Майбутнє, якого прагне людство

Найголовнішим індикатором та дзеркалом соціально-економічного становища української держави, добробуту народу, його освіченості, на думку заступника директора Національного інституту фтизіатрії та пульмонології Василя Мельника, є поширення в країні туберкульозу. Його більше там, де більше ВІЛ/СНІДу, наркоманії та алкоголізму, де більше забрудненість довкілля і менше віруючих, де гірший добробут і менша освіченість населення. До 2015 року, як повідомляє вчений, ми мали удвоє скоротити захворюваність та смертність від цієї небезпечної хвороби порівняно з 1990 роком. «Не вписуємося», — відзначає він і дає прогноз: якщо соціально-укономічні умови й надалі погіршуватимуться, то захворюваність туберкульозом зростатиме до небезпечних меж, якщо ж поліпшуватимуться, тоді епідемію можна буде хоча б поставити під контроль.

Та вже за два роки людство підбиватиме підсумки виконання Декларації тисячоліття, ухваленої 2009 року на саміті ООН та затвердженої 189 державами. У ній накреслювалися цілі, яких світова спільнота мала досягти до 2015 року у тих сферах людського життя, де нерівномірність розвитку виявилася найгострішою. А що далі? Адже, як бачимо, далеко не всіх цілей, до яких прагнули Об’єднані Нації, зокрема й Україна, буде досягнуто до 2015 року. Тим часом торік ООН започаткувала процес визначення і формування пріоритетів та цілей розвитку на період після 2015 року. Згідно з цим рішенням, з грудня 2012 по березень 2013 року агенції системи ООН в Україні почали спільно з нашим урядом національні консультації з підготовки порядку денного нової доби людства, яка розпочинається після 2015 року.

Цього тижня українські експерти підтримали три головних компоненти, визначені світовою спільнотою обов’язковими складовими нового порядку денного. Це — захист прав людини, зменшення нерівності, сприяння сталому розвитку. Під час національних консультацій виникла потреба визначити основні конкретні та універсальні цілі, досягнення яких сприятиме прискоренню соціального та економічному розвитку, сталому навколишньому середовищу, а також миру та захищеності у світі й у кожному конкретному регіоні.

Як зазначив радник Президента України Юрій Карокай, таким чином учасники відповідної дискусії отримують можливість ніби доторкнутися до майбутнього й створювати глобальну модель розвитку. Але голова правління Українського інституту соціальних досліджень Ольга Балакірєва, як і належить науковцю, починає розмову з сучасності. Вона нагадує про сім цілей, визначених Україною на період, що завершується. І при цьому відзначає, що ціль четверту — зменшення дитячої смертності, та п’яту — поліпшення здоров’я матерів, ще не досягнуто, але є надія, що до кінця 2015 року це буде зроблено. Є й певні зрушення у забезпеченні гендерної рівності. Інші цілі й досі залишаються актуальними і проблемними, оскільки досягти їх, за словами Балакірєвої, не дозволяє сучасний рівень мобілізації фінансових ресурсів. Експерт підкреслює, що дуже важливо при визначенні нових цілей тисячоліття залучати й представників уразливих верств населення...

В ході обговорення нового порядку дня для тисячоліття експертне середовище висувало різноманітні пропозиції. Так, представниця молодого покоління Оксана Мельничук вважає, що одним з найважливіших факторів суспільного розвитку є культурна політика держави. На її думку, вона навіть важливіша за економічне зростання, оскільки забезпечує, зокрема, самоідентифікацію української нації.

Виконуючий обов’язки директора Міжнародного центру перспективних досліджень Володимир Панченко пропонує розробити концепт так званої «економіки міри», аби обмежити швидкість перетворення людства на споживацькі суспільства, потреби яких вже й зараз нашій планеті усе важче задовольняти. «Крім зростання ВВП, — відзначає експерт, — суспільству потрібні й інші цілі та показники, що характеризують його розвиток». Людство відтепер має діяти, виходячи, здебільшого, з принципу екологічної доцільності.

З цим згоден й очільник Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв. Серед п’яти його пропозицій до контенту нового тисячоліття відновлення глобальних ресурсів (до них деякі вчені тепер відносять навіть нафту), а також демілітаризація економік і контроль за роззброєннями та перехід від освіти населення до глобального просвітництва і головне — на національному рівні. «Нам треба турбуватися про наше коріння», — відзначає Єрмолаєв.

«Пріоритети розвитку після 2015 року мають бути значно амбітнішими, ніж тепер», — вважає відомий економіст Ігор Шумило. Але, на його думку, досягти поставлених цілей, зважаючи на підсумки попереднього періоду, буде дуже важко. Експерт риторично запитує, чи просунулася Україна вперед як за нинішньої, так і за попередньої влади у дотриманні прав людини, у зменшенні майнової нерівності? Чи стало виконання цілей тисячоліття показниками для оцінки чиновників та влади загалом? На думку Шумила, в Україні не було і немає прозорої передбачуваної політики. «Відчуття таке, що ми рухаємося до прірви», — наголошує економіст.