Маніпуляція рейтингом doing business
або Чому комітет з питань промислової політики та підприємництва рекомендує відхилити «дерегуляційні новації» Міністерства економіки
Якщо інвестиції, то потрібен #ПромПакетРеформ (створення експортно-кредитного агентства, інвестиційні стимули для нових виробництв через індустріальні парки, зняття податків з промислових інвестицій, безкоштовне приєднання до інженерних мереж, держзакупівлі за формулою «Купуй українське, плати українцям!»).
Якщо ж комусь потрібна формальна підгонка рейтингів, Міністерство економічного розвитку та торгівлі внесло в парламент законопроект №6540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні».
«ЗБІРНА СОЛЯНКА»
Законопроект вносить зміни до 44-х законів абсолютно різних за природою та сферою регулювання. Це як змішати в одній мисці суп, торт, котлети, компот і молоко й назвати це комплексним обідом!
«СЛОН У КРАМНИЧЦІ ПОСУДУ»
Замість комплексного реформування третейського судочинства на основі концепції, напрацьованої в рамках проекту Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в Україні» законопроект створює колізії з новою редакцією Господарського процесуального кодексу (законопроект №6232) та, фактично, сіє хаос та беззаконня.
Розширення компетенції третейських судів на зовнішньоекономічні спори (які у всьому світі розглядаються міжнародним комерційним арбітражем) — правова бомба, здатна знищити і без того слабкий інвестиційний імідж України.
ФРАГМЕНТАРНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКРУТСТВА
Пропонуються зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» хоча в Раді розглядається комплексний законопроект №3132-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності процедур банкрутства».
«ГІБРИДНА» ДОВІРЧА ВЛАСНІСТЬ
ГНЕУ у своєму висновку вважає неприйнятною пропозицію про запровадження права довірчої власності у запропонованому законопроектом вигляді.
Слід відзначити, що більшість науковців у сфері юриспруденції, причому не тільки українських, вважають, що рецепція довірчої власності як інституту системи англо-саксонського (прецедентного) права у систему романо-германського (континентального) права є сумнівною, а ефективність від неї буде вкрай низькою. Не кажучи вже про величезні ризики.
У проекті запропоновано, щоб довірча власність виконувала функцію способу забезпечення виконання зобов’язань. Це, по суті, неприпустимим чином «змішує» зобов’язальні та речові права.
Неприпустимою є відсутність будь-яких обмежень для кредиторів у контексті забезпечення прав боржників, можливість довірчого власника одноособово встановлювати ціну за продажу майна. Це захист прав кредиторів (довірчих власників) на фоні правової дискримінації довірчого засновника (боржника).
НЕОБОВ’ЯЗКОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ
Законопроект скорочує перелік обов’язкових випадків проведення грошової експертної оцінки земель. Наприклад, робить таку оцінку необов’язковою для відображення вартості земельних ділянок та права користування земельними ділянками у бухгалтерському обліку відповідно до законодавства України.
Також законопроект запроваджує надзвичайно сумнівну норму «Грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін договору».
Вважаю це неприпустимим!
БЛАГИМИ НАМІРАМИ...
Навіть ті норми законопроекту, які мають, безумовно, позитивне спрямування та покликані полегшити життя підприємцям, виписані настільки «криво», що створюють колізії й не досягають мети.
Наприклад, спрощення присвоєння адрес об’єктам нерухомого майна виписано настільки нечітко та непрофесійно, що створює низку колізій і породжує правову невизначеність.
ФАХОВА ПАРЛАМЕНТСЬКА ПОЗИЦІЯ
Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) Верховної Ради: «За результатами розгляду у першому читанні ЗАКОНОПРОЕКТ ДОЦІЛЬНО ВІДХИЛИТИ». Висновок Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва, підтриманий членами Комітету одноголосно — повернути НА ДООПРАЦЮВАННЯ. Хоча є й депутати, які підтримують та навіть відстоюють цей законопроект.
На жаль, на подібні «дерегуляційні новації» МЕРТ витрачає енергію, час і кошти платників податків та міжнародних донорів. Замість того, щоб серйозно зайнятися промисловою та інвестиційною політикою разом із парламентарями, промисловцями, підприємцями, роботодавцями, інвесторами й платниками податків.
