримінує власного вітчизняного виробника на міжнародному ринку. Зокрема він зазначає, що 13 мільйонів тонн коксу споживають підприємства, що працюють на пиловугільному вдуванні, що забезпечує країні економію закупівель газу. «Повертаємось до газу? Лобіюємо інтереси «Газпрому»?» — запитує заступник гендиректора ІСД з постачань вугілля і коксу Василь Гураль.

А Тарута не без гумору описує формальні причини, за якими ховається слабка юридична база постанови Кабміну про квоти на вугілля. Не випадково Окружний адміністративний суд м. Києва 10 червня визнав цю постанову незаконною, і металурги сподіваються, що уряд не заперечуватиме цього рішення (хоча голова Міненерговугілля Ставицький уже озвучив можливість апеляції). Виявляється, уряд стурбований наднормативними запасами на вугільних складах, що створює пожежонебезпечну, і навіть вибухонебезпечну ситуацію. Але, як пояснює металург, в Україні немає надлишку коксованого вугілля. На складах лежать здебільшого енергетичні сорти. Виходить, уряд, м’яко кажучи, лукавить. Цю думку підтверджує директор правового департаменту ІСД Сергій Ткаченко. Він розповідає про відповідь МНС на його лист із запитом про загрозливу ситуацію на вугільних складах. Виявляється, колегія міністерства це питання навіть не розглядала... Через що ж так турбується уряд? Чому йде на кількісні обмеження імпорту, які, за словами юриста, заборонені правилами СОТ?

Колегу підтримує радник юридичної компанії Sayenko Kharenko Наталія Микольська. Вона зазначає, що будь-яке квотування імпорту є порушенням правил СОТ. Винятки допускаються лише за умови документарного обѓрунтування, якого у нашого уряду немає. Експерт також зазначає, що дії уряду йдуть урозріз із зобов’язаннями України в рамках договору про вільну торгівлю СНД і з текстом парафованих документів про вступ до ЗВТ з Європейським Союзом.

Логіку уряду, що порушує міжнародні зобов’язання країни, не можуть зрозуміти і цементники. Голова Асоціації «Укрцемент» і директор Одеського цементного заводу Мігель Мошаду зазначає, що не бачить сенсу в тому, щоб рятувати вугільників країни, чия продукція наразі не знаходить збуту, і завдавати цим шкоди іншим галузям промисловості. «Рятувати вугільників на тиждень, не враховуючи того, що далі буде з гривнею?» — дивується фахівець. Він пояснює, що українське вугілля має високий вміст сірки, через що не можуть використовуватись у виробництві клінкери. І річ не лише в тім, що через це можуть постраждати печі і їх обладнання. Цемент з високим вмістом сірки просто небезпечно використовувати в будівництві. А без нього ця галузь просто зупиниться. Або ж доведеться купувати цемент за кордоном. Чи виграє від цього торговельний баланс? Виконавчий директор «Укрцементу» Петро Лопатьєв знаходить для ситуації, коли уряд зобов’язує цементників використовувати вітчизняну сировину, образне порівняння: «Діабетику говорять: ти ж патріот, то чому ж не їси Київський торт?»

Тарута передбачає, що надлишок вугілля на складах пояснюється збільшеними масштабами видобутку вугілля на нелегальних шахтах. «Це вже не «копанки», це вже індустрія, там величезна техніка, перерита, напевно, вже десята частина території Донбасу, — ділиться бізнесмен враженнями від недавнього польоту над Донбасом на вертольоті. — Там видобувають вугілля, яке не сертифікують, яке нелегально видобувають, намагаються його змішувати і нам постачати. Може, з цим балансом і виникають проблеми, але це не наші проблеми».

Таруту доповнює Гураль. Він говорить про так зване вугілля подвійного призначення, яке, за його словами, не придатне для коксування, і стверджує, що таким чином Міненерговігілля намагалося вирішити свої проблеми з енергетичним вугіллям, «переклавши його на плечі металургів». «Якщо ми перерахуємо баланс з вугіллям подвійного призначення, — продовжує заступник генерального директора ІСД, то виходить дефіцит 2 мільйони тонн. Це вугілля, якого офіційно, статистично немає в Україні. Я вважаю, що це вугілля, видобуте в копанках». Фахівець висловлює свою особисту думку, яка полягає в тому, що коріння постанови уряду про квоти росте саме з копанок...