«Ми кредитуємо економіку США і Китаю, а не України»
Банкіри розповіли, чому розвивають споживче кредитування, тоді як воліли б працювати з бізнесом
Попри великий обсяг поточних проблем з кредитуванням бізнесу, ринок корпоративного кредитування вже «перегрівся», каже директор департаменту корпоративного бізнесу банк «Південний» Олександр МАТЮШЕНКО.
Під час круглого столу, організованого «Фінансовим клубом», він разом з колегами з інших банків, представниками НБУ та експертів дискутували довкола теми «Чи стане 2020-й роком кредитування економіки?».
На жаль, висновки для банкірів поки невтішні.
Потенційні позичальники не поспішають у банки, тому кількість гарних позичальників на ринку обмежена.
«Ми зіткнулися з тим, що складно продавати кредити. Бізнесу простіше домовитися з контрагентами, позичити в них, але не входити в довгий кредитний процес із банком», — розповів він.
«Ринок корпоративного кредитування й так перегрітий. Але ми не повинні забувати про високий рівень проблемної заборгованості (NPL), незахищеність і слабку позицію кредиторів», — зазначив Олександр Матюшенко.
За його словами, єдиною можливістю забрати сьогодні цивілізовано свої гроші є забезпечення у вигляді застави.
«Низька ставка і висока ліквідність банківської системи станом на сьогодні мають такі тенденції, що всі банки кинулися кредитувати, в тому числі й бланково великими обсягами та великими чеками. Це призведе до кількох кроків назад, до повернення, можливо, навіть більшого рівня NPL», — попередив Олександр Матюшенко.
Але банки більше хочуть кредитувати реальний сектор економіки, ніж інвестувати в ОВДП.
«Ми кілька разів чули від НБУ про рефінансування довгострокового ресурсу під папери. Цей ресурс є необхідним для нас, оскільки короткостроковість нашого фондування за відносно високими ставками не залишає нам можливості пропонувати клієнтам довгострокові програми», — зазначив банкір.
ПРО РОЛЬ ОБЛІКОВОЇ СТАВКИ НАЦБАНКУ
«Кредитні ставки в 22—25% дуже стримували розвиток кредитування, такий рівень залишався непідйомним для бізнесу. НБУ зробив суттєве зниження облікової ставки, і це вже почало діяти: більшість банків уже знизили ставки за депозитами і наблизилися до перегляду ставок за кредитами», — розповів заступник голови правління ПУМБ Артур ЗАГОРОДНИКОВ.
«Банки почали утримувати більш дорогий ресурс юросіб і переорієнтувалися на більш високомаржинальні продукти, такі як споживче кредитування», — пояснює Олександр Матюшенко.
Голова правління банку «Альянс» Юлія ФРОЛОВА вважає, що зниження облікової ставки призведе до зниження вартості ресурсів. Проте банки покладають великі сподівання на державні програми, за допомогою яких бізнес зможе отримувати фінансування на ще вигідніших умовах.
Також Артур Загородников серед стримуючих чинників називає питання ризиків. «Це питання наявності забезпечення, платоспроможності та репутації клієнтів. Кредити підприємствам, які були позбавлені дефолтів, зростали 2019 року на 3,5% у гривні й на 25% в інвалюті», — пояснив банкір.
«Наша проблема — якість позичальників. Минулого року 25% підприємств були збитковими. 2018 року перебувало в тіні 47% економіки, тоді як банки уже давно працюють «в білу». Тому питання надійного позичальника є актуальним», — додав заступник директора фінансового департаменту Укргазбанку Віктор ПАСТЕРНАК.
Такої ж точки зору дотримується і заступник голови правління «Правекс-банку» Семен БАБАЄВ. «Ми — банк з іноземним капіталом, наші акціонери — велика міжнародна фінансова група, тому ми кредитуємо лише компанії з прозорою діяльністю та прозорими доходами», — уточнив банкір.
ТРИ ЧИННИКИ АКТИВІЗАЦІЇ
Член Ради Національного банку Василь ФУРМАН визначив декілька напрямків дій для активізації кредитування економіки України.
«Перший напрямок — правовий. Рівень Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Нам необхідно завершити інституційні реформи, які розпочалися в державі. Це вагомий чинник, який не дозволяє розвиватися українській економіці та кредитуванню. Це судова система, ефективна правоохоронна система. Якщо ми побудуємо цей напрямок, то однозначно зрушимо в напрямку активізації кредитування», — зазначив він. Другий фактор — монетарний. «Через зменшення облікової ставки — а за прогнозом НБУ облікова ставка наприкінці цього року планово має бути на рівні 7% — однозначно зменшуватимуться кредитні ставки на банківському ринку. Питання в тому, на якому рівні вони зупиняться. Якщо ми хочемо, щоб вони були низькими, нам потрібно більше таких програм, як 5-7-9%», — вважає він. Третій чинник — регуляторний (нормативно-правові акти, що регулюють кредитну діяльність банків).
«Наприкінці минулого року НБУ почав не тільки цикл пом’якшення монетарної політики, а й пом’якшення вимог регулятора», — відзначив член Ради НБУ.
Ідеться про регуляцію щодо оцінки ризиків банків за активними операціями і заставами, які виступають забезпеченням за такими операціями, що може збільшити «апетит» банків до ризику, стимулюючи їх кредитувати реальний сектор.»Якщо для одужання економіці потрібні кредити, то необхідно переглянути принципи регуляції», — процитував він банкіра Романа Шпека.
ПОСЛАБЛЕННЯ НОРМАТИВІВ ДАСТЬ ЗМОГУ ПОДВОЇТИ КРЕДИТУВАННЯ БІЗНЕСУ
Послаблення нормативів НБУ дасть змогу подвоїти кредитування бізнесу. Такий прогноз зробила перша заступниця голови правління банку «Глобус» Олена ДМІТРІЄВА. «Уже три роки ми є активно кредитуючим банком. Ми зросли вдвічі, а могли б ще більше, якби не жорсткі вимоги НБУ. Із 16% адекватності капіталу 6% ми могли б направити на кредитування», — сказала Олена Дмітрієва.
Вона зазначила, що зараз українські банки розвивають споживче кредитування. «Це купівля айфонів, чайників. Таким чином ми кредитуємо економіку США і Китаю, а не України. Якщо послабити нормативи, то зможемо збільшити кредитування вдвічі. Це передбачає наша ліквідність», — додала Олена Дмітрієва.
«У корпоративному сегменті ми бачимо можливості для зростання за умови більш м’якої монетарної політики. Це дасть можливість кредитувати бізнес. Ми очікуємо зростання в цьому сегменті на 10% поточного 2020 року після падіння 2019-го», — наголошує директор департаменту корпоративного бізнесу банку «Південний» Олександр Матюшенко.
«Банки України готові до масштабного кредитування бізнесу, але підприємств з позитивною репутацією і хоча б із задовільною фінансовою ситуацією», — вважає заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников.
Заступник директора фінансового департаменту Укргазбанку Віктор Пастернак назвав стримуючими факторами вимоги НБУ до регулятивного капіталу: буфер запасу (консервації) капіталу та буфер системної важливості для системних банків.
«Це створює додатковий тиск на банки. Також державні банки мають 50% прибутку перерахувати до бюджету. Але ж ці кошти можна було б направити в капітал і активніше наростити кредитування. Уряд і НБУ повинні дійти консенсусу», — відзначив Віктор Пастернак.
«Буфери капіталу — це вимоги «Базеля-III», але три роки для формування такого буферу — це замало. Потрібно хоча б п’ять років, щоб банки могли поступово збільшувати капітал. У такому разі вони б могли зосередитися на розвитку бізнесу, а не на пошуку коштів для збільшення капіталу», — говорить Артур Загородников.
Голова правління банку «Альянс» Юлія Фролова вважає, що Нацбанк міг би послабити вимоги до кредитування під заставу оборотного капіталу, агророзписки, гарантії, під заставу прибутку. «Це могло б стимулювати кредитування бізнесу й відновило б інтерес бізнесу до кредитування», — вважає вона.
«Нацбанк уже суттєво послабив норми 351-ї постанови на вимогу банкірів. Її можна ще вдосконалювати», — додав Артур Загородников.
