Мінус ще один мільярд із держбюджету

Президент України Віктор Янукович підписав закон про списання боргів підприємств оборонно-промислового комплексу, які входять до держконцерну «Укроборонпром» (наразі в його управлінні 130 із 162 підприємств ОПК України). Йдеться про заборгованість перед держбюджетом і державними структурами — Пенсійним фондом, «Нафтогазом» тощо. За словами автора законопроекту депутата Владислава Забарського, вони виникли через практичну відсутність держзамовлення і недостатнє фінансування, а також через «невідповідність фінансових можливостей підприємств їхньому положенню на галузевих і товарних ринках». Борги накопичувалися роками, і на момент реєстрації законопроекту восени 2011 року становили 819 мільйонів гривень. Поки він знаходився на розгляді парламенту, заборгованість лише збільшувалася. Тож, якщо спочатку автор законопроекту пропонував списати її за станом на 1 лютого 2012 року, то згодом вніс поправку — «за станом на 1 вересня». Відповідно до даних із відкритих джерел, загальна сума заборгованості підприємств ОПК на цей час становила 1,9 мільярда гривень.

За задумом, спишуть лише безнадійні борги, які практично не мають перспектив повернення до бюджету. І це сприятиме фінансовому оздоровленню підприємств галузі і технологічній модернізації. «Вони зможуть працювати і стабільно виплачувати заробітну плату, тому що їм не треба буде повертати суми нагромаджених роками боргів. І тому це позитивно впливатиме на заробітну плату», — переконаний Забарський.

Проте Верховна Рада, яка ухвалила законопроект 6 вересня, списати борги оборонних підприємств погодилася не відразу. І якщо в першому читанні (грудень 2011 року) його підтримало 249 депутатів, то у другому (лютий 2012 р.) проти проголосували 304 депутати. Цікаво, що його відхилив комітет з питань національної безпеки і оборони (!). Як пояснив голова комітету Анатолій Гриценко, незадоволення викликало те, що парламент мав списати борги не лише перед державою, а й перед «банками, кредитними установами різних форм власності, не питаючи їх», а це — близько двох мільярдів гривень, «вимитих» з банківської системи. «...порушується понад десять законів і норм Конституції, що неприпустимо», — обурився Гриценко.

Зрештою, після внесення поправок, депутати проголосували за несписання підприємствам ОПК боргів, однак лише «державних». До відома, держбюджету вони заборгували 248,6 мільйона гривень, державним цільовим фондам — 366,1 мільйона гривень, комунальникам — 146,3 мільйона гривень. Цікаво, щоб через списання заборгованості соціальні фонди не зазнали збитків, парламентарі дозволили їм на суму «списання» зменшити свої обов’язки перед бюджетом. А от енергопостачальникам списані борги «оборонки» обіцяють відшкодувати через механізм взаємозаліків.

Борги перед банками залишаються. Утім відшкодувати їх через банкрутство та санацію закон забороняє. Він передбачає встановлення трирічного мораторію на «примусову» реалізацію майна. Щоправда в ефективність такої норми мало вірять експерти. Зокрема, член парламентського комітету з питань національної безпеки й оборони Анатолій Кінах слушно зауважив, що насправді є такі підприємства, «які за останнє десятиріччя жодного оборонного замовлення не дістали, при цьому їх заборонено приватизувати». Тому необхідно провести повну інвентаризацію підприємств ОПК, «щоб зрозуміти, кому яка саме допомога необхідна». З ним згоден і Забарський: «Є підприємства, які, грубо кажучи, складаються вже з труби та паркану». Відтак, для низки підприємств нинішнє списання боргів стане своєрідним тестом на перспективність. «Списавши безнадійні борги перед державою, ми даємо можливість підприємствам ОПК також вирішити питання і з боргами перед банками. Адже на це можна буде спрямувати зароблені кошти», — пояснив «Дню» автор закону. «Перспективи в багатьох із них доволі хороші. Тепер працювати вони зможуть ефективніше. Тендерні процедури, до речі, для них вже відмінили, що теж цьому сприятиме... Швидше процес піде», — запевняє Забарський.

Утім, у покращання виключно за рахунок списання боргів мало вірять. Це як лікувати запалення легенів компресом на лоба: полегшення від жару дає, але тимчасове. Здається, у вищих кабінетах це також розуміють. На початку літа міністр оборони Дмитро Саламатін заявив: «Нам треба не тільки вирішувати негативи, а й втілювати позитив — нарощувати фінансування розробок, оновлювати науково-виробничу базу конструкторських бюро та науково-дослідних інститутів». Тоді ж міністр пообіцяв, що багато чого з того, що вітчизняні ОПК зараз експортують, буде надходити на озброєння української армії вже найближчим часом.

Голова комітету з питань національної безпеки і оборони переконаний: списати борги нинішня влада прагне не заради порятунку галузі, а з метою її приватизації. «Головна мета — очистити від боргів, капіталізувати оборонні підприємства, щоб... потім їх передати у правильні руки», — заявляв він іще до прийняття закону. Тоді ж він слушно зауважив, що конкретні керівники підприємств, які винні у допущенні заборгованості, мають відповідати за це. А цього закон якраз не передбачає. «Це не справедливо щодо керівників тих підприємств, які працювали ефективно. Борги не виникають просто так. Це — державні та казенні підприємства, фінплан кожного з них кожного року підписують відповідні міністри», — пояснив він у коментарі «Дню». «Законопроект зареєстрували ще рік тому, а Янукович «списує» й ті, що утворилися за цей рік. Це — ще 300 мільйонів. Тобто, зацікавлені особи, знаючи, що закон пройде, могли не перейматися, допускаючи нові борги», — зауважив екс-міністр.

«Я не проти того, щоб у конкретних випадках, де є підозра у злочинному накопиченні боргів тощо, провели розслідування і винних покарали. Але до законопроекту це не має жодного стосунку», — відповів на зауваження Забарський.

Та Гриценко у те, що винних будуть шукати, не вірить. «За нинішньої влади ніхто нікого не покарає».

Натомість, Саламатін зауважує: якщо йдеться про відповідальність за борги, то її має понести і сам Грищенко, як екс-міністр оборони. Адже у період його керівництва кредиторська заборгованість, підрахував Саламатін, лише 39 підприємств, які перебували у віданні Міноборони, на 1 січня 2006-го сягала понад 338 мільйонів гривень. А за рік управління Гриценка вона збільшилася на 50% — до 515 мільйонів гривень.