МIМ: ідеї, які нас надихнули

«Сьогодні ми можемо говорити про постійну деградацію й постійне погіршення експортно-імпортного профілю української економіки як частини світової економіки», — констатував у четвер заступник директора Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАНУ Валерій Новицький. У цих думках, не позбавлених, звісно, певної логіки, проте таїться величезна небезпека для країни. Ми ніби самі себе живцем ховаємо...

Проте такі настрої, на щастя, в нашій країні не домінують. У той же день у цьому могли переконатися ті, хто брав участь у засіданні бізнес-клубу Міжнародного інституту менеджменту (МІМ-Київ), де через усі виступи червоною ниткою проходила ідея підвищення конкурентоспроможності України. Та й саме засідання пройшло під гаслом «Ідеї, які нас надихнули». Але що може цей, узагалі-то, невеликий навчальний заклад, який шліфує на західний манер майбутніх топ-менеджерів нашого бізнесу? Як виявилося, зовсім немало й саме в тому напрямку, щодо якого засмучувався Новицький. МІМ уже не перший рік практикує стажування слухачів програм МВА в країнах, що займають перші місця у світових рейтингах конкурентоспроможності. Тут упевнені, що динамічна сучасність руйнує стереотипи, й тому намагаються якомога повніше знайомити учнів із найкращим світовим досвідом. 2009 року для стажування були обрані три країни, що очолюють рейтинг світової конкурентоспроможності: США, Гонконг, Швейцарія.

Керівник швейцарської групи, віце-президент МІМ-Київ Юрій Мартинюк дуже своєрідно охарактеризував цю країну. За його словами, люди тут колись зуміли домовитися й, у результаті, створили для себе сприятливе середовище проживання, що дозволило прийти від здорового глузду до благополуччя. Чим не «дороговказ» для України? Держави в цій країні, як говорить викладач МІМ, якось не видно. Зате впевнено розпізнається її сигнал для бізнесу («мова бізнесу — мова сигналів») — у Швейцарії все стабільно.

Цікаві висновки зробили зі знайомства з цією країною «класичного» капіталізму й слухачі. Найбільше їх, певна річ, цікавила робота банківської системи. Сергій Денисенко розповів, що банки у Швейцарії працюють здебільшого як хедж-фонди, й їхній величезний, накопичений століттями досвід дозволяє багатьом підприємствам уникати фінансових проблем. Займаються вони (цілковито в рамках закону) й податковою мінімізацією, що, втім, викликало останнім часом деякі проблеми. І все ж таки компроміс у країні навколо цього питання було знайдено. Молодий бізнесмен зазначив, що швейцарські банкіри зараз радять: розумним людям краще сидіти в «кеші», й не поспішають шукати альтернативи долару. Причини кризи вони бачать у тому, що була спроба швидко заробити на короткострокових проектах і на чужих грошах. Мають вони пораду й для України: нам треба якнайшвидше переглянути фінансове законодавство, щоб не заважати переміщенню грошей, оскільки нинішні перешкоди дуже заважають інвесторам.

А ось деякі спостереження стажистів з приводу компаній, які вони відвідали (до речі, в принципі, це не так легко зробити, але для МІМівців усі двері легко розчинялися при першій згадці імені фундатора інституту й голови Наглядової ради Богдана Дмитровича Гаврилишина). У «Філіпп Морріс», наприклад, — ніде не заборонено курити. В «Нестле» — компанія не зважає на короткочасний результат. Її цікавить лише стратегія розвитку. Swatch Group створили 25 років тому вихідці з Північної Африки та Йорданії як компанію, що випускає дешеві годинники на кожний день. Тепер вона випускає 90% годинникових механізмів швейцарських годинників, зокрема, й для конкурентів, покриваючи весь сегмент ринку. Українці подружилися з директором Swatch, колишнім кінорежисером паном Хайеком. За його словами, успішне виробництво починається з ідеї, до якої додаються люди, гроші й... мистецтво. Таким, незважаючи на кризу, процвітаючим побачили МІМівці мало не найстаріший у світі швейцарський капіталізм.

У Гонконгу капіталізм — із сильним державним акцентом. Наприклад, державна структура «Гонконгінвест» шукає й, що ще важливіше, знаходить, інвесторів у всьому світі, зокрема й для приватного бізнесу. У цьому спеціальному адміністративному районі Китаю дотримуються режиму повної автономії за принципом: одна країна — дві системи. Центральна влада відповідає лише за оборону й зовнішню політику. За все інше — уряд Гонконгу, цієї колишньої англійської колонії, що сьогодні дуже схожий на нью-йоркський Манхеттен.

Гонконг майже нічого не виробляє. Його головні сфери діяльності — консалтингові послуги, торгівля, а також транзит, що зумовлено стратегічним розташуванням цієї країни. Якщо провести навколо неї коло, до будь-якої точки якого можна дістатися всього за п’ять годин лету, то виявиться, що в суміжних країнах живе половина землян. Дуже всіх вразив порт, крани якого працюють без людей — ними керують комп’ютери. Але головне, що саме тут, а також у конкуруючому з Гонконгом континентальному Китаї, українців, український бізнес по-справжньому чекають. Тут усі працюють під гаслом «Ми зробимо все для вашого бізнесу!» Розповідаючи про це, викладач МІМ Ліна Хасан-Бек зазначає, що український бізнес спокійно може брати тут гроші, яких йому зараз так критично бракує. Вона підрахувала, що український експорт до цієї густонаселеної частини світу — всього два долари на одного китайця. І є товари, які вони готові брати. Це, наприклад, соняшникова олія, а також карамель, варення.

Слухача Андрія Клочка здивувала гнучкість у роботі гонконгського бізнесу. Наприклад, у туристичних районах, де земля й приміщення коштують дуже дорого, магазини влаштовують не більш як на 20 квадратних метрах, а їхні склади — всього на двох. Але товар на складах лежить не більше десяти днів, а в самому магазині — не більше двох-трьох.

Олександр Понеділко, який, схоже, як і багато інших слухачів МІМ, має чималий практичний досвід підприємництва, також зазначає, що в Гонконгу й Китаї українців чекають і відкриті для партнерства. Головне, зуміти викликати в людини прихильність до себе. Для розміщення й роботи бізнесу тут, на його думку, створено всі умови. Скажімо, податок на прибуток не перевищує 10%, але, як розповідають китайці, ще не було випадку, щоб хтось платив більше 5%. Так побудоване законодавство. «Туди треба їхати й працювати», — закликає Понеділко й додає, що під час занять, на яких українці пропонували різні бізнеси, професор Вонг не відхилив жодної пропозиції, оскільки, на його думку, всі вони можуть бути успішно реалізовані.

Модератор засідання бізнес-клубу Олексій Виноградов у відповідь на цю інформацію заявляє: «Вже зрозуміло, що моя дочка вчитиме китайську мову»... І розповідає про те, як вигідно задіяти в торгових операціях у цьому регіоні одночасно і Китай, і Гонконг, оскільки експортний податок у Китаї всього 5%, а в Гонконгу його взагалі немає.

Підприємницьким нарекли стажисти американський капіталізм, що базується на глибоких знаннях і високих технологіях. Тут є чому повчитися, скажімо, в Tepper School of Business при Carnegie Mellon University, де свого часу працювало шість Нобелівських лауреатів у сфері економіки. Викладач МІМ-Київ Володимир Данько не один рік жив і працював у Штатах, проте він у захваті від таких прослуханих навчальних курсів, як «З чого починається конкурентоспроможність», «Влада та вплив неформального лідерства в організації». Виходець із Донецька, він зазначає, що ще 30 років тому й Пітсбург був містом димлячих труб і териконів, а тепер став академічним центром. На його думку, цей досвід треба рішуче переймати й Україні. Щоправда, Данько навів аргументи на користь того, що ще зарано говорити про перемогу над фінансово-економічною кризою в США. Він прогнозує другу й навіть третю його хвилю. Але один молодший його колега зауважив, що в американців іще багато резервів. За його словами, варто їм навчитися вимикати освітлення в своїх висотних офісах, як криза буде подолана. А от слухач МБА Валентин Хохлов вбачає в американському капіталізмі дуже багато корисного для нас. Зокрема, зарплату менеджерів у багатьох компаніях поставили в залежність від задоволення клієнтів, а в інших — інженери один день на тиждень працюють на громаду, на території якої розташоване підприємство — так реалізовується принцип соціальної відповідальності. А ще всіх, хто побував у Штатах, вразила велика увага до нового напрямку в діяльності компаній — управління змінами. Тож питання тривалості кризи в США дискусія не вирішила.

Це належить зробити під час наступного стажування, на яке МІМ запрошує українських бізнесменів. Воно відбудеться в травні наступного року в уславленій Силіконовій долині.

КОМЕНТАР

Ірина ТИХОМИРОВА, президент МІМ-Київ:

— Стажування слухачів МІМ-Київ за кордоном — невід’ємна частина нашої навчальної програми. Але чому ми проводили її саме в цих країнах — США, Гонконгу й Швейцарії? Річ у тім, що з 2007 року МІМ-Київ став партнером однієї з найкращих бізнес-шкіл Європи й світу — IMD, що працює в Лозанні (Швейцарія), в проекті «Щорічний рейтинг конкурентоспроможності країн світу». Саме завдяки нашим зусиллям Україна бере участь у рейтингу, хоча місця, які ми посідаємо, на жаль, не з кращих. Але, як то кажуть, поінформований, значить, озброєний і можеш окреслити шлях для руху. До першої п’ятірки найбільш конкурентоспроможних країн світу входять три згадані країни — США, Гонконг, Швейцарія. З них ми й побудували трикутник нашого стажування цього року. Причому кожна програма мала свої особливості, але всі вони були об’єднані вибором компаній, які відвідують наші слухачі. Можна сказати, що саме вони визначали конкурентоспроможність своєї країни. Ми сподіваємося, що завдяки цьому стажуванню наші слухачі зможуть перенести досягнення країн і компаній, які відвідали, на український грунт і підняти рейтинг конкурентоспроможності України.

ДОВIДКА «ДНЯ»

Міжнародний інститут менеджменту (МІМ-Київ) — перша бізнес-школа в Україні та на території колишнього СРСР, заснована 1989 року з ініціативи видатного вченого й громадського діяча, доктора Богдана Гаврилишина як спільне підприємство Міжнародного інституту менеджменту в Женеві (пізніше IMD-Lausanne, Швейцарія), одного з найкращих навчальних закладів Європи в сфері бізнес-освіти, й Інституту економіки АН УРСР.

До наглядової ради МІМ-Київ, що визначає стратегічні напрямки розвитку інституту, входять відомі українські й іноземні вчені та бізнесмени, серед яких, зокрема, Богдан Гаврилишин (Канада), фундатор й голова Наглядової ради МІМ-Київ; Наталя Яресько (США), співкеруючий партнер Horizon Capital; Кристина Батрух (Швейцарія), віце-президент з питань корпоративної відповідальності Lundin Petroleum AB; Роланд Бергер (Німеччина), голова правління й партнер Roland Berger Strategy Consultants GmbH; Віталій Гайдук (Україна), керівник Групи радників прем’єр-міністра України; Юрій Глеба (Україна), голова правління Icon Genetics AG; Сергій Касьянов (Україна), президент Business Management Group CJSC; Василь Кремінь (Україна), президент Академії педагогічних наук України; Володимир Лавренчук (Україна), голова правління «Райффайзен Банку Аваль»; Джордж Логуш (США), голова правління «Крафт Фудз Україна»; Ієн Лундін (Швеція), голова правління Lundin Petroleum AG; Ярослав Микитін (Україна), голова правління ВАТ «Каховський завод електрозварювального обладнання»; Олег Скуб’як (США), колишній виконавчий віце-президент DeVry Inc., президент DeVry University; Ірина Тихомирова, президент МІМ-Київ.

За 20 років випускниками МІМ-Київ стали понад 4000 осіб, з них понад 1800 отримали диплом МВА (магістр бізнес-адміністрування). Випускники МІМ-Київ займають ключові посади практично в кожній із провідних українських і міжнародних компаній, що працюють в Україні. Щороку МІМ-Київ набирає на навчання близько 250 слухачів на різні програми.

Портфель програм МІМ-Київ включає програму для власників бізнесів — Senior Executive МВА; програму для управлінців вищої ланки — МВА; спеціалізовану програму МВА для топ-менеджменту медичних установ «Сучасний менеджмент в охороні здоров’я»; програми для управлінців середньої ланки — Programs for Management Development (PMD «Міні-МВА», PMD «Маркетинг», PMD «Фінанси та еккаунтинг»); програму для управлінців різних ланок, що спеціалізуються на управлінні проектами (Школа PMP — Project Management Professional); програму для топ-менеджерів з присвоєнням найвищого професійного ступеня доктор бізнес-адміністрування (DBA); програму для випускників (Alumni Update).