«Мажоритарні» страждання

Ще не так давно в Україні існувала приказка: «Хороший юрист знає закони, а чудовий — знає суддю». Однак неухильне і все ж дуже повільне входження України до категорії цивілізованих європейських країн нерідко примушує згадувати цей жарт. Одним iз останніх прикладів стала справа про статут ВАТ «Київстар», усе ж таки благополучно вирішена днями Верховним судом.

27 липня він припинив дію рішення Вищого господарського суду (ВГС), яке було ухвалене рівно місяцем раніше й невимовно здивувало всіх зацікавлених осіб: воно відміняло... власну постанову, прийняту ще 22 грудня 2005 року, з формулюванням «за знову відкритими обставинами». Нагадаємо, в грудні ВГС України оголосив кілька пунктів статуту ВАТ «Київстар» такими, що не відповідають законодавству, та наказав акціонерам привести їх у гармонію з правовими нормами. Проте один з акціонерів «Київстару» — норвезька компанія Telenor — протягом кількох місяців не поспішав виконувати розпорядження суду. І тільки в червні стало зрозуміло, чому.

За два тижні до 27 червня норвезька компанія дуже таємно подала у ВГС клопотання про перегляд грудневих рішень, однак не визнала за потрібне повідомити про це інших фігурантів справи — мобільного оператора «Київстар» і російську компанію Altimo, другого акціонера цього товариства. Загадкове клопотання розглядали за відсутності учасників процесу та неймовірно швидко: в нормальній судовій практиці на розгляд такої справи відводять щонайменше два тижні, а зазвичай не менше одного-двох місяців, тоді як саме це звернення було відпрацьоване у найкоротші терміни — рівно за два тижні. Такий поворот справи примушує замислитися — а чи не був червневий судовий «демарш» зрежисованим і продуманим заздалегідь? Чи не стало червневе рішення результатом залаштункової «домовленості» норвежців із судом? Згідно з висновком юристів, такого ходу справи не можна відкидати. Експерти-правознавці вважають, що в цьому випадку порушені не лише процесуальні норми, а й один з основних принципів міжнародного права — принцип остаточності судового рішення, прописаний у міжнародно-правових конвенціях, до яких приєдналася Україна. Адже рішення вищої інстанції у справі було ухвалене 22 грудня, його підтвердив і Верховний суд. У зв’язку з цим підстави рішення ВГС — деякі «знову відкриті обставини» — щонайменше, мають дивний вигляд.

До речі, про статут і згадані зміни. Що саме вимагав змінити суд? Статут «Київстару» не відповідав нормам права — і була необхідність привести всі пункти документа у відповідність із чинним законодавством. Однак, якби норвезька компанія негайно прислухалася до вимог суду, то втратила б можливість одноосібно призначати або звільняти весь вищий менеджмент компанії «Київстар», зокрема президента та членів ради директорів.

Найбільше дивує той факт, що Telenor, яка декларує свою сувору прихильність до права та законiв країни перебування, у своєму прагненні втримати контроль над оператором опинилася вплутаною в нечисту історію, яку в юридичних колах уже іменують не інакше, як корупційним скандалом. Що ж підштовхнуло солідну європейську компанію до дивних кроків, які, і це цілком очевидно, здійснені в обхід нашого законодавства? Ми пам’ятаємо, що початок роботи «Київстару» припав на період правління Леоніда Кучми — як відомо, великого друга, якщо не ділового партнера, компанії Telenor. Це був період становлення ринкових відносин, який тепер нерідко називають незрозумілим, «диким», і не виключено, що свої сьогоднішні правила гри в Україні норвезькі партнери запозичили саме з тієї епохи. Однак часи змінилися.

Верховний суд України на колізію з прийняттям/скасуванням судових рішень відреагував грамотно. Червневе рішення ВГС призупинене, і сьогодні норвезьким інвесторам доведеться у найкоротші терміни змінити статут компанії, повернутися до точного дотримання букви закону.

Щоправда, скасуванням рішення від 27 червня історія з головним акціонером «Київстару» не закінчиться: виникли підозри в корупції, що стосуються не лише Telenor, а й конкретних співробітників Вищого господарського суду. У світлі такої ситуації в російській Altimo не відкидають, що за фактом таємничого червневого клопотання та винесеного супероперативного рішення може бути подана відповідна заява в прокуратуру про початок карного розслідування. Нехай правоохоронні органи дадуть відповіді на всі виниклі запитання, щоб потім цю негарну історію можна було остаточно закрити та здати в архів.