Мільярдний борг за російський газ

За даними на 21 вересня, заборгованість НАК «Нафтогаз України» за отриманий російський газ становить $999,4 млн. Ця сума включає успадкований борг за 1997-1998 рр., взяті на себе боргові зобов'язання оптових покупців газу і отриманий у 1999 р. газ від МЕК «Ітера».

Зокрема, як повідомило агентству Інтерфакс-Україна компетентне джерело в НАК «Нафтогаз України», борг НАК перед РАТ «Газпром» за отриманий у 1997- 1998 роках газ з урахуванням відвантаженої продукції для погашення цієї заборгованості становить $662,3 млн., перед МЕК «Ітера» — $83,4 млн. Заборгованість за договорами оптових покупців газу (АТ «Мотор-Січ», корпорації «Єдині енергетичні системи України», АТ «Інтергаз», центру «Сигма») становить $253,7 млн.

За даними на 1 січня 1999 р., борг «Нафтогазу України» перед «Газпромом» за газ, отриманий у 1997-1998рр., становив $716,7 млн., борг інших оптових покупців російського природного газу на цей час становив $323,9 млн. Протягом поточного року борг «Нафтогазу України» перед «Газпромом» не збільшувався, оскільки природний газ від «Газпрому» надходив тільки в рахунок оплати за транзит територією України. Усього за 8 місяців в рахунок погашення заборгованості перераховано $10,8 млн. валютою, крім того, проведено взаємозаліки за товарні поставки на суму $116,7 млн., відвантажено продукції на суму понад $7 млн.

Разом з тим у лютому 1999 р. і в грудні 1998 р. було допущено понадконтрактний відбір російського газу з магістральних газопроводів, які компанія вважає «товарним кредитом», у обсягу відповідно — 1,02 млрд. куб. м і 1,5 млрд. куб. м, що й досі документально не оформлено з його власником.

У 1999 році МЕК «Ітера» постачила в Україну 1,8 млрд. куб. м газу на суму $88,3 млн., а також 4,6 млрд. куб. м газу на суму $225,4 млн. в рахунок оплати за транзит природного газу ВАТ «Газпром» територією України.

У НАК «Нафтогаз України» зазначають, що, відповідно до українсько-російських домовленостей, досягнутих у жовтні-листопаді 1998 року, українська сторона мала до 1 липня 1999 р. постачити в Росію продовольство і матеріально-технічні ресурси на суму $1 млрд. в рахунок погашення боргу за отриманий природний газ. Однак тривала відсутність рішення РФ щодо механізму постачання продукції в рахунок погашення боргу виключала можливість проведення самих поставок, а невизначеність із затвердженням порядку фінансування у 1999 р. витрат федерального бюджету на оплату продовольства і матеріально-технічних ресурсів, постачених з України, унеможливлювала проведення взаємозаліків.