Майданчик для відповідального партнерства

У Києві презентували проект «Підприємство 2020: роль бізнесу в суспільстві». Його мета — створити національну модель співпраці бізнесу та суспільства. Остання ж повинна допомогти бізнесменам до своїх завдань додавати соціальні та екологічні аспекти.

Ініціатором вищезгаданої стратегії виступив Центр «Розвитку корпоративної соціальної відповідальності». За основу розробки українського проекту, як зазначили фахівці організації, була взята стратегія ЄС «Європа 2020» та проект Всесвітньої бізнес-ради зі сталого розвитку «Бачення 2050».

Проект, як розповіла «Дню» голова правління Центру «Розвитку КСВ» Марина Саприкіна, триватиме один рік. За цей час, за її словами, має пройти опитування експертів, яке і визначить головні виклики розвитку українського суспільства та бізнесу в наступні десять років. Паралельно працюватимуть робочі групи за сімома напрямами (освіта, здоров’я нації, інфраструктура та розвиток регіонів, інновації, технологічна готовність, демографія, ринок праці, довкілля). Саме це експертне середовище, підкреслила Саприкіна, повинно буде розробити методику уникнення виявлених викликів. У кінцевому підсумку ініціатори проекту планують отримати комплексне стратегічне бачення того, що очікує суспільство від бізнесу в 2020 році. «Започаткований проект — це своєрідна національна платформа для обговорення соціальної ролі бізнесу в суспільстві», — підсумовує Саприкіна.

За словами заступника голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Віктора Івченка, можна багато говорити про необхідність включення соціальної складової в бізнес-стратегії компаній, але бізнес інвестуватиме тільки у вигідні йому проекти. Тому перед тим як робити його активним партнером суспільства, слід з’ясувати, що вчора, сьогодні й завтра відбувається з бізнесом. Крім того, потрібно на державному рівні всіляко допомагати, щоб полегшити підприємництву життя (спростити відкриття, закриття бізнесу, розвивати інфраструктуру). Тоді й бізнес обернеться до суспільства обличчям і стане його стратегічним партнером, підкреслює заступник голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації. Зі свого боку Івченко обіцяє, що агентство підтримає проект, а його представники увійдуть у координаційну раду і спільно з ініціаторами розроблять важливі практичні рішення для вирішення потрібних проблем на шляху соціалізації бізнесу.

Готовий приєднатися до проекту й Український національний комітет Міжнародної торгової палати, каже його президент Володимир Щелкунов. Крім того, він пропонує об’єднати зусилля ініціаторів проекту з наявними у Комітету розробками. Наприклад, різноманітні напрями і форми звітності з екології для бізнесу тощо.

У свою чергу директор Департаменту державної екологічної політики та міжнародної діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України Володимир Білоконь також відзначає зацікавленість відомства в соціалізації бізнесу. Сьогодні, за його словами, міністерством розробляється нова стратегія державної екологічної політики, яка за багатьма критеріями та аспектами збігається з поставленими завданнями цього проекту. Тому міністерство готове надавати свої розробки й допомогу учасникам дискусій в рамках проекту, щоб зробити їх частиною соціальної відповідальності бізнесу. «Нова екологічна політика передбачає залучення всіх механізмів державного регулювання, щоб зменшити тиск на довкілля. І тут важливо досягнути партнерських взаємин між владою, бізнесом і громадськістю», — каже він.

До проекту вже погодилися приєднатися деякі компанії. Так, за словами керівника Управління планування та контролю Дирекції з питань стратегії та інвестицій компанії «Метінвест» Костянтина Головка, інтереси бізнесу та суспільства нерозривно пов’язані. «Бізнесу та суспільству загрожують аналогічні ризики», — каже він. Поряд з такими викликами, як відсутність розвинутого ринку праці, інфраструктури в регіонах та технологічна відсталість, на зниження конкурентоспроможності бізнесу впливатиме ще й фактор недотримання екологічних нормативів. Тож, на його думку, усвідомлюючи свою відповідальність перед суспільством, бізнес повинен допомогти вирішити поруч з іншими проблемами й екологічну.

ДO РЕЧI

За даними дослідження «Корпоративна соціальна відповідальність 2005—2010: стан та перспектива розвитку», більшість підприємств до соціальної відповідальності відносять надання благодійної допомоги громаді, розвиток власного персоналу та чесне введення бізнесу. Як і 2005 року, лише третина компаній асоціюють здійснення екологічних проектів та участь у регіональних проектах розвитку із соціальною відповідальністю. Майже третина українських компаній зазначила, що не здійснюють подібні заходи. Для більшості з них соціальний аспект бізнесу не актуальний через брак коштів, а кожна десята така компанія вважає, що це функція держави. Лише незначна частина українських підприємств (у межах похибки) продемонструвала абсолютне неприйняття соціальної відповідальності. Головною перешкодою для своєї соціальної відповідальності бізнес називає брак коштів, податковий тиск та недосконалість нормативно-правової бази щодо сприяння реалізації соціальної відповідальності. На думку двох третин опитаних, у найближчі роки для розвитку соціальної відповідальності потрібно розробити й ухвалити Національну стратегію розвитку соціальної відповідальності, запровадити окрему просвітницьку програму для споживачів, провести широку інформаційно-просвітницьку кампанію з питань соціальної відповідальності, упровадити принципи соціальної відповідальності в діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування.