Менеджмент для малого міста

Великі міста, як відомо, мають значні проблеми, але маленькі — ще більші. Це — мізерний бюджет, занепад житлово- комунального господарства, низький рівень розвитку міської інфраструктури, міграція мешканців у пошуках «кращого життя». І все проростає з єдиного грунту — недостатнього фінансування. А якщо взяти до уваги, що малі міста — це третина населення країни, то питання про методику роботи над місцевими бюджетами стає надзвичайно актуальним. Втім, тут не може бути єдиного підходу. Як правило, місцевості з хорошими природними умовами, або розташовані поблизу мегаполісів, мають значні переваги.

Від міста енергетиків Українка до столиці лише 40 кілометрів. Живе тут 15 тисяч чоловік, і чимало з них працюють на Трипільскій ТЕС. Колись саме вона була основним джерелом надходжень до місцевого бюджету і найбільшим работодавцем міста, як то кажуть, місто- і бюджетоутворюючим підприємством. Сьогодні цей статус значною мірою втрачено. На перше місце вийшов малий і середній бізнес. На місцевих підприємствах виготовляють різноманітні вироби, зокрема, тарну упаковку, баки для автозаправок, фарбу для волосся тощо.

Але місцева влада намагається пузбутися односторонньої, виробничої орієнтації. Колись Трипільскій ТЕС виділила кошти на будівницто спортивного комплексу. 1993 року його було призупинено. Відтоді на мальовничій набережній міста височить незугарний довгобуд. Сьогодні місцева влада взялася за відродження будівництва, і тим самим зробила перший крок на шляху до отримання містом статусу центру відпочинку. В цьому сенсі Українці пощастило — природні умови тут чудові. Саме тут у Дніпро впадає Стугна, а поряд — сосновий ліс. Тож є намір використати все це багатсво з користю як для людей, так і для муніципального бюджету.

За словами мера міста Павла Козирєва, влада Українки має намір перетворити набережну на сучасну рекреаційну зону. Вже відбувся відбір проектів для будівництва стадіона і фізкультурно-оздоровчого комплексу. За попередніми підрахунками на це піде близько 10 мільйонів гривень. Кошти виділятиме місцевий бюджет, а саме: із фонда розвитку міста. Козирєв говорить, що будуватимуть «не на гроші інвесторів, а на гроші міста, аби всі мешканці Українки могли вільно користуватися цими об’єктами».

Козирєва не випадково турбує доступність рекреаційних об’єктів для громадян міста. Адже у інвестора можуть бути зовсім інші наміри. «У міськраді тридцять членів, iз них четверо — кияни. Яке вони мають відношення до міста?» Мер також порушує питання: відносини між гілками влади в містах. «І фінансова залежність — тут не головна, це лише верхівка», — підсумовує він, бо вважає, що сьогодні будується вертикаль, яка відсуває місцеве самоврядування з тим, щоб керувати всім iз Києва.

Конкретні пропозиції щодо покращання фінансового становища Українки має не лише мер. Генеральний директор Української компанії розвитку Юхим Бородулін розповідає: «В Українці є сто з чимось гектарів землі, які наша компанія взяла в оренду. Тут ми плануємо побудувати тисячу котеджів (раніше ця компанія виділила 500 тисяч гривень на фінансування муніципальної програми «Дороги і тротуари» в місті Українка). Це позначиться на рівні життя мешканців міста («Багаті люди і люди середнього класу платитимуть більший податок і не державі, а в муніципальний бюджет»). Крім того, тут буде створено чимало нових робочих місць. Інвестор виклав також своє бачення «правильної» громади: «Коли є люди, у яких є ініціатива і гроші, які вкладають свої гроші не в благочинність, а з метою отримати прибуток, які приходять і розвивають в конкретному місці конкретні речі, а потім частину прибутку віддають в місцевий бюджет, то це і є громада. І взагалі важлива не сама громада, а її керівник, мер міста. Це повинен бути висококваліфікований менеджер. В будь-якій країні світу у керма стоїть хороший менеджмент». Схоже, у Бородуліна з Козирєвим нормальні ділові стосунки, які будуть і надалі розвиватися.

Проте вони багато в чому залежать від того, як буде провадитись податкова реформа, чи вдасться реально посилити роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів, що вимагає розробки та реалізації регіональної податкової політики. На думку багатьох експертів, вона повинна ґрунтуватися на чіткому законодавчому розподілі повноважень, відповідальності та фінансово-економічної бази між державними, територіальними і місцевими рівнями управління. Податкова система має здійснюватися шляхом встановлення стабільних ставок податкових відрахувань до державного і місцевих бюджетів та розширення прав місцевих органів виконавчої влади щодо формування і використання місцевих податків та зборів. Як зазначив Козирєв, податок на майно може відродити якусь справедливість у цій царині. «Наприклад, хтось має в нашому містечку будинок, але прописаний в Києві, а тому сплачує податки, які йдуть до бюджету столиці. Новий податок на майно вирішить цю ситуацію — на кого б не був записаний будинок, де б не знаходився власник, він сплачуватиме податок, який йтиме в бюджет міста». Крім того, мер Українки виступає за відродження практики перерахування до місцевих бюджетів половини коштів від обсягу перевиконання прогнозних показників доходів державного бюджету, що є базою для перерахування дотацій.

Тим часом ще в березні 2004 року вступив у дію закон про запровадження загальнодержавної програми розвитку малих міст. Проте, за словами Голови секції малих міст Асоціації міст та громад України (надалі — АМУ) Козирєва, з того часу і до сьогодення він жодного разу не отримував реальних коштів на її виконання. Нещодавно Верховна Рада доручила Кабміну, в ході підготовки проекту держбюджету 2007, предбачити кошти на виконання ряду загальнодержавних програм. Однак у цьому переліку не знайшлося місця для такої необхідної регіонам програми розвитку малих міст.

Виконавчий директор, віце- президент АМУ Мирослав Пітцик вважає альтернативним рішенням співпрацю в питаннях формування бюджетів малих міст, так само як середніх і великих, iз Міністерством фінансів. А ще не слід забувати, що Верховна Рада схвалила нещодавно постанову «Про основні напрями бюджетної політикити України на 2007 рік» (Бюджетна резолюція). В ній, зокрема, приділено достатньо уваги стосункам між державним та місцевими бюджетами. Там же передбачається, що кошти, спрямовані на виконання делегованих повноважень місцевим радам, мають обраховуватися відповідно до державних соціальних стандартів та інших діючих норм.